Рада нацбезпеки і оборони ухвалила «Основні показники державного оборонного замовлення на 2018-2020 роки». Наступного року фінансування держоборонзамовлення порівняно з 2017-м збільшиться, а головним завданням буде забезпечення армії сучасною ракетною та бронетанковою технікою, засобами радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, безпілотними та антиснайперськими комплексами. На підставі цих заяв можна припустити, яка саме техніка надійде в розпорядження ЗСУ в 2018 році. Але для цього потрібно подолати бюрократичні проблеми, які заважали виконати оборонне замовлення в попередні роки.
Основні показники державного оборонного замовлення РНБО затвердила 17 січня. У повідомленні відомства зазначається, що в 2017 році збройні сили отримали майже 2,5 тисячі зразків нового озброєння й техніки, а також більш ніж 27 тисяч ракет і боєприпасів. За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, український ОПК вже здатний виконувати «складні та масштабні завдання», тому в 2018 році обсяги державного оборонного замовлення будуть збільшені на 21,3 мільярда гривень, тобто на 37% порівняно з минулим роком.
Гроші на армію: чи отримає Україна нові танки «Оплот»Журналіст Денис Попович розповів, чому українська армія найближчим часом навряд чи отримає обіцяні Петром Порошенком танки «Оплот».
На ці гроші планується поставити до військ сучасну ракетну та бронетанкову техніку, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони, безпілотні та антиснайперські комплекси. На підставі вже відомих даних можна припустити, які саме зразки озброєння отримає українська армія.
Один із напрямків назвав президент Петро Порошенко. За його словами, спілкування з командирами в зоні АТО дало зрозуміти, що ЗСУ мають потребу в сучасних протитанкових ракетних комплексах. «Кількість протитанкового озброєння збільшується в чотири рази. І все це має бути безпосередньо в АТО», – заявив глава держави. Він додав, що другим пріоритетом є оснащення військ сучасними засобами радіоелектронної боротьби, щоб захистити українські позиції від ворожих безпілотників.
Скоріш за все, в 2018 році армія посилиться новим ракетним комплексом «Вільха», випробування якого добігають кінця. Як уже повідомляло «Слово і Діло», цей ракетний комплекс виконаний на базі старої радянської реактивної системи залпового вогню «Смерч», але стріляє сучасною коригувальною ракетою української розробки. Виріб має вирішити проблему старіння оперативно-тактичного комплексу (ОТРК) «Точка-У», прийнятого на озброєння в армії СРСР ще в 1975 році. Але саме «Точка-У» сьогодні є єдиним ОТРК «далекої руки» в українській армії, здатним вражати цілі на дальності 120-130 кілометрів.
У сфері протиповітряної оборони держконцерн «Укроборонпром» нещодавно показав успішні випробування вдосконаленого зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) С-125 «Печора». Цей ЗРК надійшов на озброєння ще в 1961 році. Однак українські фахівці зуміли дати «дідові» друге життя. Зокрема, вдалося збільшити дальність і висоту ураження цілей зенітними ракетами. Якщо в перших варіантах С-125 вона становила від 12 до 22 кілометрів і від 10 до 20 кілометрів відповідно, то після української модернізації «Печора» почала досягати цілей на відстані до 40 кілометрів і на висоті до 25 кілометрів. Фактично, після цих поліпшень із комплексу малої дальності дії ЗРК С-125 за своїми характеристиками наблизився до комплексам середньої дальності.
Щодо бронетехніки, то, за словами директора інформаційно-консалтіноговой компанії Defense Express Сергія Згурця, Мінборони уклало контракт на поставку 10 бронеавтомобілів «Дозор-Б». Як відомо, навколо «Дозорів» у 2016 році розгорівся скандал через тріщини в броні, якою була оснащена ця машина. Дефект був виявлений уже після проходження державних випробувань, під час перевірки готовності настановної партії бронемашин перед передачею їх у розпорядження ЗСУ. Пізніше експериментальна партія «Дозорів» все ж була передана до військ для проходження випробувань особливо складних умовах. Відтоді броньовики рік експлуатувалися військовими й отримали позитивні оцінки.
Тимчук: Міноборони не підписує договори з ОПК і зриває виконання оборонного замовленняНезважаючи на отримане додаткове фінансування, Міноборони не підписує договорів з ОПК на нову техніку і зриває виконання державного оборонного замовлення.
Також Сергій Згурець висловив «обережний оптимізм» щодо того, що в 2018 році нова модернізована техніка надходитиме не поштучно, а батальйонними комплектами. За його словами, йдеться про БТР-4, БТР-3, БТР-70 ДІ, а також БМП-1. Тут варто нагадати, що ще влітку минулого року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що до кінця 2018 року в армії мають з'явитися щонайменше 10 новітніх танків «Оплот».
Десяти танків і десяти бронемашин недостатньо для переозброєння всієї української армії. Однак той факт, що це переозброєння вже почалося й під нього виділяються гроші, не може не радувати. З іншого боку, досвід попередніх років показує, що в Україні мало прийняти держоборонзамовлення й виділити під нього гроші. Потрібно його ще виконати, подолавши численні бюрократичні перепони. За словами члена комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука, наприклад, у 2016 році, Верховна Рада заклала до оборонного бюджету кошти, які ще потрібно було конфіскувати в сім'ї екс-президента Віктора Януковича. Саме на ці гроші армія мала закуповувати й модернізовувати зброю. Однак у 2016 році Верховна Рада так і не ухвалила відповідний закон, через що ДОЗ було практично зірване.
Більшу частину 2017 року держоборонзамовлення також не виконувалося. Про це Тимчук повідомив у серпні. За його словами, підприємства ОПК простоювали через те, що Міноборони не укладало договори на виробництво техніки. Уже на той момент народний депутат констатував зрив оборонного замовлення на 2017 рік – в умовах війни на території нашої країни. Прогнозувати ситуацію 2018 року поки ще дуже складно, залишається сподіватися, що цього року помилок попередніх років вдасться уникнути.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»