Ситуації в Мінську та Москві відрізняються, але їх поєднує страх як Путіна, так і Лукашенка перед Майданом у їхніх країнах. Обидва бояться Майдану – саме тому так реагують.
Про це, оцінюючи мітинги на День Волі у Мінську та критичну оцінку дій білоруського керівництва з боку ЄС, розповів у коментарі «Слову і Ділу» директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Тло подій в обох країнах подібне – посилення соціально-економічних проблем, яке і в Білорусі, і в Росії створювало додаткові ризики. На це сподівалися опозиціонери. Проте логіка була різною: традиційно щороку в Білорусі проводиться День Волі. Цього разу резонанс був більший, тому що до цих акцій проводилися акції так званих «дармоїдів». Критичне тло було сильнішим у Білорусі, але конфлікти в цей день – звичайна річ», – розповідає політолог.
Жорсткі дії Лукашенка, заяви про повстанців, про те, що вони отримали підтримку з України, Польщі, Литви – традиційна для нього риторика, якої він уникав близько року, зауважує експерт.
На його переконання, події останніх днів у Білорусі, жорстка реакція Заходу означають завершення «відлиги» у їхніх стосунках.
Між двох вогнів: аналітик про українське питання для Білорусі та залежність від РФПолітичний аналітик оцінила двосторонні відносини Білорусі та України на тлі останніх заяв білоруського керівництва.
«Найбільш ймовірно, що період «відлиги», яка ніби-то була у стосунках Заходу та Білорусі, закінчився. Тепер, якщо не заморожування, то охолодження точно відбудеться. Швидкш за все, Лукашенко таки припинить гратися в лібералізацію», – вважає Фесенко.
Як відомо, білоруські активісти попереджали про те, що планують продовжити акції з вимогою скасування президентського декрету про «дармоїдів» у День Волі – 99-ї річниці проголошення Білоруської Народної Республіки.
Нагадаємо, Олександр Лукашенко заявив, що цьогоріч податок із «дармоїдів» стягуватися не буде, проте скасовувати указ зовсім він не планує.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»