В Україні випробували крилату ракету наземного базування «Нептун» власного виробництва, яка може вражати наземні та морські цілі. Такі випробування дають розуміння того, в якому напрямку далі розвиватиметься ракетна програма України.
Про це в ексклюзивному матеріалі «Повелитель «Нептуна». Як Україна створює свій ракетний щит» для «Слова і Діла» розповів журналіст, військовий експерт Денис Попович.
«В РНБО розуміли, що після тотального роззброєння української армії ЗСУ не мала в розпорядженні жодної крилатої ракети. У зв'язку з цим було завдання розробити комплекси крилатих ракет не лише наземного, але також морського й повітряного базування. Так, наприкінці січня провели випробування ракети «Нептун», яку створили на базі ще радянської крилатої ракети Х-35», – наголосив Попович.
Посилаючись на відомості військового експерта Михайла Жирохова, журналіст розповів, що на момент розпаду СРСР елементи, необхідні для виробництва корпусів цієї ракети, перебували в Харкові.
«Спочатку Х-35 розроблялася як протикорабельна крилата ракета», – уточнив експерт.
Він додав, що в СРСР завершити розробку не змогли, й фахівцям київського КБ «Луч» більшу частину довелося реалізовувати самотужки.
«У підсумку вийшов національний проект, практично позбавлений «іноземної» залежності», – констатував Попович.
Він нагадав, що «Нептун» вперше представили в 2015 році в Києві на виставці «Зброя та безпека», а випробування ракети проводяться з весни 2016 року.
За його словами, минулого року про випробування не розголошували, але «Нептун» випробовували спільно з ракетним комплексом «Вільха», створеним на базі радянської реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Смерч».
З посиланням на дані директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця, журналіст зазначив, що «Нептун» являє собою дозвукову крилату ракету, здатну вражати цілі на дальностях до 300 км.
«На маршовій дистанції висота польоту ракети становить від 10 до 30 метрів, а на підльоті до цілі – 4-5 метрів. Бойова частина – уламково-фугасна», – уточнюють у Defense Express.
Журналіст додав, що мала висота польоту ракети ускладнює її виявлення комплексами ППО, хоча ця ж перевага дещо нівелюється дозвуковою швидкістю українського «нащадка» Х-35.
На думку експерта, відомості про випробування дають розуміння того, на якому етапі розвитку перебуває наша ракетна програма.
Броня та ракети: що отримає армія в 2018 роціУ попередні два роки Збройні сили мали серйозні проблеми з виконанням державного оборонного замовлення.
«У випадку з «Нептуном» поки незрозуміло, з якою саме платформи він буде запускатися», – акцентував Попович.
Експерт звернув увагу, що в арсеналі українських ракетобудівників є ще кілька перспективних розробок.
«Наприклад, на КБ «Південне» розробляється дозвукова крилата ракета «Коршун», яка створена на базі технологій, що використовувалися під час проектування радянської крилатої ракети Х-55. Вона своєю чергою була призначена для озброєння стратегічних бомбардувальників», – навів приклад фахівець.
Передбачуваний радіус дії «Коршуна» становить 280-300 км, а швидкість – також дозвукова – до 980 км/год, додав Попович.
За його словами, «Коршун» може бути встановлений на кораблі, на наземній платформі, а також на спеціальних пілонах під крилом літака.
Також серед розробок значиться комплекс (ОТРК) «Грім-2», випробування якого пройшли на початку січня 2018 року, продовжив експерт.
«Комплекс ще далекий від готовності – випробовувався поки лише двигун балістичної ракети. Однак «Грім-2» створюється фахівцями КБ «Південне» на замовлення Саудівської Аравії. Успішна реалізація цього проекту дозволить створити схожий ОТРК і для української армії, але з більш широкими можливостями», – пояснив він.
Журналіст також відзначив, що буквально нещодавно повідомлялося про розробку гіперзвукової ракети.
«Найбільш активно розробкою такої зброї займаються США та Росія. Особливість таких систем – величезна швидкість, яку здатні розвивати ракети на шляху до цілі. Щодо української ракети, наприклад, називалися показники в 5-6 Махів», – підкреслив він.
Фахівець зазначив, що число Маха визначається як відношення швидкості тіла до швидкості звуку в поточному середовищі, й що більша висота, то нижча швидкість звуку. Українську гіперзвукову ракету поки можна побачити лише як ескіз.
«Поява таких ракет у розпорядженні української армії підвищує наші бойові можливості та дозволить нам вражати цілі в найкоротші терміни. Ба більше, противник буде змушений сильно модернізувати свої засоби протиповітряної оборони, адже оператори РЛС не зможуть відстежити політ ракети через її величезну швидкість», – резюмував Денис Попович.
Докладніше читайте в авторському матеріалі «Повелитель «Нептуна». Як Україна створює свій ракетний щит».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»