Пенсійна реформа та недоторканність депутатів. Над чим цього тижня працюватиме Рада

Експерти аналітичної групи Левіафан розповіли про найголовніші та найцікавіші законодавчі ініціативи, які український парламент розглядатиме цього тижня.

Верховна Рада України VIII вийшла на останній пленарний тиждень перед 45-денними літніми канікулами. Порядок денний передбачається насиченим, цікавим та скандальним: пенсійна реформа, судова реформа, а на родзинку можливий розгляд питання зняття недоторканості з ряду народних обранців.

Пенсійна реформа

На цьому пленарному тижні Верховна Рада України розпочне розгляд пенсійної реформи, яка включає в себе ряд законопроектів, ключовий з котрих урядовий проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №6614. Проектом акта пропонується:

  • відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від отриманого заробітку та страхового стажу шляхом проведення перерахунків пенсій з 01.10.2017 з використання єдиного показника заробітної плати, який використовується для призначення пенсій в 2017 році на рівні 3764 гривні 74 копійки та показника вартості одного року страхового стажу на рівні 1 відсотка;
  • переглянути умови перерахунку (індексації) пенсій та здійснювати щорічний перерахунок пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія на 50% зростання зарплати в попередньому році та на 50% індексу споживчих цін;
  • перекласти тягар із забезпечення виплати підвищених пільгових пенсій з держави на роботодавців шляхом зміни механізму відшкодування пільгових пенсій. Буде запроваджена сплата роботодавцями підвищеної ставки єдиного внеску за працівників, зайнятих на особливо шкідливих та особливо важких роботах за списками №1 та №2 на рівні 15% та 7% відповідно;
  • скасовується відшкодування доплати до прожиткового мінімуму, виплата цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОС, УТОГ.

Для зменшення демографічного навантаження на солідарну систему пропонується зберегти право виходу на пенсію:

  • в 60 років для осіб, які матимуть 25 років страхового стажу в 2018 році, який щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 року;
  • в 63 роки для осіб, які матимуть від 15 до 25 років страхового стажу в 2018 році, який щороку збільшуватиметься на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році;
  • в 65 років для осіб, які матимуть 15 років страхового стажу, проте не матимуть 16 років (вимога для виходу в 63 року) в 2019 році та, відповідно в 2028 році матимуть 15 років, проте не матимуть 25 років (вимога для виходу в 63 роки).
  • особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення 65 років.

Для пом’якшення негативного впливу підвищення вимог до страхового стажу на перехідний період введено тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючим особам, які не мають необхідного страхового стажу.

«Місія нездійсненна»: чи є шанс запустити пенсійну реформу до канікул та коли вирішать земельне питанняПолітичний експерт оцінив шанси ухвалення пенсійної та земельної реформи до початку літніх канікул парламенту.

Крім того, пропонується переглянути розмір та умови призначення мінімальної пенсії за віком: за наявності страхового стажу 30/35 років для жінок та чоловіків – на рівні прожиткового мінімуму; у разі відсутності повного страхового стажу – розрахована пенсія. Доплата до прожиткового мінімуму здійснюється з урахуванням сукупного доходу; за наявності страхового стажу 30/35 років для жінок та чоловіків після досягнення ними 65 років – на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму.

Також проектом пропонується визначити нотаріусів – агентами щодо сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні ними посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Читаючи зазначений законопроект постає логічне питання: скільки для цього всього потрібно коштів, і де їх взяти? У 2017 році реалізація акта потребуватиме додаткових видатків в сумі 3,9 млрд. грн. на місяць. Ці видатки покриватимуться за рахунок підвищення (яке відбулося раніше) частки єдиного соціального внеску у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати та із збільшенням надходжень від фізичних осіб-підприємців загальної системи оподаткування та самозайнятих осіб. В якості резюме небідно зазначити, що за пенсії для найбільш вразливих прошарків суспільства заплатить дрібний бізнес та самозайняті особи, тобто такі ж вразливі прошарки суспільства.

Також до пакету законопроектів, які реалізовуватимуть пенсійну реформу входять:

  • проект закону про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України з питань пенсійного забезпечення №6615. Передбачає скасування спеціальних пенсій працівників органів доходів і зборів.
  • проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України з питань пенсійного забезпечення №6616. Передбачає скасування спеціальних пенсій посадових осіб та працівників контролюючих органів.
  • проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення пенсій №6617. Уточнює положення щодо видатків, які здійснюються з державного бюджету України, а також необхідний для врегулювання питання покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду України.

Судова реформа

Цього тижнева робота парламенту має розпочатись із продовження реформування судової системи. Основні документи даного блоку стосуються врегулювання правового статусу Конституційного Суду та змін до процесуального законодавства судів загальної юрисдикції. Проекти стоять на першій шпальті анонсованого порядку денного і швидше за все вівторкова робота Ради розпочнеться саме з них.

