Українська влада робить усе, щоб вивести конфліктну ситуацію на компроміс, проте кроків назустріч з боку Будапешту не простежується.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Андрій Дуда, оцінюючи заяву Угорщини про запуск акції «Самовизначення для Закарпаття» через освітній закон.
Обґрунтованість претензій
«Цілком зрозуміло, чому Будапешт не реагує на будь-які пропозиції щодо комунікації з боку України. В Угорщини немає жодних аргументів. За всіма позиціями Україна перебуває у виграшному становищі. Тому нам не варто боятися жодних арбітражів», – констатував Дуда.
Експерт уточнив, що є конкретні критерії, за якими можна оцінити обґрунтованість претензій Угорщини та частково Румунії.
«По-перше, Україна повністю виконує Європейську хартію регіональних мов. При тому, навіть перевиконуючи той мінімум вимог, який виставляється до забезпечення прав нацменшин. Починаючи від освіти, яка в нас є безпрецедентною», – наголосив він.
«Європейська хартія має мінімальні вимоги. У нас же – ціла середня школа», – додав політолог.
На його переконання, те, що пропонує Україна, є дуже ліберальним варіантом.
«Другий важливий момент. Наявна система блокує кар’єрне просування представників нацменшин в Україні. Угорськомовних та румунськомовних університетів в Україні немає. Це нормально зважаючи на кількість носіїв цієї мови. Жодна країна не може собі дозволити університет для нацменшин із держбюджету. Відповідно, середня школа і все. Далі потрібно виїжджати до Румунії, Угорщини й закінчувати там навчальні заклади», – зазначив Дуда.
Суть третього критерію полягає в паритеті, додав він.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин?Аналітики «Слова і Діла» підняли статистику і розібралися, скільки учнів в Україні навчаються мовами національних меншин.
«Паритетне забезпечення нацменшини в Україні й, відповідно, в Угорщині та Румунії. Українських середніх шкіл в Угорщині та Румунії немає взагалі. Жодних кроків назустріч українській меншості в Угорщині та Румінії немає, хоча там є наші діаспори, до того ж це не емігранти, а покоління з діда-прадіда, які через перекроювання кордонів опинилися в складі Румунії. Це ж саме і в Угорщині. Але ніхто їхніх прав на такому рівні не забезпечує», – пояснив спеціаліст.
Найкращий захист – напад
Реакція, наприклад, Ради Європи буде не на користь Угорщини чи Румунії, тому вони не йдуть на прямі контакти з Україною, акцентував експерт.
За його словами, Будапешт просто не має вагомих аргументів, тому позиція нападу для них є зручнішою.
«Одна справа шантажувати, а інша – чесно розглядати поставлені питання, але й шантажувати Угорщині немає чим», – уточнив політолог.
«Будапешт завжди, ще до цього закону, займав антиукраїнську позицію. Вони мали свою думку, коли ми укладали Угоду про асоціацію з ЄС. При цьому Угорщина є серед країн, які не просто підтримують, а ініціюють зняття з РФ санкцій. Вони завжди за це виступали, ще з 2015 року», – нагадав він.
Конфліктна Угорщина
«Україна готова до компромісу. Наприклад, можна домовитися на рівні двосторонніх угод про бюджетне фінансування шкіл: Угорщина зі свого боку, а Україна – зі свого. Проте це все має бути паритетним», – заявив експерт.
На його думку, Угорщина поки що зайняла лише істеричну та неадекватну позицію.
«Це при тому, що ще кілька місяців тому Угорщина ухвалила закон, який фактично унеможливить роботу Центральноєвропейського університету Сороса. Вони самі так само ухвалили закон про вищу освіту, але зміни ні з ким не узгоджували. Тоді був скандал, який призвів аж до рішення Європарламенту. Тому неадекватну політику Угорщина вже демонструвала й раніше», – резюмував Андрій Дуда.
Раніше аналітики «Слова і Діла» з'ясували, скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин.
Як виконує обіцянки міністр освіти України Лілія Гриневич, можна подивитися за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»