До літніх канікул парламенту залишилося всього два пленарних тижні. Порядок денний Верховної Ради надзвичайно щільний і змістовний. Чільне місце відведено продовженню судової реформи, слідом йдуть економічний, інвестиційний блоки й електронні комунікації. Та навряд чи робота сесійної зали буде орієнтована на досягнення стахановських результатів. Коаліція розбалансована, єдиний політичний настрій у залі відсутній, немає і консолідації зусиль парламентаріїв. Ускладнює ситуацію ейфорія на фоні безвізового режиму і підвищена увага народних обранців до акційних пропозицій столичних туроператорів.
Судова реформа
Законопроект про Конституційний суд повернули на доопрацюванняЗаконопроект визначає порядок організації та діяльності Конституційного Суду, статус суддів, підстави і порядок звернення, процедуру розгляду справ і виконання рішень.
До сесійної зали вносяться основний і альтернативний проекти законів «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232 і №6232-1 відповідно. Основний розроблено президентом України Петром Порошенком і визначений як невідкладний, а альтернативний представлено нардепом Альоною Шкрум. Два проекти стоять на першій шпальті анонсованого порядку денного і, швидше за все, вівторкова робота Ради розпочнеться саме з них.
Проекти вже не вперше фігурують в розкладі засідань Верховної Ради, однак до їх розгляду і голосування справа так і не доходила. Звичайно ж, з огляду на суспільну значимість даного питання, «Слово і Діло» не могло залишити їх поза полем уваги і наводило аналіз їх змісту в попередніх матеріалах. Нагадаємо що запропоновані документами зміни, за версією розробників, мають вдосконалити якщо не всі, то більшість механізмів і положень процесуального законодавства. Кінцева мета реформування – забезпечення ефективного, справедливого, неупередженого і своєчасного захисту прав і свобод громадян на всіх ланках судової влади. Основоположні процесуальні поправки спрямовані на ефективний захист прав як превалюючого завдання судочинства; визначення змагальності, диспозитивності та пропорційності як принципових засад судочинства; встановлення нових правил юрисдикції та підсудності; розширення засобів доказування, визначення дієвих механізмів забезпечення доказів та позову; спрощення та прискорення розгляду нескладних справ; забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ; зменшення процесуальних строків розгляду справ; забезпечення правової визначеності; встановлення запобіжних механізмів зловживання процесуальними правами; ефективну компенсацію судових витрат; осучаснення судочинства через впровадження системи «електронний суд».
Порошенко назвав три мети судової реформиПрезидент України Петро Порошенко назвав три мети судової реформи. Зокрема, метою реформи є оновлення судової гілки влади.
Розроблені гарантом поправки до законодавства є рекордними і за кількістю актів, до яких вносяться зміни, і за їхнім обсягом (законопроект складається майже з 800 арк.). Навряд чи знайдеться хоч десяток народних обранців, які вдумливо ознайомилися з повним текстом проекту. Відтак ці радикальні зміни можуть паралізувати роботу не тільки парламенту, але й усієї судової системи. На цьому акцентує і автор альтернативного законопроекту. Серед іншого, Шкрум зазначає, що вперше в історії України в тексті одного законопроекту пропонується викласти в новій редакції одразу 3 процесуальні кодекси, внести зміни додатково до 7 кодексів України і до 18 законів України, незважаючи на те, що передбачені зміни стосуються абсолютно різних сфер суспільних відносин. А отже, мають подаватися окремими законопроектами. Кумедною виглядає і іронічна пропозиція Шкрум запропонувати додати до президентського законопроекту ще цілу низку важливих положень, а саме: щодо врегулювання питань дипломатичної служби, соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей і осіб, захоплених в заручники.
Запровадження такої безпрецедентної практики проектування законопроектів більше схоже на знущання над правниками і всіма, хто має відношення до юриспруденції, а не на реформування правової системи.
Економічний блок
Якщо розгляд судової реформи не завершиться конфузом чи блокуванням трибуни, то в подальшому парламент, швидше за все, розгляне одразу три законопроекти, внесені головою комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергієм Рибалкою. Першим фігурує законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» №2456-д. Його розгляд має відбутися у вівторок за процедурою повторного другого читання. Під час доопрацювання законопроекту до Комітету надійшло 108 пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, з яких 91 врахована, а 17 відхилені.
