Кого варто перейменувати – Верховну Раду чи народних депутатів?

Читать на русском
У В’ятровича з’явилася нова ідея щодо назви Верховної Ради, яка, на його думку, є радянською спадщиною. Які ще застарілі терміни можна було б змінити, вивчало Слово і Діло.
Слово і Діло

Не виключено, що декомунізація в Україні згодом торкнеться не лише назв міст, селищ та вулиць, а також демонтажу радянських символів, але й зачепить так звану радянську спадщину в інших сферах життя. Так, нещодавно журналісти поцікавилися в директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, чи не збирається він ініціювати перейменування Верховної Ради. На це В’ятрович відповів: «Верховна Рада України, сама назва, є радянською спадщиною. Я думаю, що це ще потребує якихось дискурсів, обговорень, для нас це нова ідея».

Отже, які ще звичні для нас слова та словосполучення мають радянське коріння та чи потрібно їх позбуватися, «Слово і Діло» розпитало політичного експерта Валентина Гладких.

«Щодо назви Верховна Рада, то вона дійсно має радянське коріння, але в принципі, може лишатися такою, як є, бо в кожній країні парламент, як правило, має свою власну назву. Краще вже хай вона залишається Верховною Радою, ніж стане, наприклад, Народною Радою, адже справді народною вона буде так само, як і наші народні депутати», – зазначив Гладких.

На його думку, якщо вже й братися за викорінення радянської спадщини, то в першу чергу варто змінити словосполучення «народні депутати».

Декомунізація в Україні майже завершена: що обіцяли політикиДекомунізація в Україні фактично завершена, заявив В'ятрович. Що обіцяли політики на тему позбавлення комуністичних символів – у матеріалі Слова і Діла.

«У всьому цивілізованому світі вживається словосполучення «член парламенту». Тому що насправді депутати не мають жодного стосунку до народу. Я вважаю, що давно потрібно було б їх «перейменувати» на членів парламенту. Наскільки я знаю, це питання взагалі ніколи не порушувалося. Хоча варто було б. І це мають зробити самі депутати. Складність у тому, що назва «народні депутати» прописана в Конституції. Тому депутатам потрібно буде ухвалювати зміни до Конституції, а також до всіх законів, де вживається словосполучення «народний депутат», – уточнив експерт.

За словами Гладких, деякі народні депутати на своїх візитівках англійською мовою свій статус перекладають як people's deputy.

«Якщо перекласти з англійської, то вийде «заступник народу», тобто той, хто заміщує народ. Єдине, в чому вони дійсно заміщують народ, то це в користуванні всіма благами, які створює держава й суспільство», – наголосив він.

На його думку, заява В’ятровича про те, що процес декомунізації в Україні фактично завершений, адже перейменовані сотні населених пунктів, які мали радянські назви, й демонтовані пам'ятники комуністичним вождям, не зовсім коректна.

«Потрібно усвідомлювати одну важливу річ – совок потрібно виживати не з вулиць чи назв, а з голови. Тому що на вулицях він загрози не становить. Перш ніж щось робити, потрібно визначитися, чи є в цьому доцільність. Бо так можна все довести до абсурду. Наприклад, як ідеї, з якими також носиться частина суспільства, про те, що всі біди в Україні через те, що потрібно офіційно змінити місцями кольори державного прапору чи змінити слова в гімні. Якщо вже вишукувати назви чи слова з присмаком минулого, то, наприклад, використання слова «відомство» тягнеться ще з часів Російської імперії», – додав експерт.

Гладких вважає, що в таких речах, як декомунізація, перш за все потрібно бути послідовними.

Декомунізація армії: чи потрібно позбуватися радянських символівНавіщо потрібна декомунізація армійських свят і відмова від ще радянських бойових традицій, розбирався журналіст Денис Попович.

«Чому одну назву змінюють, а іншу залишають? Якщо вже вирішили, що зміни конче потрібні, то тоді робіть це в усіх сферах, зокрема й щодо назви «народний депутат». Але коли на вулицях збивають радянські символи – зірки, серпи та молоти, вони ж не проводять паралелі між собою й варварами, які свого часу трощили римські статуї. Декомунізацію потрібно проводити в частині деколонізації. Але, наприклад, в Індії не руйнують збудовані британцями вокзали та залізницю й інші споруди часів колонізації. В Латвії до цього питання підійшли цивілізовано й зробили окремий музей радянських пам’ятників та символіки», – підкреслив він.

За його словами, радянська ідеологія вже відмирає в Україні своїм еволюційним шляхом, оскільки змінилася і влада, і часи. Але ж дуже часто українська державницька позиція майже не відрізняється від радянських методів.

«Наші предки заплатили дуже високу ціну за те, що було знищене за радянських часів, а в нас практично нічого не лишилося. Тому потрібно дуже обережно обирати, на які символи орієнтуватися надалі. Або ми будуємо економічно сильну прогресивну державу, або будемо надалі культивувати аграрні цінності, їсти сало й вимахувати зі сцени декоративними шаблюками та витанцьовувати в шароварах. Саме такими недоумкуватими нас хочуть бачити наші вороги. А країну, яка відправляє в космос свої кораблі й має величезний потенціал у тій самій IT-сфері, вони точно не полюблять», – резюмував Валентин Гладких.

«Слово і Діло» писало як відреагували соцмережі на заяву В'ятровича про те, що Цой, Булгаков та Висоцький можуть бути «щупальцями русского мира».

Також ми повідомляли, що Нацгвардія проведе розслідування щодо радянської символіки в Кривому Розі.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...