Український представник в ПАРЄ розказав, чим закінчиться мовний конфлікт з Угорщиною

Читать на русском
Рішення Венеційської комісії, згідно якого український закон про освіту визнано таким, що відповідає європейським нормам та стандартам, практично знімає мовну проблему і в ПАРЄ.

Рішення Венеційської комісії, згідно якого український закон про освіту визнано таким, що відповідає європейським нормам та стандартам, практично знімає мовну проблему і в ПАРЄ.

Про це «Слову і Ділу» сказав член української делегації в ПАРЄ, народний депутат України Борислав Береза.

«Тепер ми можемо апелювати до наших опонентів. Вам щось не подобалось? А Венеційська комісія говорить, що все гаразд з нашим законом!», - сказав народний депутат, зазначивши, що «мовну тему, як піар-акцію, ініціювали росіяни за підтримки своїх лобістів та тих, хто повівся на їх закиди».

На думку Борислава Берези, рішення Венеційської комісії було «очікуваним».

«Ще тоді, коли ПАРЄ ухвалила свою резолюцію щодо статті 7 закону про освіту, порадивши врахувати всі свої рекомендації, я сказав, що максимум, про що йтиметься в цих рекомендаціях – це збільшити перехідний термін вступу в дію 7 статті. Що вони не найдуть нічого поганого цьому законопроекті, бо він на 100% відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Так і сталося. Річ у тім, що я постійно спілкуюся з закордонними експертами, фахівцями, які дають неупереджену фахову оцінку. Така оцінка була зроблена і щодо цього закону. Тому ми його так впевнено захищали на ПАРЄ», - сказав народний депутат.

За словами Берези, аби повністю зняти питання українському парламенту потрібно буде подовжити терміни імплементації статті, що стосується мови навчання національних меншин.

«Коли це буде зроблено, важко сказати. Буде час – ухвалимо відповідне рішення», - зазначив народний депутат.

Нагадаємо, 25 вересня президент Петро Порошенко підписав закон про освіту, яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта.

Документ також передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Це положення викликало обурення в Угорщині, Румунії та деяких інших європейських країнах, які побачили в ньому звуження прав національних меншин в нашій країні.

Втім, як писало «Слово і Діло», 8 грудня Міносвіти зазначило, що Венеційська комісія не знайшла утисків прав нацменшин в українському законі.

Натомість у самій комісії щодо висловів буди більш дипломатичними.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: