Зимовий штурм Жовтневого палацу: черговий провал Саакашвілі

Читать на русском
Максим Кречетовжурналіст, блогер

Міхеіл Саакашвілі бреше. Після недільних заворушень у центрі Києва в ефірі лояльних до нього каналів екс-президент Грузії запевняв, що ані слова не говорив про необхідність зохоплювати Жовтневий палац під штаб і кричав: покажіть відео, де я це говорив, – не було, мовляв, такого. Але відео є – чіткий заклик Саакашвілі створити штаб у Жовтневому тут починаючи з 12-ї хвилини. Може, це виступав переодягнений у Саакашвілі Порошенко або Аваков?..

Брехня, захоплення громадських будівель (з мирними людьми всередині) та злісне хуліганство проти «влади бариг»? Сумнівні методи. Навіть зовсім нелояльні до влади лідери громадської думки були вчора не на боці Саакашвілі. Можливо, в того розраховували, що спрацює принцип «ворог мого ворога – мій друг»? Зовсім ні. Але ось найправдоподібніше припущення про мотиви вчорашніх дій Саакашвілі: він працює на... Петра Порошенка. Компрометація опозиційних лідерів і «випускання пари» протестних настроїв завжди вигідні лише владі.

Щоб штаб або щоб що?

Пам'ятаєте «третій Майдан» у лютому 2016 року? За ним тоді також стояла близька до Порошенка людина: багаторічний член його депутатської групи «Солідарність», а потім і депутат від «Нашої України» за квотою Порошенка Юрій Кармазін. Акумулювавши на собі всі протестні настрої на той момент, цей блюзнірський «майдан» злився після спроб захопити готель «Козацький» – також, до речі, під потреби «штабу революції». Тобто, як бачимо, консультанти «революціонерів» тоді й зараз черпають натхнення з одних і тих самих (як мінімум астральних) джерел.

Заворушення під Жовтневим: названа кількість постраждалих нацгвардійцівУ прес-центрі Національної гвардії України повідомили про те, що в ході зіткнень біля Жовтневого палацу в Києві 17 грудня постраждали 60 нацгвардійців.

На думку спостерігачів, до того, як піти на штурм Жовтневого, Саакашвілі на Майдані виголосив перед «декабристами» досить непогану промову. Щоправда, в ній уже не фігурував «барига» Порошенко, а замість цього свого однокашника Міхеіл у спічі таврував ганьбою Медведчука й Ахметова. Чому ж тоді «експропріювати під потреби штабу революції» вирішили саме Жовтневий палац, що належить Федерації профспілок, а не офіс ахметовського ДТЕК або медведчуківського «Українського вибору»? Якби протестувальники зіткнулися не з поліцією, як у Жовтневому, а з охороною Ахметова чи Медведчука, то на їхньому боці було б набагато більше симпатій. Але ні. Вирішили далеко не ходити? Або не ризикувати? Або це була «підстава»?

Поліцейська безпорадність

Те, як поводилися біля входу до Жовтневого палацу міхофани, – це справжнісінький цинізм і вандалізм. Ну, по-перше, безглузда бійка сталася на місці, де 4 роки тому гинули герої Небесної Сотні (закатованих і вбитих у підвалах палацу НКВСниками 80 років тому ми сюди, на відміну від порохоботів, приплітати не станемо). По-друге, незрозуміло заради яких великих ідей знадобилося сувенірною булавою методично вибивати скляні вставки у вхідних дверях. Навіщо було висмикувати й влаштовувати «коридор ганьби» поліцейським і нацгвардійцям, які лише не пускали «революціонерів» до будівлі, де проходив джазовий концерт, але не проявляли агресії й не атакували людей? Навіщо було кидати в правоохоронців петарди? Поліцейських били, відбирали амуніцію, а ті лише через деякий час спочатку вогнегасник у протестувальників розрядили, а потім несміливо видали порцію сльозогінного газу. Якби лідери протесту самі не зупинили штурм, то цілком можливо, що він би вдався. Може, влада саме цього й хотіла?

Журналіст Тетяна Бодня в Facebook питає: «Ще влітку голова Нацполіції Сергій Князєв розповідав про новий підрозділ – тактичну поліцію, завданням якої є не лише здійснення охорони громадського порядку, але й робота над деескалацією конфліктів. Що йде набір в Україні. І що такий підрозділ у Києві вже є. Чому сьогодні не можна було запобігти тому, що трапилося під Жовтневим палацом, мирно, без ексцесів?». А від себе додам ще одне запитання: навіщо було запускати устами десятків високопоставлених спікерів «качку» про те, що в палаці перебувають сотні дітей на святі й що протестувальники планували мало не повторити історію з московським «Норд-остом»? Загалом, цей штурм – великий мінус для прихильників Саакашвілі й ганьба для влади. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков лише спробував невдало пожартувати в Facebook з приводу джазу, але не пояснив, де гарантія того, що завтра купка екстремістів не захоплять будь-яку громадську будівлю в центрі будь-якого міста, якщо дійсно цього захочуть?

