Повелитель «Нептуна»: як Україна створює свій ракетний щит

Денис Поповичжурналіст

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про успішні випробування української крилатої ракети наземного базування, здатної вражати також і морські цілі. Експерти моментально впізнали в ній крилату ракету «Нептун», створену на базі радянської ракети Х-35. Випробування «Нептуна», а також інших виробів, про які повідомлялося раніше, дозволяють зрозуміти, в якому напрямку розвиватиметься ракетна програма України.

Про успішні льотні випробуваннях української крилатої ракети, здатної вражати як наземні, так і морські цілі, секретар РНБО Олександр Турчинов заявив 30 січня. Прес-служба РНБО оприлюднила відео випробувань. Прямо на полігоні Турчинов повідомив, що РНБО поставив завдання розробити комплекси крилатих ракет не лише наземного, а й також морського та повітряного базування.

«Для України це дуже важлива подія, тому що після тотального роззброєння української армії згідно з вимогами Будапештського меморандуму на озброєнні армії не залишилося жодної крилатої ракети», – додав Турчинов.

Українські конструктори працюють над декількома перспективними ракетними вітчизняними розробками.

У РНБО не повідомили, яку саме ракету вони випробовували. Однак експерти відразу ж визначили, що йдеться про крилату ракету «Нептун», створену на базі ще радянської крилатої ракети Х-35.

Як повідомив військовий експерт Михайло Жирохов, на момент розпаду СРСР елементи, необхідні для виробництва корпусів цієї ракети, перебували в Харкові. Спочатку Х-35 розроблялась як протикорабельна крилата ракета, проте в СРСР довести її до розуму не встигли, тому українським фахівцям із київського КБ «Луч» багато чого довелося робити самостійно. В результаті вийшов національний проект, практично позбавлений «іноземної» залежності.

Вперше «Нептун» був представлений у 2015 році на щорічній столичній виставці «Зброя та безпека». За словами Жирохова, випробування «Нептуна» проводяться з весни 2016 року. Зокрема, в 2017 році її випробовували одночасно з ракетним комплексом «Вільха», створеним на базі радянської реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) «Смерч». Однак випробування «Нептуна» не афішувалися.

Як зазначив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, «Нептун» являє собою дозвукову крилату ракету, здатну вражати цілі на дальностях до 300 км. На маршовій дистанції висота польоту ракети становить від 10 до 30 м, а на підльоті до цілі – 4-5 м. Бойова частина – уламково-фугасна. Як зазначив Михайло Жирохов, мала висота польоту ракети ускладнює її виявлення комплексами ППО, хоча це ж перевага дещо нівелюється дозвуковою швидкістю українського «нащадка» Х-35.

Різні повідомлення про випробування різних ракет українського виробництва дозволяють зробити висновок про те, в якому напрямку розвиватиметься вітчизняна ракетна програма. На сьогоднішній найбільш близьким до готовності є ракетний комплекс «Вільха», який активно випробовувався протягом 2016 і 2017 років. Він виконаний на базі РСЗВ «Смерч», але оснащений високоточною корегувальною ракетою розробки КБ «Луч». Що ж стосується «Нептуна», то поки не зовсім зрозуміло, з якої саме платформи він запускатиметься.

Українські ракетобудівники пропонують ще кілька перспективних розробок. Так, на КБ «Південне» розробляється дозвукова крилата ракета «Коршун». Вона створюється на базі технологій, що використовувалися під час проектування радянської крилатої ракети Х-55, яка призначалася для озброєння стратегічних бомбардувальників. Ця ракета була утилізована в Україні як можливий носій ядерної зброї.

Українські конструктори працюють над декількома перспективними ракетними вітчизняними розробками.

Передбачуваний радіус дії «Коршуна» становить 280-300 км, а швидкість – також дозвукова – до 980 км/год. Планується, що «Коршун» може бути встановлений на кораблі, на наземній платформі, а також на спеціальних пілонах під крилом літака. Макет цієї ракети можна було побачити на київській виставці «Зброя і безпека» в 2016 році.

Крім того, на початку січня 2018 року стало відомо про випробування оперативно-тактичного комплексу (ОТРК) «Грім-2». Відповідне відео поширив Національний промисловий портал. Щоправда, на ньому видно, що комплекс ще далекий до готовності – випробовувався поки лише двигун балістичної ракети. На сьогодні відомо, що «Грім-2» створюється фахівцями КБ «Південне», але не для ЗСУ, а на замовлення Саудівської Аравії. Однак успішна реалізація цього проекту дозволить створити схожий ОТРК і для української армії, але з набагато ширшими можливостями.

Українські конструктори працюють над декількома перспективними ракетними вітчизняними розробками.

І, нарешті, не так давно стало відомо про ще одну перспективну розробку КБ «Південне» – гіперзвукову ракету. Досі вважалося, що розробкою гіперзвукової зброї найбільш активно займаються США та Росія. Особливістю таких систем є величезні швидкості, які здатні розвивати ракети на шляху до мети. Щодо української ракети, наприклад, називалися показники в 5-6 Махів. Відзначимо, що число Маха визначається, як відношення швидкості тіла до швидкості звуку в поточному середовищі. При цьому що більша висота, то нижча швидкість звуку. Так, біля землі швидкість, що відповідає 1 Маху, становить приблизно 1224 км/год, А на висоті в 10 км – 1076 км/год. Це означає, що біля землі 6 Махів – це приблизно 7350 км/год, а на висоті в 11 км – лише 6456 км/год. Швидкіості, нижчі за 1 Мах, є дозвуковими.

Українські конструктори працюють над декількома перспективними ракетними вітчизняними розробками.

Поки українську гіперзвукову ракету можна побачити лише як ескіз. Зрозуміло, що поява таких ракет у розпорядженні Збройних сил України різко підвищить бойові можливості нашої армії й дозволить нам вражати цілі в найстисліші терміни. Крім того, противник буде змушений сильно модернізувати свої засоби протиповітряної оборони, адже оператори РЛС не зможуть відстежити політ ракети через її величезну швидкість. Варто, втім, відзначити, що Росія вже випробовує власні протикорабельні гіперзвукові ракети «Циркон», швидкість яких в окремих випадках досягала 8 Махів.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...