Сипучі піски Мінських домовленостей поступово затягують Україну в трясовину геополітичних інтересів сильних світових гравців. Росія езоповою мовою щоденного посилення обстрілів українських позицій натякає на необхідність наступних поступок української влади у форматі перемовин тристоронньої контактної групи. Цим кроком мають стати проведення виборів за українським законом на тимчасово окупованих бойовиками територіях Донецької та Луганської областей.
Сама ідея проведення подібних виборів у нинішній ситуації виглядає абсурдною з багатьох причин. Втім, як організувати даний процес – питання ще не вирішене. А от процес, схоже, вже запущено.
Про це свідчить кілька красномовних фактів. По-перше, останні заяви європейських лідерів та візит до України заступника Держсекретаря США Вікторії Нуланд. Риторика щодо необхідності виконання Україною пунктів Мінських угод посилилася саме після останньої зустрічі президентів США, Франції, канцлера Німеччини, прем’єр-міністрів Італії та Великобританії у Ганновері. Саме після цієї зустрічі Нуланд прибула в Київ переконувати народних депутатів підтримати ідею проведення виборів на Донбасі.
Без виборів не обійтися?
Такі кроки з боку США свідчать про наміри змінити політику Білого дому на більш помірковану в ситуації з конфліктом на Донбасі. Представник Держдепу США під час зустрічі з нардепами наполягала на якомога швидшому виконанні Україною пунктів Мінських домовленостей до кінця 2016 року. Йдеться і про внесення змін до Конституції, і про можливу амністію бойовиків, і про саму процедуру проведення виборів. Фактично це – знову ж таки, виконання домовленостей в односторонньому порядку. Адже бойовики як не припинили обстрілів українських позицій, так і не відвели заборонене озброєння, та ще й демонстративно зривають процес обміну полоненими.
У США розраховують, що Україна зможе під пильним оком ОБСЄ у стислі терміни провести вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей саме з метою продемонструвати всьому світові свою спроможність виконувати домовленості. «Нам кажуть, що якщо ми проведемо вибори, то це створить прецедент, коли російські війська вперше в історії добровільно залишать територію, яку вони окупували. При чому жодних гарантій, що російські війська вийдуть немає і бути не може», – розповіла про подробиці розмови нардепів із Вікторією Нуланд народний депутат від фракції «Самопоміч» Вікторія Войціцька.
Єдиним зиском, який натомість отримає українська сторона в історії з прийняттям виборчого законодавства та створення умов для проведення виборів на окупованій нині частині Донбасу є пролонгація санкцій проти Росії до січня 2017 року.
Солідарні з позицією США і проєвропейські політики. Так, 20 квітня міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Ейро зробив досить несподівану заяву на тему Мінських угод. Глава французького МЗС фактично розкритикував дії української влади за відсутність прогресу у виконанні Мінських угод. А ще Ейро висловив надію, що добре б офіційному Києву пред'явити видимі результати до кінця першого півріччя. «Київська влада повинна провести реформи, зокрема внести поправки до Конституції щодо особливого статусу Донбасу й виборчого процесу в регіоні. Ми сподіваємося, що результати будуть досягнуті до кінця першого півріччя», – зазначив очільник французького МЗС.
Не менш однозначною виявилася й позиція канцлера ФРН Ангели Меркель. «Нам треба зараз насамперед попрацювати над законом про вибори», – заявила Меркель після останньої зустрічі з президентами США, Франції й прем'єрами Великої Британії та Італії в Ганновері. Мовляв, усі сторони нормандського формату докладають чимало зусиль, щоб «дійсно просунути політичний процес і провести вибори».
Тезу про те, що саме питання виборів на Донбасі є не просто гіпотезою, підтвердив представник України в політичній підгрупі на переговорах у «Мінському форматі» Роман Безсмертний, який цими днями оголосив про свій вихід із переговорів. За його словами, на Банковій уже підготували відповідний законопроект, який Президент Петро Порошенко презентував лідерам «Нормандської четвірки» під час одніого зі своїх нещодавніх візитів до ЄС. Крім того, за словами Безсмертного, непрямим доказом зміни вектору в роботі тристоронньої контактної групи є введення у переговорний процес представниці від України, експерта з питань виборів Ольги Айвазовської. «Не я ухвалюю це рішення, але вона підготовлена в питаннях виборчого процесу, а зараз знайомиться з проблематикою перехідної юстиції або амністії, з питаннями інших політичних складових, які обговорюються в Мінському процесі», – зазначив Безсмертний в одному зі своїх інтерв’ю.
У той же час, сама Айвазовська, коментуючи заяву Безсмертного щодо ймовірності проведення виборів на Донбасі, наголосила на необхідності забезпечення низки умов для їх організації. «Зі свого боку можу гарантувати, що моя участь у дискусії має єдину мотивацію: вибори мають бути проведені тоді, коли стануть інструментом реінтеграції після забезпечення безпекового фактору, поновлення роботи там українських ЗМІ та партій, відновлення умов для вільного формування політичного вибору. Лише після реалізації та забезпечення всіх стандартів для проведення чесного та демократичного процесу вибори можуть бути справжніми, як того вимагають Загальна декларація прав людини ООН, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Копенгагенський документ, Кодекс належних практик у виборчих справах Венеціанської комісії та інші», – зазначила вона.
