Після тижневої перерви Верховна Рада України знову починає працювати у пленарному режимі. Перед парламентом стоять «непосильні» задачі: призначення Уповноваженого з прав людини, проведення медичної та малої судової реформи. Ключову роль у впливі на діяльність парламенту знову зіграли президент і громадськість. Якщо тим, що Президент маючи найбільшу фракцію, зміг внести на розгляд потрібні йому законопроекти, нікого не здивуєш, то те, що громадськість змогла за 2 тижні спонукати депутатів до повернення до розгляду проекту медичної реформи, заслуговує на повагу.
Призначення уповноваженого з прав людини
Спливає п’ятирічний строк повноважень Валерії Лутковської і відповідно до вимог Конституції, Верховна Рада України тайним голосуванням у вівторок буде намагатись обрати нового Уповноваженого з прав людини.
Борці за права людини. Стало відомо, хто претендує на посаду ЛутковськоїЖурналіст Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, хто побореться за крісло уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Комітет ВРУ з прав людини 24 травня на своєму засіданні розглянув питання про відповідність трьох кандидатур на посаду Уповноваженого – народного депутата Сергія Алєксєєва (від «Блоку Петра Порошенка»), народної депутатки Людмили Денисової (від «Народного фронту») та адвоката Олександра Мамалиги (від «Радикальної Партії») і зробив висновок про їх відповідність. Фаворитом із цих кандидатур є Людмила Денисова. Чи зможе хоча б одна з кандидатур набрати необхідні для призначення 226 голосів побачимо незабаром.
Медична реформа
На розгляді в парламенті перебувають два проекти медичної реформи. Урядовий законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», №6327.
Проект передбачає запровадження систему державного соціального медичного страхування. Обсяг медичних послуг та лікарських засобів, вартість яких покривається страхуванням та ступінь покриття, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті.
В межах державного гарантованого пакету держава гарантуватиме повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування необхідних медичних послуг та лікарських засобів на екстреному, паліативному та первинному рівні, та частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медичних послуг. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях завжди буде оплачуватись державою у повному обсязі.
Для забезпечення можливості прогнозувати обсяг витрат на охорону здоров’я Міністерством охорони здоров'я України щорічно затверджує конкретний перелік послуг та лікарських засобів, які входять в гарантований пакет.
Застраховані особи можуть отримати медичні послуги та лікарські засоби повністю або частково за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування в закладах охорони здоров'я будь-якої форми власності та у фізичних осіб-підприємців, що одержали ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики, та уклали договори про медичне обслуговування населення. При цьому компонент медичної допомоги у складі необхідного лікування завжди буде покриватись державою.
Перші кроки медичної реформи: як оцінюють роботу МОЗ українці?Майже половина українців вважають, що якість медичних послуг у державних закладах охорони здоров’я за останній рік погіршилась, іще третина – що вона залишилась незмінною.
Запропоновані зміни дозволять залучити до надання медичних послуг за рахунок бюджетних коштів заклади охорони здоров’я недержавної форми власності та фізичних осіб-підприємців, що має позитивно відобразитись на якості надання медичних послуг.
Фінансування наданих медичних послуг та лікарських засобів здійснюється за затвердженими тарифами (тарифом покриття та тарифом співоплати), які є єдиними для всієї території України.
Страхування запроваджується поступово, на первинному рівні вже з другої половини 2017 року, на інших рівнях – до 2020 року.
Пан Мусій вніс альтернативний до Урядового законопроекту Проект Закону «Про державні фінансові гарантії забезпечення населення необхідною медичною допомогою, лікарськими засобами та послугами системи громадського здоров'я», №6327-1, але перспективи ухвалення значно більші у Урядового проекту.
Судова реформа
Після внесення минулого літа змін до Конституції України в частині правосуддя перед Парламентом стоїть наступне завдання. Внесення змін до купи законодавчих актів, у зв’язку з прийняттям змін до Конституції, це поправу можна вважати малою судовою реформою. На розгляді у Парламенті перебувають безпрецедентний за обсягом і однакові за назвою основний і альтернативний проекти законів «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232 і №6232-1 відповідно. Основний розроблено Президентом України і визначений як невідкладний, а альтернативний представлено нардепом Альоною Шкрум.
