Ми бачимо, що є накопичений ресурс – кілька десятків мільярдів гривень, які з’явилися за рахунок більш високої інфляції, аніж це закладалося в попередній версії бюджету на цей рік. Наразі уряд ці кошти спрямовуватиме на соціалку.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економічний та фінансовий експерт Андрій Блінов, оцінюючи ініціативу БПП знову підвищити українцям мінімальну зарплату.
Справедливі пенсії для всіх
«Передусім ми будемо спостерігати підвищення пенсій, яке подається під виглядом осучаснення. За ідеологією це дійсно осучаснення, оскільки люди однієї професії, одного стажу, які виходили на пенсію в різні роки, отримують різний рівень пенсій, що вкрай несправедливо», – констатував економіст.
За його словами, є очікування, що зміни будуть не одноразовими, а корекція відбудеться вже з 2019 року, а потім відбуватииметься першого січня кожного року.
«Відповідно, враховуватиметься саме середній рівень заробітної плати за останні три роки, а не колись в історії», – підкреслив експерт.
Покращення від уряду Гройсмана
Як наголосив фахівець, Гройсмана називають потенційним лідером колони, що йтиме на вибори від влади в 2019 році.
Велика зарплатня проти корупції: скільки тепер отримують українські чиновникиПісля вибору курсу на Європу і в рамках боротьби з корупцією головним механізмом її запобігання стало підвищення зарплатні.
«З рейтингами НФ влада також консолідуватиме зусилля, називатиме себе саме владою Майдану. Прем’єр розуміє, що без підтримки передусім пенсіонерів, людей похилого віку, які складають левову частку тих, хто голосує, цього зробити не можна», – зазначив фахівець.
Саме тому, пояснив експерт, наразі відбувається така соціальна активність.
«Тому почалися розмови про те, що є зростання на 2% ВВП, і давайте, образно кажучи, вже його мазати на бутерброди українців», – наголосив він.
3200 гривень – не межа
На думку економіста, наразі ми маємо серйозну проблему, яка полягає в тому, що наслідком підвищення мінімалки до 3200 гривень було підвищення низки не стільки цін, скільки тарифів.
«Був скандал довкола підвищення квартплати, який пояснювали тим, що тепер усі двірники, співробітники жеків мають отримувати заробітну плату щонайменше 3200 гривень. Те саме стосується лікарень, інших установ», – нагадав Блінов.
Експерт підкреслив, що звучать заяви про підвищення й до 5 тисяч гривень, але більш-менш реалістичне підвищення, до 3700 гривень, пропонує уряд.
«Уряд очікує 12% інфляції в бюджеті, це більше, ніж прогнозував НБУ (8%). Уряд намагається показати, що готовий підняти зарплату на 500 гривень. Це приблизно 15%. Тобто трохи прискореним темпом зростатиме зарплата. Загалом, це відповідає економічному фактору: якщо взяти інфляцію, додати 2% економічного зростання, то можемо отримати такий показник», – роз’яснив економіст.
На його думку, ця пропозиція слушна, однак для підвищення до рівня 4-5 тисяч гривень економічного підґрунтя немає.
«Крім того, це вестиме до значного підвищення тарифів, оскільки там значною мірою використовується база плюс додаткові витрати з бюджету», – зауважив він.
Вихід із «тіні»
«На це був спрямований крок із подвоєння мінімальної зарплати. Принаймні для того, щоб підприємці сплачувати щонайменше цю суму, від неї відраховували спеціальні платежі, наприклад, той самий ЄСВ», – уточнив фінансист.
Як змінювалася середня зарплата українців за роки незалежності?«Слово і Діло» підготувало інфографіку про те, як змінювався середній рівень зарплати в Україні від початку незалежності.
Відповідно, додав він, для того, щоб робити нові кроки з детінізації, потрібні поступові підйоми.
«Навіть підвищення до 3200 гривень було ризиковим кроком, оскільки було незрозуміло, чи витримає економіка, особливо в регіонах із низьким рівнем оплати праці. Відповідно, йдеться про те, що на перший експеримент у вигляді 4 тисяч гривень уряд не погоджується. Логіка є у варіанті з підвищенням до 3700 гривень», – проаналізував Андрій Блінов.
Раніше журналісти «Слова і Діла» з’ясували, скільки тепер отримують українські чиновники.
Як змінювалася середня зарплата українців за роки незалежності – в матеріалі за посиланням.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»