Альтернатива чи гачок?
Втім, не все так однозначно. Хоча ситуація, в якій опинилася Україна, складна за багатьма критеріями, однак здавати свої позиції без бою ніхто не стане. Щоправда, діяти доведеться дуже обережно та витончено.
Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд вже наступного дня після зустрічі з нардепами спростовувала інформацію про плани визначення чіткої дати із проведення виборів на Донбасі (йшлося про червень-липень 2016-го). «Ми абсолютно ясно дали зрозуміти, що для проведення виборів відповідно до Мінської угоди потрібно забезпечити мир, безпеку, ОБСЄ повинна отримати доступ і повинні бути створені умови для кандидатів агітувати за себе, спілкуватися з виборцями», – заявила Нуланд. Схоже, її вустами намагалися донести до українських політиків думку, що окрім узаконення та створення законодавчої бази під вибори на Донбасі, Україна вже попередньо має визнати будь-який їхній результат. А це – дуже небезпечна для українського суверенітету тенденція.
Далеко не всі політики у США поділяють її позицію. Так, днями безрезультатно закінчилося засідання Радбезу ООН щодо ситуації на Донбасі через неможливість російської та української сторін таки дійти згоди к внизці принципових питань. Під час засідання постійний представник США в ООН Саманта Пауер зауважила на тому, що умови на Донбасі не відповідають необхідним міжнародним вимогам для проведення виборів. «Для проведення демократичних виборів громадяни та спостерігачі, які проводять моніторинг, потребують безпеки, щоб мати можливість пересуватися, щоби люди могли вільно висловлювати свою думку, збиратися без побоювання за своє життя. Але ті умови, які створені на сході України, вони ніяким чином цим стандартам не відповідають», – заявила вона. Втім, Пауер також не заперечила саму необхідність проведення виборів.
Ситуацію щосили намагається врятувати Президент. Саме за його ініціативи розглядається можливість участі поліцейської місії ОБСЄ. Раніше подібні розмови йшли на рівні залучення міжнародної миротворчої місії ООН, проте цей формат примирення могла б заблокувати Росія. Введення миротворчої місії ООН на території Донбасу є складним і на рівні фінансового забезпечення та людських ресурсів. Присутності миротворців на територіях подібного масштабу ще не було в досвіді місій ООН.
А от варіант поліцейської місії ОБСЄ начебто погодились обговорити і в Кремлі. За задумом української сторони, саме озброєні спостерігачі ОБСЄ змогли б забезпечити організаційний процес виборів на Донбасі. Під час виборчої кампанії місія мала б забезпечити вільне волевиявлення громадян, а потім передати владу вже новообраним «представникам українського Донбасу».
Щоправда, експерти вказують на неможливість реалізації такого плану, а саму ідею Президента називають нічим іншим, як свідомим затягуванням часу. Адже справа навіть не в позиції української сторони. Так, бойовики «Д/ЛНР» вже заявили, що не допустять озброєних представників місії ОБСЄ на підконтрольні їм території та пригрозили їм фізичним знищенням. А в самій ОБСЄ подібне рішення ухвалити буде вкрай складно, адже для цього дану ідею мають обговорити 57 держав-учасниць, після чого лише може бути прийняте рішення про поліцейську місію. Тож, питання може зависнути не на один місяць.
Чи існує альтернатива проведенню виборів на Донбасі? В даному питанні є дві складові. По-перше, сам процес ухвалення закону про вибори ще не означатиме, що вони одразу ж відбудуться. По-друге, саме безпековий компонент є тією умовою, на якій чітко наполягають усі учасники мирного процесу. Про це говорять і нардепи, й Президент, і учасники української сторони в тристоронній контактній групі в Мінську. Експерти в галузі виборчого законодавства вказують на те, що провести вибори на Донбасі буде неможливо ні в 2016, ні в 2017 роках. Найоптимістичніший прогноз – за 3-5 років. Для цього потрібно вирішити питання безпеки всього виборчого процесу, узгодити правила виборів, ухвалити порядок амністії, на якій наполягають представники ОРДЛО, вирішити питання, пов’язані з економічним режимом на тимчасово окупованих територіях Донбасу та із соціальним статусом учасників цього процесу.
Однозначної відповіді на питання, чи існує альтернатива виборам на Донбасі, немає. Наприклад, у фракції «Самопомочі» пропонують визнати окремі райони Донбасу окупованими територіями, після чого має відбутися їхня тимчасова ізоляція. Проте, як вирішувати питання постійної збройної присутності, обстрілів на ліній розмежування та низку інших, не менш важливих, питань гуманітарного характеру, незрозуміло. Неоголошена гібридна війна, яку фактично веде Росія зусиллями незаконних збройних формувань на території Донбасу, потребує таких методів протидії, які людство досі не вигадало.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»