КСУ скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих, хто голосував за закони 16 січня 2014 року.
Відповідна заборона була визнана неконституційною, повідомляє «Слово і Діло» з посиланням на прес-службу КСУ.
КС зазначив, що досі чітко не зрозуміло, які закони є «диктаторськими», й така норма є порушенням правила правової визначеності. В суді зазначили, що згідно з чинним законодавством, депутата не можна карати за голосування в парламенті.
Верховна Рада України 16 січня 2014 року з грубим порушенням регламенту та законодавчої процедури, попри гостру критику, ухвалила так звані «диктаторські закони». Вони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня їх підписав тодішній президент Віктор Янукович.
Ключові події Революції Гідності. РетроспективаЗа 3 роки після початку Революції Гідності «Слово і Діло» вирішило нагадати хронологію основних подій у центрі Києва восени 2013-взимку 2014 років.
Ці законодавчі акти, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту й мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.
Після повалення режиму Януковича 28 січня 2014 року Рада більшістю в 361 голос скасувала значну частину «диктаторських законів».
За даними «Слова і Діла», міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ще в 2014 році запевняв, що бійці «Беркуту», винні в розстрілах мітингувальників, будуть покарані. Наразі ця обіцянка має статус «у процесі».
Також нагадаємо, що генпрокурор Юрій Луценко мав намір у 2017 році завершити слідство в справі розстрілів на Майдані. На виконання обіцянки генпрокурор має менш ніж два місяці.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»