ГПУ і допит Януковича: show must go on

Олександр Москалюкексперт з конституційного права

Дисоціативний розлад ідентичності – дуже рідке психічне захворювання, при якому особистість людини розділяється, і складається враження, що в тілі однієї людини існує кілька різних особистостей. При цьому в певні моменти в людині відбувається «переключення», і одна особистість замінює іншу. Після «переключення» активна в даний момент особистість не може згадати, що відбувалося, доки була активна інша.

Інколи в мене складається враження, що розлади психіки – явище, яке може стосуватися не лише людини, а й цілих державних установ, особливо, якщо це стосується України. А як по іншому можна коментувати взаємовиключні заяви, які виходять від уповноважених осіб Генеральної прокуратури протягом невеликого проміжку часу?

Янукович допустив, що Льовочкін міг бути причетним до розгону ЄвромайдануКолишній глава української держави Віктор Янукович під час допиту в суді допустив причетність депутата Сергія Льовочкіна до розгону майданівців.

Так, Лариса Сарган, прес-секретар пана Луценка, у своєму Facebook вчора написала: «Генпрокурор Юрій Луценко обурений тим фактом, що суд змінив порядок щодо дослідження доказів, визначивши необхідність допиту екс-президента Януковича як свідка за клопотанням адвокатів підсудних».

Вчора ж в ефірі «Громадського» прокурор управління спецрозслідувань ГПУ Роман Псюк розповів, що ім'я Януковича не зазначене в тексті акту проти 5 колишніх співробітників «Беркута» як обвинувачуваного, у зв'язку з чим його неможливо допитувати як підозрюваного. «Саме тому судом було прийнято єдино правильне, зважене, правове рішення про його допит як свідка. Іншого рішення в цій процедурі бути не могло. Хто знає кримінально-процесуальний кодекс, ті погодяться, що іншого в даному випадку не дано», – сказав він.

Втім, у контексті вчорашніх подій увагу привертає не лише цей курйозний факт.

Межигір'я, яке я орендував чи не орендував: топ-цитати Януковича з допиту«Слово і Дело» зібрало топ-цитат екс-президента України Віктора Януковича з його допити у відеоконференції.

Так, генеральний прокурор обурений тим, що суд змінив порядок дослідження доказів. Безумовно, він має право обурюватися – особливо, якщо не читав КПК України. Між тим, відповідно до частини другої статті 349 Кримінального процесуального кодексу, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду, і в разі необхідності можуть бути змінені. Інакше кажучи, суд ухвалив законне рішення, а от чи подобається пану Луценку таке рішення – його особиста справа.

Ну і найбільш обговорювана подія – це оголошення підозри Януковичу скайпом. Річ у тому, що КПК можливість проведення процесуальних дій в режимі відеоконференції передбачає, а от повідомлення про підозру – ні. Згідно з частиною першою статті 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом. Інакше кажучи підозра повинна бути доставлена до адресата поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком. Відтак дії Луценка жодного процесуального значення не мають. Щоправда, треба віддати йому належне – Генеральний прокурор повідомив, що підозра через засоби зв’язку була направлена на всі можливі та відомі місця проживання (перебування) Януковича.

Прокурор заявив про наявність доказів неправдивості свідчень ЯнуковичаСторона обвинувачення незадоволена, що, враховуючи обмеженість часу допиту, не вдалося поставити Януковичу більшість запитань.

Останнім часом у мене складається враження, що в нашій державі відповідальні за функціонування правоохоронної системи особи роблять усе можливе, щоб «добити» й максимально дискредитувати її в очах суспільства. І тут я мушу визнати: якщо вони справді мають таке завдання, то виконують вони його професійно – навідміну від своїх прямих функціональних обов’язків.

Втім, у всьому слід бачити позитив. Суспільство отримало шоу, яке й далі триватиме. Фредді Меркурі мав рацію: show must go on…

Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»