У липні виповнилося рівно два роки з дня запуску реформи МВС. Спочатку архітектори реформи вбачали основний зміст нової поліції саме в «сервісній службі». Аналогом мала стати славнозвісна американська модель 911.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Невиправдані очікування. Чого не вистачає Нацполіції на другому році реформи?» для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«На жаль, окрім сервісної служби, поліцейські поки не змогли виконати головну функцію – гарнтувати громадянам почуття безпеки та захищеності на вулицях. Вже не кажучи про подолання злочинності. Ще дві складові – розкриття злочинів і порядок на дорогах – взагалі залишилися за дужками поліцейської реформи», – констатував Радчук.
Політолог підкреслив, що головним ідеологом поліцейської реформи був незмінний із 2014 року голова МВС Арсен Аваков.
«Попри критику, Аваков зміг провести зміни в структурі й змінити філософію функціонування правоохоронних органів. Хоча його звинувачують у паралельному створенні нової каральної структури на базі Нацгвардії, популізмі та волюнтаризмі в кадрових призначеннях», – говорить експерт.
Два роки Національній поліції: що обіцяли правоохоронцям політики2 липня 2015 року була офіційно створена Національна поліція України. Вже за два дні перші патрульні вийшли на вулиці столиці. В зв’язку з цим «Слово і Діло» вирішило пригадати, що за останні два роки встигли пообіцяти з приводу поліції українські політики і що насправді виконали.
За його словами, проведенню реформи сприяло фінансування з Держбюджету та залучення до процесу грузинських реформаторів.
«Значні іміджеві втрати нова Нацполіція зазнала в результаті двох гучних інцидентів. Перший стався в лютому 2016 року, коли під час переслідування автомобіля BMW в Києві патрульні застосували табельну зброю й убили 17-річного підлітка. Наступний трагічний випадок стався наприкінці 2016-го в Княжичах. Досі незрозуміло, з яких причин і в результаті яких дій правоохоронці з різних підрозділів Нацполіції просто перестріляли один одного», – нагадує політичний експерт.
На його думку, обидва випадки стали «холодним душем» для керівництва Нацполіції, а з-під гарної обгортки вилізла купа недоліків.
«Ще одне болюче питання – переатестація та нестача кадрів для служби в патрульній поліції. Багато хто просто звільнився, а знайти заміну виявилося вельми непросто. Частково проблему має вирішити створення Поліцейської академії Нацполіції України. Перший набір складе 500 поліцейських, а в подальшому планують приймати по 1-1,2 тисячі курсантів. Крок виправданий, але запізнілий. Починати сагу з Поліцейською академією потрібно було рівно два роки тому», – аналізує Олександр Радчук.
За його словами, за два роки поліція змогла стати ближчою до народу, але не завдяки виконанню патрульними правоохоронних функцій.
«Особливо помітна безпорадність правоохоронних органів у ситуаціях із розслідуванням резонансних злочинів», – зазначив він.
«У квітні Аваков відзвітував про збільшення довіри українців до Нацполіції. За даними соціологічного дослідження компанії Taylor Nelson Sofres, яка опитала громадян у 12 українських містах, у березні 2017 року 43,5% опитаних респондентів були впевнені, що вони довіряють самій структурі Нацполіції. Довіра до патрульної поліції виявилася ще вищою – 53%», – говорить експерт.
Однак, нагадав він, українці не почули іншої статистики – показників рівня злочинності та розкриття злочинів.
«Крім того, Аваков забув вказати ще одні важливі цифри в соцдослідженні – 37,3% серед опитаних респондентів вважають, що патрульна поліція служить керівникам органів влади», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Невиправдані очікування. Чого не вистачає Нацполіції на другому році реформи?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»