У першому випадку йдеться про проект закону «Про Конституційний суд України» №6427-д, розроблений в співавторстві групою народних депутатів, що входять до Комітету з питань правової політики та правосуддя. Документ вноситься за процедурою другого читання. В першому читанні проект був ухвалений 22 червня та підтриманий голосами 231 депутата. Наразі на офіційному веб-сайті Ради відсутня підготовлена до другого читання редакція Проекту, а тому яких змін зазнала його доопрацьована редакція при підготовці до другого читання залишається лише здогадуватись. Тим не менш, нагадаємо, що серед ключових новел доопрацьованої редакції проекту окреме місце відведено запровадженню на законодавчому рівні інституту конституційної скарги – новому передбаченому Конституцією України додатковому національному засобу юридичного захисту конституційних прав і свобод.

Посли G7 закликали Україну ухвалити пенсійну реформу вже наступного тижняУ відомстві зауважили, що висловлюють рішучу підтримку плану пенсійної реформи, запропонованого українським урядом.

Із законопроектом системно пов'язані пропозиції Сергія Алексєєва, викладені в законопроекті «Про внесення зміни до статті 23 Бюджетного кодексу України щодо бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного суду України» №5425. Змінами пропонується передбачити, що пропозиції про зменшення бюджетних призначень на забезпечення діяльності Конституційного суду України мають бути погоджені Кабінетом міністрів України з Конституційним судом України. В разі його ухвалення, напевно, тільки наївний буде вважати, що Конституційний Суд України дасть згоду на урізання власного фінансування.

В другому випадку йдеться щодо законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232, який представлено президентом України Петром Порошенком. Законопроект має певні схожості з попереднім, оскільки так само вноситься за процедурою другого читання, а його доопрацьована редакція аналогічно офіційно не оприлюднена.

Варто зауважити, що розроблені гарантом поправки до законодавства є рекордними за кількістю актів, до яких вносяться зміни, і за їх обсягом (нагадаємо, законопроект складається майже з 800 арк.). Відверто кажучи, навряд чи знайдеться хоч один десяток народних обранців, які зважено та вдумливо ознайомилися з повним текстом проекту. Відтак, такі радикальні зміни можуть паралізувати роботу не лише парламенту, але й усієї судової системи. Детальніше – в матеріалі від 20 червня 2017 року.

Оскільки виконання судового рішення – заключний етап юрисдикційної діяльності, то доречно в блоці законопроектів судової реформи розглянути законопроект №6233 «Про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу», внесений Петром Порошенком. Фактично в проекті йдеться про примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Відтак, поправками визначається, що постанова органу доходів і зборів або суду (судді) про накладення штрафу вноситься цим органом або судом до Держреєстру виконавчих документів у разі якщо штраф не буде сплачено у визначені строки. Відповідна постанова не пізніше наступного робочого дня має бути пред'явлена до виконання органу виконавчої служби. В свою чергу, виконавча служба має бути відзвітувати перед органом доходів і зборів або судом (суддею), який виніс відповідну постанову, про її виконання.

Питання недоторканності

Весь минулий тиждень тяжко працював регламентний комітет ВРУ, розглядаючи подання генерального прокурора на позбавлення недоторканності та дозвіл на затримання та арешт низки народних депутатів, які, на думку генерального прокурора, скоїли злочини.

Холодницький боїться, що депутати втечуть під загрозою позбавлення недоторканностіКерівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький побоюється, що депутати, чию недоторканність винесуть на розгляд парламенту, втечуть.

Слід зауважити, що позитивний чи негативний висновок регламентного комітету не має вирішального значення і рішення про позбавлення народного депутата України недоторканності приймає саме Верховна Рада шляхом голосування, комітет виключно слідкує за тим чи не порушена генеральним прокурором України процедура позбавлення недоторканості, котра прописана у Регламенті. Комітет не може здійснювати слідство та оцінювати докази, хоча завжди намагається цим займатись.

Зазвичай у таких ситуаціях народні обранці демонструють компроміс між суспільним запитом та інстинктом самозбереження підтримуючи подання ГПУ на позбавлення недоторканості однак не дозволяючи затримувати народних обранців.

Гуманітарна політика

В вівторок на розгляд парламенту очікується внесення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» №6574, розроблений у співавторстві групою народних обранців на чолі з Андрієм Парубієм. Відразу слід зауважити, що документ має завидно стрімку історію, адже зареєстрований у Секретаріаті лише на початку минулого місяця. Законопроектом фактично в новій редакції викладається чинний закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та вносяться відповідні доповнення до інших актів законодавства, посилюється відповідальність . Мотив розробки Проекту пояснюється тим, що чинна редакція базового закону не в повній мірі охоплює усі категорії осіб, які були протиправно засуджені у роки існування комуністичного тоталітарного режиму в тому числі за діяння, які за характером та рівнем суспільної небезпеки не можуть відноситись до кримінальної площини. Відтак, у наявній ситуації не надається право на реабілітацію усім особам, яких було засуджено у позасудовому порядку, хоча такі особи мають на це право з огляду на порушення під час такого засудження їхнього права на справедливий суд та принципу презумпції невинуватості.