Хто кого використовує?

Єгор Соболєв, на всіх вуличних акціях загорнутий у державний прапор як у банний рушник, зіграв поки не дуже зрозумілу роль у недільних подіях. Разом із колегою Семеном Семенченком. Зі сцени Саакашвілі апелював саме до відсутнього Соболєва, мовляв, той мав оголосити про створення якогось штабу – ось саме цей фрагмент промови Міхеіла. Вже дуже скоро обидва відхрестилися від ідеї штабу в Жовтневому палаці. Та й навіщо їм був потрібен штаб саме там із практичної точки зору?! За сто метрів в один бік, у Музейному провулку, Саакашвілі має величезний комфортабельний офіс, на такій самій відстані в інший бік –величезну квартиру зі зручним виходом на київські дахи.

Взагалі ж оточення Саакашвілі – це окрема тема. В основному там відверті лузери й, скажімо так, люди, чиї порядність і вірність декларованим ідеям викликають сильні й обґрунтовані сумніви. Осяяння зійшло після бійок на деяких із публічних «міхофанів». Вони нарешті зрозуміли, що серед соратників Міхеіла чимало ситуативних. Перш за все від Саакашвілі вчора дистанціювалися «єврооптимісти» – дуже вчасно, оскільки не схотіли отримати «по попі» від західних послів, а дипломати США, Канади та Великої Британії засудили штурм Жовтневого: «Спроби захоплення та знищення громадських будівель – це зловживання правом на мирний протест». Після цього Міхеіл відхрестився від тих, кого сам же й привів під двері Жовтневого під приводом того, що там буде штаб і нібито навіть вже орендовані для цього кімнати. Але навіщо туди було вести тисячі людей? Навіщо було бити поліцейських і ламати двері? Оточення Саакашвілі звинувачує деяких соратників Міхеіла й, схоже, натякає на Соболєва та Семенченка.

Порохоботи мимоволі

Ніколи б не подумав, що цитуватиму Мустафу Найєма, притому погоджуючись із його словами, але ось доводиться: «У 2013-му необхідність захоплення будівель була продиктована жорстоким побиттям людей, стріляниною в протестувальників, готовністю регіональних еліт, самих громадян іти до кінця й необхідністю інфраструктури постійного штабу для забезпечення протесту предметами першої необхідності. Зараз же такі дії підривають довіру до вуличних акцій і дискредитують протест як явище. І незалежно від того, чим керуються ініціатори, це дуже зручний пас тим, хто зацікавлений у збереженні статус-кво».

Канада і Британія засудили штурм Жовтневого палацуПосол Канади в Україні Роман Ващук засудив спробу прихильників Міхеіла Саакашвілі захопити Жовтневий палац.

Ще одна велика дурість прихильників Саакашвілі: вішати на всіх, хто з ним не згоден, ярлик «порохобота». Вождизм і фанатизм маргіналізували «міхомайдан» уже до межі. Попутників у нього буде з кожною такою акцією дедалі менше – лише ті, хто використовуватиме будь-яку можливість для посилення хаосу в країні. Помірна опозиція вже не з Міхеілом. Поки Саакашвілі далеко від очей соратників пише примирливі листи Порошенку, а потім на каналах (де, за певною інформацією, в нього вже є своя частка власності) поливає президента брудом, ідейних прихильників у Саакашвілі ставатиме дедалі менше. Залишаться тільки фанати, а ті думати й обговорювати накази кумира не вміють. Зате й до влади привести його не зможуть – ані в жадане крісло прем'єр-міністра, ані навіть у кабінет мера Одеси, який нібито є мрією Саакашвілі. А ще, як ви думаєте, західні посли, які засудили недільну вакханалію, як тепер поставляться до депортації людини без громадянства, яку відпустили на волю без запобіжного заходу та яка влаштувала заворушення в центрі столиці? Схоже, що улюблена тактика Порошенка «перемовчати і переморгати будь-який скандал» безвідмовно приносить позитивні для нього результати. Особливо в ситуаціях із тими, кому сказати нічого, але хто мовчати не вміє.

Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...