Запропоновані документами зміни врегульовують процесуальні механізми, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді. Основні процесуальні зміни спрямовані на ефективний захист прав як превалююче завдання судочинства; визначенні змагальності, диспозитивності та пропорційності як засади судочинства; передбаченні нових правил юрисдикції та підсудності; розширенні засобів доказування, визначенні дієвих механізмів забезпечення доказів та позову; спрощенні та прискоренні розгляду нескладних справ; забезпеченні ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ; розгляду справи в розумні строки; забезпечення правової визначеності; механізми запобігання зловживанню процесуальними правами; ефективна компенсація судових витрат; впровадження «електронного суду».
Запропоновані гарантом поправки в законодавство є рекордними за кількістю актів, до яких вносяться зміни, і за їх обсягом (законопроект складається майже з 800 арк.). Такі радикальні зміни можуть паралізувати роботу не тільки Парламенту, але і всієї судової системи. На цьому акцентує увагу і автор альтернативного законопроекту. Від так, наводиться, що вперше в історії України в тексті одного законопроекту пропонується викласти в новій редакції одразу три процесуальні кодекси, внести зміни додатково до семи кодексів України та одночасно внести зміни до вісімнадцяти законів України, незважаючи на те, що передбачені зміни стосуються абсолютно різних сфер суспільних відносин та мають подаватися окремими законопроектами. Досить кумедною виглядає іронічна пропозиція Альони Шкрум додати до президентського законопроекту ще цілу низку важливих положень, а саме: щодо врегулювання питань дипломатичної служби, соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та осіб, захоплених в заручники, що дозволить в дуже стислий строк вирішити велику кількість існуючих проблем та відправити парламент на літні канікули.
Перепрошуємо, але запровадження такої безпрецедентної практики проектування законопроектів більше схоже на зґвалтування, а не реформування правової системи та знущання над правниками і всіма, хто має будь-яке відношення до юриспруденції.
Зовнішня політика
Давно про себе не нагадував голова парламенту Андрій Парубій, і вирішив разом з іншими парламентарями запропонувати на розгляд проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)», № 6470. Пропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки України» для відновлення цілеспрямованого прагматичного курсу України на набуття членства в НАТО як стратегічного зовнішньополітичного пріоритету держави.
Антикорупційна політика
Уряд пропонує розглянути проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, №6335.
За версією уряду проект закону підготовлено з метою забезпечення ефективності діяльності Національного агентства як спеціально уповноваженого органу у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, шляхом удосконалення порядку його функціонування.
Так, проектом закону пропонується визначити, що його очолюватиме голова Національного агентства, який призначатиметься Кабінетом міністрів. До керівного складу Національного агентства окрім голови Національного агентства входитимуть чотири спеціальних уповноважених з питань антикорупційної політики (далі – Спеціальні уповноважені). З числа Спеціальних уповноважених голова Національного агентства призначає двох заступників.
Відповідно до положень проекту Закону конкурсна комісія вносить на розгляд Кабміну кандидатури всіх відібраних нею кандидатів на посади Спеціальних уповноважених, за яких проголосувало п’ять і більше членів конкурсної комісії, для прийняття рішення щодо внесення на розгляд уряду подання для призначення з числа таких кандидатур: однієї кандидатури на посаду голови Національного агентства; чотирьох кандидатур на посади чотирьох Спеціальних уповноважених.
З числа запропонованих конкурсною комісією кандидатів на посади Спеціальних уповноважених Кабмін приймає рішення про призначення на посади вказаних осіб.
Проектом закону передбачено, що додатковою підставою для дострокового припинення повноважень голови Національного агентства та Спеціальних уповноважених є наявність висновку комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) діяльності Національного агентства про неефективність діяльності Національного агентства та неналежне виконання обов'язків його Головою. Проведення незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного агентства здійснюється щорічно.
Член НАЗК звинуватив Корчак у порушенні закону «Про запобігання корупції»Член Нацагентства Руслан Рябошапка розповів про порушення головою НАЗК Наталією Корчак закону про запобігання корупції.
Окремо проектом закону визначено перелік питань, які вирішуються колегією Національного агентства у складі Голови Національного агентства та Спеціальних уповноважених.
Запропоновані проектом закону зміни спрямовані на якісну реалізацію повноважень голови Національного агентства, його заступників, Спеціальних уповноважених, а також проведення конкурсного відбору керівництва Національного агентства у максимально короткі строки.
