Скасувати чи залишити декларування доходів для громадських активістів, які борються з корупцією в країні? Та чи потрібне взагалі таке декларування? Про це на каналі UMN говорили Роман Скрипін та Олексій Панич, філософ, перекладач, член українського ПЕН-клубу.
На відміну від Романа Скрипіна, який вважає, що всі мають декларувати свої статки, а в разі, якщо якась особа стає публічною чи держслужбовцем, то просто робити декларацію публічною, Олексій Панич не бачить необхідності в декларуванні доходів для всіх категорій чиновників.
«Зараз у системі е-декларування 1 мільйон 250 тисяч декларацій, і більшість із них – це просто спам. Тобто люди, які не мають жодних розпорядчих функцій, змушені також звітувати про свої статки. При цьому НАЗК може лише частково перевіряти декларації в ручному режимі, й не всіх, а лише вибірково. А це називається вибірковим правосуддям. Або взагалі нікого не перевіряйте, або всіх. Зараз фактично так і відбувається. Я ще два роки тому попереджав, що ця система НАЗК не запрацює, якщо не буде так званої нульової декларації. На жаль, усі ці небезпеки справдилися. Порушень дуже багато, всі їх перевірити й покарати винних неможливо. В результаті цю систему технологічно дискредитували», – сказав Панич.
На його думку, проблема не в тому, що активістам важко показати свої доходи, а в легітимності самого підходу. Якщо держслужбовці мають звітувати перед суспільством, яке платить зарплатню чиновникам із власних грошей за роботу, яку вони виконують, то громадські активісти не мають цього робити. Навіщо їм публічно звітувати громадськості про свої доходи, якщо вони не витрачають на це гроші українського бюджету? Левова частка тих грошей, які вони витрачають як громадські організації, – це гроші платників податків інших країн.
«Крім того, існує право на приватне життя, й постає питання, кого має торкатися публічне декларування статків і доходів, яке є нічим іншим, як обмеженням права на приватне життя. Це обмеження має діяти для певної категорії людей. А ось для якої й навіщо, в нас досі не визначилися», – вважає Панич.
Він переконаний, що було б логічно спочатку запровадити нульову декларацію, а вже потім вимагати кримінальної відповідальністі за те, що в наступних звітах з’явилися статки, які неможливо обґрунтувати доходами.
«Такий законопроект подавався два роки тому. Але він був сирим і написаним із певною метою. Рік тому до антикорупціонерів «прилетіла відповідь» у вигляді вимоги декларуватися також. Така собі помста. І тепер, щоб вийти з глухого кута, потрібно спочатку скасувати декларування для антикорупціонерів, а також декларації для кандидатів, які не вступили на жодну посаду, й чиновників найнижчої категорії. Наприклад, я бачив у системі лісників. Для чого вони там?», – говорить експерт.
Влада здійснює певні спроби вийти з цієї ситуації. Нардеп Герасимов запевняв, що фракція БПП проголосує за скасування е-декларування для активістів, але депутати не дали потрібної кількості голосів за всі пропозиції, в тому числі й президентську ініціативу. Два законопроекти навіть не були включені до порядку денного.
Розглядаючи реакцію соцмереж на те, що нардепи провалили голосування законопроектів за скасування е-декларування, на порталі «Слово і Діло», Панич погодився з політологом Євгеном Магдою, що Верховна Рада з її схильністю до дешевого символізму, може скасувати декларування для антикорупціонерів у Чистий четвер.
«Багато хто з активістів все ж таки задекларувався, хоча є й такі, що принципово вирішили йти до Конституційного суду, хоча зараз перебувають під загрозою кримінального провадження. Але ж усе одно йде до того, що е-декларування для активістів приберуть. Шкода, що приберуть декларування для антикорупціонерів і залишать для кандидатів на посади та дрібних службовців», – переконаний Панич.
Нагадаємо, Верховна Рада провалила законопроект про скасування е-декларацій для активістів-антикорупціонерів. Як голосували нардепи – на нашій інфографіці.
Також нардепи провалили президентський законопроект за відкритість інформації про фінансування громадських організацій. Які фракції були проти й хто дав найменше голосів – на інфографіці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»