Історичний конфлікт Польщі та України: чи залишилася Варшава союзником Києва?

Читать на русском
Володимир Золотарьовполітолог

Річ у тім, що в самій Польщі досить складні часи. Вони не зовсім задоволені тим, що отримали від членства в ЄС.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Володимир Заолотарьов, оцінюючи україно-польський конфлікт та заяву нового прем'єра про те, що відносини з Україною необхідно будувати на історичній правді, а такі події, як «геноцид на Волині», забувати не можна.

«Історична, націоналістична ідеологія через відсутність інших стала головною в Польщі. Отже, й політика така – спрямована на конфронтацію, метушню навколо пам'ятників та подібних речей. Це цілком закономірно й логічно. Тут нічого екстраординарного й такого, що виходить за рамки прогнозу, немає», – зазначив експерт.

Польща тривалий час вважалася союзником України, але тепер це змінилося, додав він. Політолог підкреслив, що Польща була союзником саме тоді, коли від неї фактично нічого не було потрібно.

Немає жодного шансу: в Польщі уламками пам'ятника бійцям УПА вимостили дорогуЗалишки пам'ятника воїнам УПА в польському селі Грушовичі, що розташоване поруч з українським кордоном, використали для ремонту доріг.

«Тобто цей союз існував на рівні суто бюрократії. А тепер, коли в Польщі стало дуже багато українців, відбулося реальне зіткнення, умовно кажучи, міфів поляків щодо того, хто такі українці, з реальним станом речей. Тому, з одного боку, там є і проукраїнські настрої, а з іншого – поляки тепер вважають, що українці відбирають у них роботу», – пояснив Золотарьов.

На його думку, зараз той етап, коли в Польщі є запит на те, щоб проводити певні заходи, які б заспокоювали націоналістичні настрої в суспільстві.

З одного боку, їм вигідно від того, що українці працюють в Польщі, тому що наші заробітчани працюють поза нормами того законодавства, яке контролює роботу поляків. Українці готові працювати більше, позаурочно. Це те, на що поляки не підуть. З іншого боку, є націоналістичні настрої, на які влада реагує.

«Ось, власне, таким чином, польська влада й реагує. Звідси й «чорні списки». Влада підіграє настроям суспільства. На кшталт «ми пускаємо українців, але стежимо за ними, щоб вони зайвого не накоїли», – додав він.

На його переконання, в цій ситуації в нас відсутня внутрішня зовнішня політика, є якась метушня, але не конкретна стратегія щодо Польщі.

«Є просто якийсь хаос ситуативних рішень, які застосовуються виходячи з того, що спаде на думку президенту або комусь у МЗС. Немає в нас чіткої зовнішньополітичної стратегії, якоїсь доктрини, згідно з якою вже будували б відносини з окремими членами ЄС. У нас немає цілеспрямованої поведінки», – резюмував Володимир Золотарьов.

Відзначимо, в перший же день після призначення новий прем'єр Польщі заявив, що не пробачить «геноцид на Волині». У відповідь в українському МЗС нагадали, що саме українці, які проживають і працюють у Польщі, рятують економіку країни-члена ЄС.

Своєю чергою в Польщі заявили, що це «Київ більше потребує Варшави», а голова польського МЗС вважає, що «Україна відштовхує від себе одного з останніх союзників».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: