28 жовтня у Варшаві затримали українського громадянина за підозрою в підпалі оборонного заводу Carfil у румунському Брашові 14 вересня неподалік виробничого майданчика компанії. Крім українця Артема С., до групи диверсантів входило також два білоруси, яких, своєю чергою, затримали у Німеччині. Це – найсвіжіший випадок участі українця в диверсії, за якою стоїть росія. Протягом лише 2026 року аналітики «Слово і діло» нарахували щонайменше 10 подібних справ. Їхні деталі та актуальний перебіг розслідування – дивіться на інфографіці.
У яких диверсійних операціях підозрюють українців
Найпоширеніший тип операцій, у які російська розвідка залучає українців, – це стеження за людиною, часто з метою замаху. Так, 24 березня завдяки розслідуванню справи про стеження за підприємцем у Баварії, який постачав дрони Україні, в Іспанії затримали українця Сергія Н., а у Німеччині – його спільницю з Румунії.
30 березня у німецькому Гагені затримали 53-річного українця за підозрою у стеженні за ветераном ЗСУ, а 27 квітня правоохоронці викрили мережу за участі українців, які збирали дані про адреси, маршрути і звички російського опозиціонера в Литві та місцевого активіста. А 5 серпня польські правоохоронці затримали українця, який виїхав до Польщі після невдалого замаху на власника оборонного підприємства в Ірпені.
Інший поширений тип операцій – це шпигунство за оборонними підприємствами та військовими об’єктами у Європі. 21 січня у Берліні затримали Ілону В. з подвійним громадянством Німеччини та України, яку підозрюють у передаванні відомостей про оборонні підприємства та випробування безпілотників.
Дані про військові навчання у Греції збирали учасники вищезгаданої мережі, викритої 27 квітня. Нещодавно ж, 22 жовтня, у федеральній землі Бранденбург затримали громадянина України, який збирав інформацію про об’єкти НАТО в Німеччині.
На початку року німецькі та польські правоохоронці незалежно викрили групи осіб, зокрема громадян України, які відправляли займисті посилки. Вони мали вибухати під час транспортування в Європі або вже в Україні – чи навіть США та Канаді.
Також українці брали участь у диверсіях з підпалами: OBI, IKEA та торговельного центру Marywilska у Польщі, Литві та Латвії, та нещодавньому інциденту з заводом у румунському Брашові.
Нарешті, у кількох випадках українці виконували провокації суспільного характеру. 29 червня польське Агентство внутрішньої безпеки затримало дев'ятьох громадян України та двох Білорусі, які вербували учасників демонстрацій проти українських біженців. 14 липня стало відомо про 18-річного українця, який оскверняв меморіали у Польщі з метою розпалювання напруженості між країнами.
Зв’язок українців з диверсійними мережами рф
У більшості випадків правоохоронні органи припускають координацію з боку рф як найбільш очевидного замовника диверсій. Кількість доказів різниться: у випадку з GPS-посилками з Німеччини є повідомлення про те, що завдання надходило від посередників російської розвідки у Маріуполі.
У справі про шпигунство за німецьким ВПК відомо, що затримана підтримувала контакти з російською розвідкою через посольство рф і навіть допомагала йому потрапляти на заходи під вигаданими іменами. У випадку ж з вандалізмом у Польщі правоохоронці заявили, що виявили механізм вербування через месенджери.
Як правило, українців затримують або поодинці, або у спілці з громадянами росії чи Білорусі, рідше – країн Східної Європи. Практично в усіх справах слідство розглядає зв’язок з ширшими мережами і координаторами.
Статус розслідування участі українців
У справі про GPS-посилки для перевірки логістики перед імовірними підпалами підозрюваний отримав вирок. Ще в трьох випадках оголошена підозра, а в шести – обвинувачення. У справі про мережу, яка займалася замахами, підпалами і шпигунством, триває розслідування.
Нагадаємо, у Литві запобігли підпалу підприємства, де зберігають обладнання для Starlink, через що глава уряду скликав Комісію з питань національної безпеки.
Польський прем’єр Дональд Туск тим часом попереджає, що з боку росії слід очікувати більше провокацій до Різдва. Зі свого боку Німеччина закликає інші країни ЄС видавати менше туристичних віз росіянам, адже ті можуть бути потенційними диверсантами.
Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці публічно відомі російські диверсії на заводах і складах у ЄС – від Болгарії до Естонії.
Також ми рахували, як зросла кількість російських гібридних атак у Європі від початку року. У переліку – військові об’єкти, системи водопостачання, енергетики і комунікації, а також лікарні та заводи.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»