Законопроект пропонує інституційно посилити захист споживачів фінансових послуг, що було давньою пропозицією програми USAID/FINREP-II. Фактично він повторює деякі положення законопроекту «Про споживче кредитування» в частині обов’язків, які покладаються на надавачів фінпослуг. Також Національній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку планується надати повноваження щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі право накладати штрафи на нечистих на руку надавачів фінпослуг.
У доопрацьованому законопроекті уточнена й узгоджена термінологія, конкретизовані норми із двозначними тлумаченнями, врахована можливість ведення електронного документообігу між сторонами правовідношень, виключені положення про можливість подання позовів в інтересах невизначеного кола осіб. Водночас збережена спрямованість на створення системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин і неузгодженостей в чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів.
Другий за процедурою повторного першого читання – доопрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів», №5361-д. У разі його успішного прийняття в Україні мають почати працювати відомі цивілізованому світу платіжні системи, зокрема, PayPal, ApplePay, GoogleWallet та інші. Запропоновані зміни мають на меті вдосконалити регулювання платіжних систем, упорядкувати діяльність небанківських фінансових установ на ринку платіжних послуг, надати їм право здійснювати випуск електронних грошей, удосконалити порядок здійснення оверсайту платіжних систем. Посилена відповідальність за посягання шахраїв на гроші громадян: штраф змінено на позбавлення волі від 1 до 10 років. Виключені положення проекту, які обмежували конкуренцію платіжних систем і передбачали участь Держказначейства України в безпосередньому обслуговуванні громадян
Продовжує цей блок третій законопроект Сергія Рибалка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)», №5592-д. У сесійний зал вноситься доопрацьована в профільному підкомітеті спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку редакція проекту. Тим не менше, при доопрацюванні збережено спрямованість на спрощення ведення бізнесу і залучення інвестицій емітентами цінних паперів.
Концепція документу спрямована на впровадження прогресивних стандартів розкриття інформації про учасників і діяльність фондових ринків. У тривалій перспективі такі зміни мають підвищити рівень обізнаності інвесторів про діяльність емітентів, а також закласти умови для роботи альтернативних фондових торгових майданчиків.
При доопрацюванні з первинного варіанту документу зникли зайві норми, які передбачали внесення поправок до низки законодавчих актів. Також уточнено термінологію і застосовано обмеження на здійснення емісії цінних паперів в Україні, як для підприємств, створених відповідно до законодавства країни, що здійснює збройну агресію проти України, або які прямо чи опосередковано контролюються особами – резидентами такої країни, так і для тих, що зареєстровані на тимчасово окупованій території України.
Завершує блок економічних питань проект закону «Про аудиторську діяльність», №2534, представлений у співавторстві Олександрою Кужель і Віктором Галасюком. Слухання документу заплановано на четвер. Ця ініціатива тривалий час знаходиться в стінах парламенту і не один раз редагувалася. Вперше про проект заговорили ще в квітні 2015 року, після чого він відкликався, а інша його редакція подавалася на заміну. Проте на голосування він так і не ставився.
Доопрацьований проект складається з 80 статей, об’єднаних у ХІ розділів. Він ставиться в противагу чинному однойменному Закону, прийнятому ще 1993 р. Філософія його норм визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і за версією розробників спрямована на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників, користувачів фінансової звітності та інших зацікавлених осіб, а також підвищення довіри суспільства до фінансової звітності. Як один з напрямків закладено і приведення вимог до професії аудитора до вимог Директиви 2014/56/ЄС та Регламенту (ЄС) № 537/2014. Попри такі посилання, Комітет з питань європейської інтеграції наполягає на поверненні його на доопрацювання через невідповідність праву ЄС.
Кращі шанси на успішне голосування має урядовий проект Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» №6016, який Комітет пропонує прийняти за основу. Даний проект є меншим за розміром і складається з 52-х статей. Мова в ньому йде про наближення законодавства у сфері аудиторської діяльності до законодавства Євросоюзу. Законопроект направлений на підвищення рівня довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, а також на зменшення впливу держави в аудиторську діяльність; створення чинників, що дозволять вітчизняним аудиторським компаніям спробувати себе на європейських ринках, збільшення довіри суспільства до діяльності аудиторів і, найголовніше, створення позитивного інвестиційного клімату України.
Інформатизація
Парламент планує розглянути одразу декілька альтернативних проектів Закону про електронні комунікації. Однак слід зосередити свою увагу на проекті з реєстр. №3549-1, авторства групи народних депутатів на чолі з І. Данченком, адже саме цей законопроект президент України визначив як невідкладний.
