«Купуй українське»: чого очікувати від законопроекту

Читать на русском

7 грудня Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №7206, також відомий як «Купуй українське». За нього проголосував 241 депутат. Аналітики «Слова і Діла» проаналізували позитивні й негативні сторони цього документа.

Серед позитивних явищ ініціатори законопроекту називають додаткове зростання ВВП на 1,1%, скорочення імпорту на 4,4%, а безробіття – на 0,4%. Також ідеться про зростання попиту з боку держави на продукцію українського виробництва.

Зокрема, очікується підвищення вартісних обсягів реалізованої промислової продукції українського виробництва на 3%, поліпшення торгового балансу України. У результаті ухвалення законопроекту має відбутися швидкий розвиток малого та середнього бізнесу, з'являться нові робочі місця, зростуть зарплати і, як наслідок, збільшиться платоспроможність домогосподарств, а отже, й податкові надходження до бюджету.

Однак, незважаючи на позитивні моменти, цей законопроект суперечить міжнародним зобов’язанням України, тому що порушує принцип взаємного режиму недискримінаційного ставлення до компаній, товарів та послуг на території України та ЄС.

Крім того, законопроект не сприяє подоланню корупції, адже залишається стара система збирання довідок для участі підприємства в держзакупівлях (для підтвердження українського походження товару).

Також можлива перемога в тендерах окремих компаній суперечить принципам ProZorro та існують загрози для вільної конкуренції між підприємствами. Без гарантованих умов для конкуренції держзакупівлі можуть перетворитися на закритий ринок для окремих компаній під прикриттям патріотичного протекціонізму.

Також наші журналісти зосередилися на зарубіжному досвіді захисту вітчизняного виробника при держзакупівлях. Наприклад, у США в закупівлях будівельної сталі, автотранспорту та вугілля деяких штатів не можуть брати участь іноземні компанії. У Польщі замовники та суди взагалі не схильні визнавати переможцями тендерів іноземні компанії (як правило, ухвалюють рішення про їх дискваліфікацію). Уряди Японії та Канади контракти на держзамовлення з іноземними компаніями також укладають вкрай рідко.

Детальніше – на інфографіці.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: