Чому президент України Петро Порошенко декілька разів обіцяв внести до Верховної Ради законопроект про податок на виведений капітал, а потім раптом передумав? Чи вигідно бізнесу, щоб цим податком замінили вже наявний податок на прибуток і чому МВФ проти таких кроків? Про це Роман Скрипін та Данило Яневський говорили з економістом Тарасом Козаком на каналі UMN у програмі «Обіцянки Порошенка – посилки для інвесторів «Новою поштою».
28 лютого 2018 року Порошенко заявив, що вже готовий до внесення до парламенту законопроекту про податок на виведений капітал замість податку на прибуток.
«Тому що податок на прибуток сьогодні єдиний, при обчисленні якого залишається дуже широкий простір для свавілля з боку податкових органів. Насправді, це не закон, а настрій. Апетит інспектора визначає, що можна віднести до собівартості, а що – ні. І я пропоную, щоб оподатковувалася лише та частина прибутку, яка виводиться для споживання. Яка не спрямовується на створення чи розширення виробництва. Це буде дуже сильнодіюча ін’єкція для економічного зростання», – заявив Порошенко.
9 березня президент зустрівся з блогерами й повідомив, що внесе до Ради проект закону про податок на виведений капітал. Блогери відразу ж написали про цю обіцянку президента.
12 березня Петро Порошенко на зустрічі з бізнесом раптом заявив, що законопроект поки що до Ради не вноситиме.
За словами Козака, президент уже не вперше так раптово відмовляється від своїх обіцянок.
«Дуже прикро, але це не вперше. 1 грудня 2017 року була також зустріч із бізнесом, у тій самій залі, в присутності того самого прем’єр-міністра. І на пряме запитання, чи внесе президент цей законопроект до Верховної Ради, він відповів, що внесе до кінця 2017 року. Вже закінчився 2017 рік – не вніс. Зрозуміло, були технічні питання, ми вдячні Адміністрації президента, що вона доопрацювала цей законопроект, він став ще кращим. Але тим не менш: обіцянка – не внесено, знову обіцянка – не внесено, і потім: «Я не буду вносити». Мабуть, це можна розцінювати як тимчасове невнесення. Але в нас немає нічого більш постійного, ніж тимчасове», – сказав Козак.
Як пояснив економіст, податок на виведений капітал – це своєрідна реінвестиція у власний бізнес. Зараз розмір податку на прибуток збирається на розсуд податківця чи фіскала залежно від його настрою або відносин із бізнесменом.
«Важливо, що податок на прибуток сьогодні складає 7% від загальних прибутків державного бюджету, але займаються адмініструванням цього податку ледь не половина податківців. Податок на виведений капітал – це ви не платите податок доти, доки не забираєте кошти з бізнесу. Тобто поки кошти перебувають у бізнесі й працюють на нього», – пояснив експерт.
За його словами, сьогодні велика кількість грошей виводиться за кордон в офшори або «ховається» від оподаткування під виглядом сплати роялті, франшизи чи високих відсотків за кредитами.
«Всі ці схеми чудово використовуються транснаціональним бізнесом. Причому великий бізнес сплачує не 20% податку на прибуток, а 3-4% за рахунок легальних механізмів зменшення цього оподаткування. Ці схеми вигадують великі аудиторські консалтингові компанії. І якщо закон про податок на виведений капітал буде ухвалений, то великому бізнесу доведеться сплачувати не 3-4%, а 15%, і безліч консультантів втратять свою роботу. Тому ці дві великі групи наймають лобістів, які, як ми бачимо, доносять до президента та до МВФ, що цей податок загрожує нашому бюджету», – підкреслив економіст.
МВФ дійсно дуже категорично рекомендував Адміністрації президента не вносити цей законопроект, оскільки податок на виведений капітал може призвести до втрат доходів державного бюджету. Про це говорив і міністр фінансів Олександр Данилюк, який вважає, що після ухвалення законопроекту про виведений капітал Кабмін має вносити зміни до бюджетної декларації, зменшуючи державні видатки в 2019-2020 роках. Своєю чергою прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що перш ніж запроваджувати податок на виведений капітал, необхідно розробити безболісний механізм і зважати на конкретні розрахунки.
Податок на виведений капітал впроваджувати зарано – прем’єрПрем’єр-міністр Володимир Гройсман не схвалює впровадження податку на виведений капітал, адже спершу необхідно розробити безболісний механізм і зважати на конкретні розрахунки.
«Я навіть чув таку конспірологічну версію, що Порошенко не запроваджує цей податок, щоб люди не думали, ніби таким чином він збільшить свої статки. Насправді, це не так. Насправді, це дуже вигідно для всього українського бізнесу загалом і для Петра Олексійовича як бізнесмена зокрема», – наголосив Козак.
Експерт дійшов висновку, що президент поки відклав подання законопроекту під тиском міжнародних партнерів.
Між тим Роман Скрипін відзначив, що через погіршення економічної ситуації в країні дедалі більше українців хочуть виїхати за кордон.
«Залишити Україну хочуть 27% громадян. Серед тих, хто хоче залишитися в Україні, ситуація цілком протилежна – що старша людина, то більше її бажання жити в Україні. Доводиться констатувати, що молодь не бачить майбутнього всередині країни», – зазначив Скрипін.
Нагадаємо, спочатку уряд України схвалив законопроект про податок на виведений капітал. Однак пізніше Гройсман заявив, що податок на виведений капітал запроваджувати зарано.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»