Гриневич прокоментувала аспекти закону «Про освіту», які викликали невдоволення

Читать на русском
Гриневич пояснила, що наразі склалася ситуація коли діти нацменшин, закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою.

Міністр освіти Лілія Гриневич наголошує, що ухвалена мовна стаття закону «Про освіту» відповідає Конституції України.

Про це вона заявила в ефірі телеканалу «Прямий», передає «Слово і Діло».

«Я вважаю, що те, що відбулося, воно відповідає Конституції. Для нас було важливо не порушувати Конституцію, але ми в цій ситуації йдемо на те, щоб дитина під час початкової школи почала вчити українську мову й надалі продовжувала нею навчання», – сказала міністр.

Гриневич пояснила, що наразі склалася ситуація, коли діти нацменшин, «закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою».

«Більше того, вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом. І в зв’язку з цим ми отримуємо такий анклав, де виходить дитина з повною середньою освітою, але вона не може спілкуватися державною мовою, вона ніколи не потрапить на державну службу», – пояснила міністр.

Вона також додала, що «діти з інших мовних груп, таких як угорська, румунська, взагалі стають ізольованими від іншої частини України».

Зазначається, що стаття 7, яка стосується мови навчання, викликала в залі Верховної Ради бурхливі суперечки.

Її текст погодили після обговорення в робочій групі за участю фракцій, які виявили бажання: «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», «Батьківщина» та декілька позафракційних депутатів. Версію статті підтримали Міністерство освіти та профільний комітет Верховної Ради.

Стаття передбачає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах.

Нацменшинам гарантують право навчатися в комунальних дошкільних закладах «поряд із державною мовою мовою відповідної національної меншини». Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою нацменшини поряд із державною, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Корінним народам України гарантують право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд із державною мовою мовою відповідного корінного народу.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Ті, хто почали навчання в школі до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжать здобувати освіту за правилами, які існували до набуття чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Нагадаємо, Угорщина та Румунія виступили проти української реформи освіти. Слідом за ними очільник Закарпатя закликав президента України ветувати новий закон про освіту.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: