За даними «Слова і Діла», ще в 2016 році голова Верховної Ради України Андрій Парубій пообіцяв, що депутати розглядатимуть питання реформування роботи Верховної Ради, однак провалив обіцянку. У списку провалених обіцянок політика – ініціатива про розгляд ВРУ законопроекту щодо покарання чиновників за «кнопкодавство». Через два роки реформування парламенту знову назване пріоритетним завданням на поточну сесію.
«Слово і Діло» вирішило дізнатися, наскільки реально запустити зміни та хто може стати рушійною силою на цьому шляху.
Політичний аналітик Валентин Краснопьоров зазначив, що демократія потребує правильних інституцій, а парламент сам є такою інституцією, яка постійно шукає рівноваги та консенсусу.
Зрозуміло, що парламент не може працювати, образно кажучи, як кулемет, видаючи рішення швидко та ефективно, але удосконалити та пришвидшити його роботу можна, уточнив він.
«Радянська інституція парламенту не була налаштована на пошуки консенсусу. Там просто потрібно було штампувати рішення, узгоджені тоталітарною системою. Український парламент, трохи змінений, але, по суті, в такому стані й був. Тепер постає питання узгодження регламенту з комісіями, як оптимізувати комісії, як узагалі визначити функції парламенту перед іншими гілками влади», – підкреслив експерт.
Якщо не працювати з цим, ми матимемо неякісний дискурс, дуже повільний процес ухвалення законів, причому, скоріш за все, неякісних законів, додав аналітик.
За його словами, реформа потрібна, інше питання, наскільки зараз сам парламент може її провести.
«Незважаючи на всі проблеми, все-таки більшість у ВР є. А зважаючи, що Європарламент дуже серйозно ставиться до питання реформи українського парламенту як якісної демократичної інституції, є ймовірність, що нардепи рухатимуться цим шляхом. Знову ж таки, чи буде стійка більшість?», – наголосив Краснопьоров.
Експерт звернув увагу, що навіть у двох провладних фракцій практично ніколи немає більшості й доводиться шукати підтримки на стороні.
«Зараз опозиційні фракції, за винятком «Опоблоку», демократичні. Якщо говорити про реформу парламенту з боку ЄС, виходитимуть, мабуть, на «Самопоміч» і «Батьківщину» як формуючі європейські партії, якими вони себе позиціонують. Своєю чергою вони підуть назустріч цій реформі. Єдине питання в тому, наскільки довго шукатимуть консенсусу всередині», – пояснив аналітик.
На його думку, шанси змінити парламент є.
«Європа виходитиме на всі фракції. Тому це питання стану перед ЄС – це питання навіть більше не нашої влади, а міжнародного характеру, оскільки ми йдемо шляхом євроінтеграції, визнаємо їхні пропозиції щодо інших реформ у країні», – констатував експерт.
Це на 100% питання зовнішнього вектора, акцентував він.
«Україна сьогодні бореться за суверенітет. Це ключове питання. Основною складовою на сьогодні є зовнішня легітимізація української держави де-факто, а не де-юре, папери в нас є давно. Де-факто серед тих, хто визнає українську державу сьогодні, – Європа, Захід. Коли Україні складно, захід нам допомагає, а не просто визнає незалежність. Ця зовнішня легітимність – єдине, що підтримує нашу суверенність. Якщо ми втрачаємо це, то Україна як держава починає руйнуватися», – підкреслив експерт.
Тому реформа парламенту та інші ініціативи Заходу проходитимуть, додав фахівець.
«Хочуть наші чиновники чи ні, обурюються, бояться, але зміни доведеться робити. І погодитися доведеться і владі, і опозиції. В цій історії європейський вектор є визначальним. Україна може й буде уповільнювати зміни, але західний вектор і вплив усе одно тягнутимуть реформи вперед», – резюмував Валентин Краснопьоров.
Топ-10 депутатів, які найбільше обіцяють, – на нашій інфографіці.
Скільки обіцянок виконав спікер ВР та як справляється зі своїми обов’язками – за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»