Також у зв’язку з неналежним функціонуванням Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та загрозою настання адміністративної чи кримінальної відповідальності перед суб’єктами декларування постала нагальна потреба у вирішенні питань щодо звільнення від юридичної відповідальності осіб за несвоєчасне подання декларації, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані були подати декларацію до 1 квітня 2017 року, проте не подали її з незалежних від них причин за умови подання ними цієї декларації до 01 травня 2017 року.
Антикорупційну реформу можна сміливо вважати такою, що провалена, е-декларування, створення НАЗК, НАБУ не призвели до жодних корінних результатів, натомість Україна не припиняє знижуватись у міжнародних рейтингах по подоланню корупції. Відповідні кроки розроблені урядом з метою хоча б якогось виправлення ситуації.
Складність у цій ситуації для Кабміну становить те, що суспільний кредит довіри щодо боротьби з корупцією вже змінений розчаруванням і на широку підтримку громадськості вже не доводиться розраховувати, хоча ситуацію можуть виправити НГО, які продовжують відпрацьовувати «антикорупційні» гранти.
Зміни до регламенту
Знову стоїть у поряду денному Парламенту проект закону України про внесення зміни до статті 19 Регламенту Верховної Ради (№6281) групи народних депутатів на чолі з Андрієм Парубієм. Законопроект пропонує скасувати перерву в сесійному засіданні з 12:00 до 12:30. Це робиться з метою «підвищити ефективність роботи парламенту». Слід зазначити, що проблема Ради залежить не від перерви на півгодини, а елементарної відсутності депутатів у коаліції та партійної дисципліни у фракціях, які її формують.
Конституційний суд
Народний депутат Сергій Алексєєв пропонує розглянути проект закону про Конституційне провадження, №6427. Проект запроваджує на законодавчому рівні новий інститут конституційної скарги – нового запровадженого Конституцією України додаткового національного засобу юридичного захисту конституційних прав і свобод.
Після внесення змін до Конституції України у частині правосуддя з’явилися нові конституційні механізми, які відповідно повинні тепер бути відображені у діючому законодавстві. Це питання було вирішене новою редакцією Закону про Конституційний Суд України, однак його розгляд парламент вже провалив. Регламент Ради забороняє вносити аналогічний відхиленому законопроект до закінчення поточної сесії Парламенту, тому норми, які підлягають внесенню відповідно до Конституції, були розбити на декілька законопроектів. Один з них і є проект пана Алексєєва, який має високі шанси для його прийняття.
Пов'язаний з цією темою, проект народного депутата України В.В. Писаренка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до вимог Конституції України діяльності Конституційного Суду України», №6406. Аналогійний йому також вже розглядався Парламентом, однак був провалений.
З основних новел зазначеного законопроекту є запровадження інституту конституційної скарги. Так, конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.
Без прийняття зазначених двох проектів минулорічна Конституційна реформа в частині правосуддя почне втрачати сенс.
Фінанси і банківська діяльність
Неоднозначний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами», №6027 буде розглядатися у четвер. Неоднозначний він тим, що в назві він нібито встановлює довіру між банком та клієнтом, а в своєму змісті направлений на законодавче урегулювання прогалин, які використовуються боржниками для уникнення виконання своїх зобов’язань. Кінцевою метою законопроекту є зменшення ризиків для банківських установ в ході здійснення кредитних операцій, що до речі поступово призведе до зниженню вартості кредитних ресурсів.
АТО
Парламент розгляне проект закону про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги, №5475.
Законопроектом передбачається:
- визначити, що гуманітарна допомога може надаватися отримувачам гуманітарної допомоги, які потребують її у зв’язку із виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок збройного конфлікту;
- визначити Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України одним із спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги в частині визнання гуманітарною допомогою вантажів, виконаних робіт, наданих послуг для набувачів, які розташовані та/або проживають на тимчасово окупованій території України, на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
- визнати Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України одним із спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги в частині визнання гуманітарною допомогою коштів, у тому числі в іноземній валюті, набувачі якої розташовані та/або проживають у населеному пункті, що розташований на лінії зіткнення, є внутрішньо переміщеними особами або іншими особами, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на Сході України;
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»