Коли ціна обіцянок – життя героїв. Три роки АТО в заявах виконавчої влади

Читать на русском

Сьогодні, 14 квітня, виповнилося рівно три роки з дня початку на Сході країни антитерористичної операції. Фактично вона почалася раніше – зі спроб звільнення захоплених місцевих адміністрацій у кінці березня - на початку квітня. Рішення про початок АТО було ухвалене днем раніше, 13 квітня. Але саме цього дня в. о. президента Олександр Турчинов ввів у дію відповідне рішення РНБО. Тому саме сьогодні «Слово і Діло» публікує заключний матеріал, присвячений третій річниці війни на Донбасі. Що встигли пообіцяти учасникам АТО і простим українцям, і що насправді виконали чиновники? Про це в нашому сьогоднішньому огляді.

Годовщина АТО. Обещания политиковSlovoiDilo

Степан ПолторакМіністр оборони України
Полторак пообіцяв активізувати АТО на сході країниСказано 12 травня 2014 р.Статус обіцянки: Виконано

Травень 2014-го. Навесні 2014 року АТО сприймалася українськими політиками як короткочасне явище, про що свідчить безліч заяв, зафіксованих «Словом і Ділом» у той період – від обіцянок Порошенка, про які ми писали в одному з попередніх матеріалів серії, присвяченій річниці АТО, до запевнень народних депутатів і представників виконавчої влади. Чи мало місце приховування фактів, чи це була реальна некомпетентність людей, що відповідають за безпеку країни? Наприклад, 11 травня Сергій Пашинський (на той момент обіймав посаду в. о. глави Адміністрації Президента) заявив, що антитерористична операція в районі Красного Лиману, Слов'янська і Краматорська «вийшла на фінальну стадію». Насправді ж бойовики під проводом Гіркіна залишили Слов'янськ лише в ніч проти 5 липня, згодом безперешкодно в'їхавши до Донецька.

Продовжувати АТО на Сході країни, «поки не буде наведено лад», пообіцяв 12 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Ця обіцянка, на жаль, найближчим часом точно не отримає статус «виконано». Чого не скажеш про заяву Степана Полторака активізувати антитерористичну операцію, яку він озвучив у чині підопічного Авакова – командувача Національної гвардії України. У червні був зачищений Маріуполь, тривала аналогічна робота у Слов'янську і Краматорську, а в липні військовослужбовці НГУ зайняли кілька окупованих раніше населених пунктів у Луганській області.

Тоді ж пролунала заява в. о. міністра оборони Михайла Коваля, який офіційно назвав силовиків, задіяних в АТО, учасниками бойових дій. Його обіцянка гарантувати всім їм внесення до списку УБД була виконана.

У червні 2014-го «Слово і Діло» зафіксувало лише обіцянку Авакова про формування зведених загонів міліції для патрулювання міст, у яких раніше пройшла АТО. Обіцянка виконана: за даними порталу, спільно зі спецпризначенцями патрулювання звільнених територій справді здійснювалося.

Жовтень 2014-го. Восени стало остаточно зрозуміло, що бойові дії на Донбасі набули затяжного характеру, у зв'язку з чим актуалізувалися гуманітарні питання. Зокрема, тоді «Слово і Діло» зафіксувало обіцянки радниці Президента (яка потім стала народним депутатом) Ольги Богомолець про протезування за кошт держави постраждалих учасників АТО та про безкоштовну експертизу ДНК для родичів загиблих і зниклих безвісти солдатів. Обидві виконані. Також певну гуманність (не без користі для українських спецслужб, безперечно) проявив тодішній глава СБУ Валентин Наливайченко, відкривши обіцяну «гарячу лінію» для росіян, що розшукують зниклих на Донбасі родичів.

Грудень 2014-го. Перспектива бойових дій у зимовий період змусила новоспеченого міністра оборони Степана Полторака впритул зайнятися питанням забезпечення військових відповідним обмундируванням. 4 грудня він заявив, що особовий склад ЗСУ в зоні АТО буде повністю забезпечений теплими речами. На жаль, це не так: станом на 23 січня 2015 року військовослужбовці були забезпечені ними лише на 87%. Решті 13% Міноборони було зобов'язане волонтерам і сім'ям бійців.

Подальший розвиток української армії мав відбуватися відповідно до стандартів НАТО – принаймні, таку обіцянку дав 9 грудня 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, і 12 лютого 2016 року Президент підписав програму співпраці Україна-НАТО на рік, чим забезпечив виконання обіцянки Яценюка.

Вересень 2015-го. Наступні роки виявилися значно менш багатими на обіцянки. Війна перетворилася на рутину, і «віддуватися» за проблеми й провали в обороні країни доводилося в основному Президенту і главам кількох силових відомств. Які, як ми знаємо, не надто публічні. 19 вересня міністр оборони Полторак пообіцяв створити в особняку олігарха Сергія Курченка реабілітаційний центр для учасників АТО. Коли взимку минулого року «Слово і Діло» поцікавилося станом виконання цієї обіцянки, вона не було виконана. Надіслано повторний інформаційний запит. Тим часом вона залишається зі статусом «у процесі виконання».

Арсеній ЯценюкГолова політради партії "Народний фронт"
Яценюк обіцяє внести до парламенту подання про призначення міністра у справах учасників АТОСказано 21 жовтня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

Жовтень 2015-го. Цього місяця з вуст Яценюка прозвучала обіцянка внести до парламенту подання про призначення міністра у справах учасників АТО. Але відповідне міністерство було створене лише в уряді Володимира Гройсмана. До цього питаннями учасників АТО й переселенців у межах своєї компетенції займалися інші відомства. Наприклад, створені за ініціативи Полторака навесні наступного року Центри допомоги учасникам АТО на Сході України. Ця обіцянка була зареєстрована «Словом і Ділом» у грудні 2015-го.

Серпень 2016-го. Завершити наш огляд найважливіших обіцянок щодо АТО пропонуємо заявою людини, з якої вона почалася, – Олександра Турчинова. Наприкінці минулого літа секретар РНБО запевнив, що в разі загострення ситуації на Донбасі буде оголошена негайна мобілізація. І в цьому випадку справді хотілося б сподіватися, що статус «виконано» обіцянка не отримає.

Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...