Мета проекту – встановлення засад діяльності у сфері електронних комунікацій, які відповідатимуть вимогам часу та євроінтеграції, для розвитку сфери електронних комунікацій в Україні. Для її реалізації:
- передбачено запровадження повідомного принципу реєстрації суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій;
- відміняється ліцензування видів діяльності у сфері телекомунікацій;
- забезпечується ліцензування технічного номерного та природного радіочастотного обмежених ресурсів (з одночасною відміною документів дозвільного характеру щодо номерного ресурсу);
- удосконалюється контроль (нагляд) у сфері електронних комунікацій з метою його спрямування на попередження правопорушень та зниження потенційно можливого тиску на суб’єктів господарювання, зменшення кількості перевірок цих суб’єктів на їх території;
- запроваджуються адміністративно-господарські санкції; удосконалюється механізм захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг - у разі припинення діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг; посилюється незалежність національного регулятора;
Водночас проект далекий від досконалості: наприклад, статус національного регулятора суперечить Конституції України, адже за своєю природою національний регулятор буде органом виконавчої влади, а президент не наділений повноваженням зі створення подібних органів. В цілому законопроект можна приймати за основу з подальшим доопрацюванням.
Вдруге по процедурі другого читання парламент розгляне проект Закону про електронні довірчі послуги №4685. Проект розроблений з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, розбудови єдиного простору довіри на основі системи електронних довірчих послуг, визнання в Україні електронних довірчих послуг, які надаються іноземними постачальниками електронних довірчих послуг, що в свою чергу забезпечить розвиток транскордонного співробітництва та інтеграцію України у світовий електронний інформаційний простір.
Ухвалення Закону «Про електронні довірчі послуги» сприятиме забезпеченню створення умов для розвитку та функціонування сфери електронних довірчих послуг, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах.
У сенсі розвитку електронних довірчих послуг Україна відстала від Європи, і прийняття закону дозволить поступово дати українським громадянам повний спектр можливостей з легкого ведення справ, які існують у цивілізованому світі.
Фінанси і банківська діяльність
Неоднозначний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами» №6027 буде розглядатися у четвер. Неоднозначний він тим, що в назві він нібито встановлює довіру між банком та клієнтом, а в змісті направлений на законодавче урегулювання прогалин, які використовуються боржниками для уникнення виконання своїх зобов’язань. Кінцевою метою законопроекту є зменшення ризиків для банківських установ в ході здійснення кредитних операцій, що поступово призведе до зниження вартості кредитних ресурсів.
Наступний проект – про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність №6016, підготовлений Урядом. Пропонується визначити правові засади аудиту фінансової звітності, провадження аудиторської діяльності та врегулювати відносини, що виникають при її провадженні, в результаті чого Закон України «Про аудиторську діяльність» має бути визнаний таким, що втратив чинність. Відповідні зміни пропонується внести до низки чинних законів. Проект викликав запитання у експертів, однак зазвичай подібні зауваження ігноруються нашими парламентарями.
ЖКГ
В анонсованому тижневому плані роботи згадується законопроект №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг», суть якого розкривається в його назві. Автори пропонують встановити на законодавчому рівні обов’язковість комерційного та розподільного обліку кількості спожитої громадянами теплової енергії, гарячої та питної води. На думку розробників це дозволить забезпечити раціональне використання водних, паливно-енергетичних ресурсів, а також захистить права споживачів. Згідно із законопроектом, оператор зовнішніх мереж зобов'язаний обладнати будинковими вузлами обліку існуючі будівлі в термін: нежитлові будівлі – до 1 жовтня 2017 року; житлові – до 1 жовтня 2018 року. Також забороняється приєднання до мереж новозбудованих будинків, не обладнаних приладами обліку. Доречно зазначити, що, за даними Держенергоефективності, встановлення в будинках вузлів обліку комунальних послуг дозволяє зафіксувати скорочення споживання протягом 1-3 років в середньому на 15-20%. Документ наповнений раціональними ідеями та отримав позитивний висновок парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Продовжує цей блок проект закону №4941-д «Про енергетичну ефективність будівель». Його автори пропонують більш економно ставитись до споживання енергоносіїв та комунальних послуг, а тому провести певну стандартизацію. Для об’єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергоефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам, розробка рекомендацій щодо підвищення її рівня. На практиці це означатиме додаткові витрати власників будівель та приміщень на фінансування даних заходів. Разом з тим, документ передбачає механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних рішень. Для цього створюється Фонд енергоефективності. Вперше документ до сесійної зали Ради вносився 18.10.2016 року.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»