Восени почався системний обвал економіки. Це пов’язано передусім із ключовими галузями. Машинобудування в Україні фактично вже немає, металургія є, але розвалюється.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Юрій Буздуган, оцінюючи економічне становище в Україні та підвищення тарифів, зокрема на оплату комунальних послуг.
Вузол економічних проблем
«Станом на 1 травня не працював жоден із ключових хімічних комбінатів – ані припортовий, ані сєвєродонецький завод «Азот», ані черкаський, ані рівненський «Азот». Коли не працює один завод – це просто проблема, коли більшість чи всі – це вже проблема для країни. Більше того, заводи почали цілеспрямовано банкрутувати, зокрема ОПЗ», – зазначив експерт.
За його словами, з металургійними комбінатами ситуація ще складніша, оскільки накладається зовнішній фактор.
«Після того, як Україна підписала угоду про ЗВТ з ЄС, виявилося, що вільної торгівлі насправді немає, а є система квот. Минулого року вони були такими, що Україна вичерпала квоти на поставки сталі за перші три місяці. В подальшому можливості продавати вже не було», – підкреслив Буздуган.
В підсумку, уточнив він, виник кумулятивний ефект, який із вересня-жовтня 2016 року почав гасити економіку.
«Все це потягло обвалення споживчого ринку та ринку робочої сили. Люди фактично залишаються без достатніх для існування коштів», – констатував експерт.
Тарифний удар
Економіст наголосив, що фактично на кризову ситуацію зараз накладається питання комунальних тарифів.
«Диспропорції між доходами населення та їхніми видатками зросли настільки, що почався розпад майже всієї економічної сфери. Гройсман розуміє це й навіть нібито має намір боротися з цими диспропорціями, але поки що це виглядає радше декларативно. При цьому саме підвищення зарплат нічого не змінило», – уточнив Буздуган.
За його словами, наразі підвищення тарифів призведе до того, що люди перестануть оплачувати послуги ЖКГ, тому що дисбаланс зростатиме, а коштів просто не буде.
Іспанський кейс
Експерт заявив, що наразі Україні варто звернути увагу на те, що свого часу переживала Іспанія.
«Коли після 1500 року почалося формування Іспанської імперії, до країни завозили золото та прянощі. Це призвело до інфляції. Золото просто почало дешевшати. Іспанія за 30 років 8 разів була банкрутом. Це країна, яка мала найбільше золота в світі. Врятувати ситуацію могли лише одним способом – завозити ще більше золота», – додав Буздуган.
Для порівняння, уточнив він, можна взяти приклад іспанської колонії – Нідерландів, що почали використовувати нові фінансові інструменти.
Середня зарплата в Україні: як змінилася купівельна спроможність українців за три рокиПопри зростання середньої заробітної плати в Україні за останні 3 роки, купівельна спроможність українців за цей час зросла не по всіх пунктах.
«Голландці винайшли фондову біржу, акціонерні товариства, почали це втілювати на практиці. Маленька провінція, яка воювала за свою незалежність проти могутньої Іспанії, жодного разу не була банкрутом», – констатував він.
Вибір України – баланс економіки
«Нічого нового вигадувати не потрібно. Ключовим в економіці має бути баланс – загальноекономічний, кредитний, баланс виживання та міжгалузевий. Але проблема в тому, що в Україні балансу не те що не дотримуються – його навіть не вимірюють», – вважає експерт.
Крім того, за його словами, інша проблема полягає в тому, що розвиток економіки в Україні зводиться до двох термінів – малий/середній бізнес та залучення іноземних інвестицій.
«Якщо в нас буде орієнтир лише на два показники, то цей шлях буде хибним», – проаналізував ситуацію Юрій Буздуган.
Минулого року прем'єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв відродити національну економіку. Загальний показник рівня відповідальності прем'єра – 56%.
Детальніше про показники інфляції, зростання цін та рівень зарплат в Україні читайте в матеріалі «Середня зарплата в Україні. Як змінилася купівельна спроможність українців за три роки».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»