Річ у тім, що українська влада й сама була зацікавлена в цьому процесі. Так склався внутрішній та зовнішній контекст.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політичний аналітик Валентин Краснопьоров, оцінюючи заяву голови представництва Євросоюзу в Україні про те, що реформа децентралізації є найбільш успішною в Україні.
«Зовнішній фактор пов'язаний із намаганням РФ федералізувати країну. Потрібно було намагатися показати всьому світу, що Україна не централізована, а навпаки, досить децентралізована країна, де люди на місцях мають можливості впливати», – зазначив Краснопьоров.
«Потрібно було показати, що Україна не є якоюсь імперією, що це не великий імперський концтабір РФ, де утискають права населення», – додав аналітик.
Крім того, склався певний внутрішній український контекст, пов'язаний із подіями 2014 року, нагадав він.
«Націонал-демократична сторона української політики, якою б вона не була, виграла вибори в 2014 році й більшою мірою була за децентралізаційну вертикаль влади. Основна причина кризи 2014 року – монополізація Януковичем влади, нехтування його режимом економічних і гуманітарних демократичних свобод», – уточнив Краснопьоров.
Тобто мотиваційних факторів було достатньо, наголосив він.
На його думку, реформа децентралізації проходить дещо складно, але це нормально, адже людям потрібно об’єднуватися, точаться дискусії між обласною та місцевою владою. Яскравим прикладом є Закарпаття.
«Там навіть виконавча вертикаль не дає можливості об’єднуватися. Дуже негативним елементом стримування є районні ради, які за виконавчою централізованою вертикаллю хочуть залишити хоч якийсь вплив. Проблеми завжди будуть. Є суб’єкти, які не зацікавлені в децентралізації», – пояснив аналітик.
Однак, на його переконання, попри все, реформа дійсно успішна, а громадяни, бізнесові та політичні групи самі зацікавлені в децентралізації.
Ще є третій фактор – чинний прем’єр, до політики якого можна ставитися по-різному, але він також є представником місцевої влади, був міським головою й розуміє всю проблематику, акцентував експерт.
«Тому результат дійсно позитивний. Певні кола громадян у містах, хай не широкі, але активні, повертаються до вирішення місцевих питань. Нарешті з’являється дискусія про місцеву політику. Раніше будь-яке місцеве питання закручувалося на тому, хто сидить у Києві. Так не має бути. Зараз це змінюється», – підкреслив політолог.
Наприклад, місцеві ЗМІ, якщо проаналізувати звертають увагу на розвиток власного міста, що там відбувається. Те саме стосується громадян, місцевого бізнесу, який тепер має менше домовлятися з верхівкою, звернув увагу він.
«Ми ліквідуємо імперську вертикаль, яку ми отримали у спадок, та оздоровлюємося через нормальну місцеву політику», – наголосив експерт.
Він додав, що великим позитивом є те, що почнуть з’являтися місцеві лідери, яким вдалося використати децентралізацію.
«Децентралізація добре показала себе в ОТГ, які знаходять свою спеціалізацію, збільшують додану вартість, особливо в Західній Україні», – уточнив фахівець.
За його словами, децентралізація дійсно працює.
«Тут не варто розводити «зраду». Ситуація розвивається досить інтенсивно. Зараз уже дозволили містам так званого обласного значення приєднувати до себе селища, будуть великі громади. Основний плюс у тому, що політика нарешті стала й місцевою. Розділення національної та місцевої політики оздоровлюватиме країну, буде система стримувань і противаг», – підкреслив експерт.
«Країна більше не житиме одним лише центром. Це диверсифікація демократії, а що більше суб’єктів демократії, то якісніша демократія», – резюмував Валентин Краснопьоров.
Раніше прем'єр міністр України Володимир Гройсман заявив, що реформа децентралізації влади є однією з найбільш успішних у країні, й завдяки їй місцеві бюджети отримали десятки мільярдів гривень надходжень.
Нагадаємо, Гройсман вважає, що реформа децентралізації, ініційована ним чотири роки тому, істотно впливатиме на українську економіку.
За даними «Слова і Діла», ще будучи кандидатом у президенти, Петро Порошенко обіцяв провести децентралізацію в Україні.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»