За версію розробників проекту, запропоновані зміни мають заповнити дану юридичну прогалину, створивши чинники для системного відновлення прав осіб, які були засуджені у позасудовому порядку, а також засуджені за діяння, які не вважаються злочинами у цивілізованому суспільстві. Для цього покращується нормативне регулювання процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму, більш чітко визначаються категорії осіб, які мають право на реабілітацію, уточнюються та визначаються вживані терміни, посилюється юридична відповідальність за відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання відомостей на звернення комісії з реабілітації відповідно до закону. До інших новацій варто віднести звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовів щодо оскарження рішень комісій з реабілітації, а розгляд цих суперечок буде підвідомчий місцевим загальним судам за правилами адміністративного судочинства. А до створення комісій з реабілітації, рішення про визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій буде прийматись органами прокуратури із оформленням у вигляді довідки.

Бюджет

У другому читанні Верховна Рада України планує розглянути урядовий проект закону про внесення змін до закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» №6600.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України уточнило прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік. Так, у 2017 році очікується продовження економічного зростання: реальний приріст ВВП прогнозується на рівні 1,8%, обсяг номінального ВВП – 2 845,8 млрд грн, індекс споживчих цін (у середньорічному вимірі) – 112,9 відсотка, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) – 111,2 відсотка. Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців прогнозується на рівні 796,3 млрд грн, середньомісячна заробітна плата складе 7 104 грн та в реальному вимірі збільшиться на 21,4%.

Відповідно, з’явилася можливість для коригування дохідної та видаткової частини державного бюджету України. Пропонується збільшення доходів державного бюджету на 26 млрд грн.

Законопроектом передбачено збільшити видатки загального фонду для фінансування невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, в тому числі пов'язаних із проведенням антитерористичної операції у сумі 2 662,5 млн грн. Також передбачено фінансування низки інфраструктурних та культурних проектів.

Освіта

У четвер за процедурою другого читання на розгляд виноситься проект закону «Про освіту»№ 3491-д, розроблений групою нардепів на чолі з Олексієм Скрипником. Цей проект зареєстровано 4 квітня 2016 року та 6 жовтня був прийнятий в першому читанні. Відтоді цей документ вибув з поля уваги. Тим не менш доопрацьована редакція документа до другого читання на офіційному сайті аналогічно не оприлюднена, що викликає неабияке здивування.

Нормами законопроекту запроваджується низка новацій у сфері освітньої діяльності, окремі з яких важко назвати позитивними. Серед них – зменшення розміру бюджетних асигнувань відносно ВВП з 10% до 7%, запровадження 12-річної програми здобуття загальної освіти, проходження педагогічними працівниками державної атестації та сертифікації тощо. Свого часу профспілка працівників освіти та науки України висловлювала протест з ухвалення закону в запропонованій редакції. На думку освітян, такі зміни погіршуватиме та звужуватиме зміст їхніх прав і свобод порівняно з чинним законом.

Інформаційна діяльність

Вдруге за процедурою повторного другого читання парламент розгляне проект закону «Про електронні довірчі послуги» №4685. Проект розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг, що в свою чергу забезпечить розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір.

Ухвалення закону «Про електронні довірчі послуги» сприятиме забезпеченню створення умов для розвитку та функціонування сфери електронних довірчих послуг, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах.

У сенсі розвитку електронних довірчих послуг Україна відстала від Європи, і ухвалення закону дозволить поступово дати українським громадянам повний спектр можливостей із легкого ведення справ, які існують у цивілізованому світі.

Прозорість

Група народних депутатів на чолі з пані Ольгою Бєльковою внесли до Верховної Ради України проект закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» №6229, розгляд якого має відбутись в другій половині сесійного тижня. Проект вперше включається до порядку денного, є невеликим за обсягом і складається із 17 статей, об'єднаних у ІV розділи.

Ідея даного документу націлена на впровадження в Україні міжнародних стандартів та передових практик розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до міжнародних стандартів, що застосовуються у 51 країні світу, в т. ч. у Казахстані, Норвегії, Великобританії, Німеччині, США та ін. Ухвалення документу дозволить надати доступу громадськості до повної інформації щодо платежів суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, має забезпечити економне та відповідальне використання корисних копалин та створить можливості для суспільного аналізу раціональності видобутку корисних копалин.

Проте є в документі і один нюанс, який нівелює всю концепцію запропонованих новацій. Йдеться про розмір юридичної відповідальності посадових осіб за ненадання такої інформації. За такі дії передбачається покарання у вигляді адміністративного штрафу в розмірі від 340 до 1020 гривень. Очевидно, що цього недостатньо.

На останок

Також слід відзначити що наприкінці п'ятниці, тобто останнього робочого дня парламенту, передбачено оголошення про час закриття шостої сесії парламенту, тобто не процедура її закриття зі співами державного гімну, а лише повідомлення про час закриття. Відповідно, шоста сесія не буде закрита, а буде продовжена. Влітку 2016 року відбулася аналогічна процедура, сесія була продовжена аж до відкриття нової сесії, тобто юридично без канікул. Але фактично канікули в народних обранців будуть навіть більші, ніж 45 днів. Також, не закриваючи сесію, зручніше організовувати позачергові пленарні засідання. Для цього необхідне лише рішення голови ВРУ й немає необхідності шукати 150 підписів нардепів.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»

Загрузка...