Позиційні війни: варіанти вирішення політичної кризи в Україні

Олександр Радчукполітолог

Урядова криза, яка стала причиною поглиблення протиріч між учасниками коаліційної більшості в парламенті, здається добігає свого логічного завершення. І Президент, і прем’єр-міністр, схоже, не можуть вийти одночасними переможцями в політичному протистоянні.

Ледь не цілий місяць тривають різноманітні кулуарні перемовини щодо можливого відновлення коаліційної більшості та пошуку формату роботи уряду. В Адміністрації Президента, схоже, мають на меті будь-що змінити Арсенія Яценюка на посаді очільника Кабміну. Пропрезидентська команда відчайдушно шукає кандидатів для переформатування уряду або необхідну кількість голосів для підтримки нового складу уряду.

У Порошенка назвали три варіанти виходу з політичної кризиВ АП назвали три варіанти переформатування Кабінету міністрів і запропонували можливих кандидатів на заміну Арсенію Яценюку.

Для цього потрібно вирішити ще одне непросте завдання – створити нову коаліційну більшість, в якій не буде «Народного фронту». Президент вустами свого прес-секретаря запропонував 3 варіанти виходу з кризи: обрати технократичний уряд на чолі з нинішнім міністром фінансів Наталією Яресько в разі об’єднання всіх проєвропейських фракцій довкола технократичного уряду; створити політичний уряд (наприклад, на чолі з мером Львова та лідером партії «Самопоміч» Андрієм Садовим); або погодитись на іншу кандидатуру, яку запропонують інші парламентські фракції та знайдуть для цього необхідну більшість у 226 голосів.

Своєю чергою, Арсеній Яценюк не збирається здаватися й пропонує свої варіанти виходу з кризи. «Перший варіант - відновити діяльність коаліції, доформувати склад Кабінету міністрів і рухатися далі шляхом реформ, оскільки альтернатив цьому не існує. Другий варіант – це коли Президент України і фракція «БПП» беруть на себе відповідальність за формування нового Кабінету міністрів, нової програми та коаліції й презентують її народу України. Третій варіант, який є найменш прийнятним, – дострокові вибори», - зазначив прем’єр-міністр.

Передвиборча «ломка»: які партії хочуть дострокових виборів?«Слово і Діло» вирішило розібратися в існуючих політичних розкладах щоб оцінити можливість проведення дострокових виборів до Верховної Ради.

Про те, що варіант із достроковими виборами до Верховної Ради виключений, вже цими днями публічно попередив Петро Порошенко під час свого візиту до Брюсселя. «Я сподіваюся, що до кінця місяця ми знайдемо політичне рішення. Але хочу заявити, що не буде дострокових парламентських виборів і політична коаліція працюватиме та нестиме відповідальність за свої кроки у двох принципах», – заявив Глава держави, зазначивши, що цими принципами є реформування країни та євроінтеграція.

Як би там не було, простого виходу із нинішньої ситуації не буде. Передусім, через те, що кожна зі сторін опинилася в глухому куті власних амбіцій і фактично використала всі можливі простори для маневрів. Тож, або ворогуючим сторонам доведеться йти на поступки, або – на дострокові парламентські вибори. Іншої альтернативи поки що немає.

Патова ситуація

Про те, що вирішувати нинішню політичну кризу потрібно якомога швидше, свідчать останні дані соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова. Так, більшість опитаних респондентів (29,3%) вважають, що виходом із кризи має бути повне перезавантаження влади, тобто дострокові парламентські та президентські вибори. А це вже серйозний сигнал не лише для очільника уряду та парламентарів, а й для Президента, рейтинги довіри якого до недавнього часу були найвищими з-поміж інших провладних інституцій. Своєю чергою, майже 25% опитаних вважають, що кризу потрібно вирішувати шляхом переговорів фракцій, які були в коаліції, уряду та Президента для пошуку компромісу щодо складу Кабміну, й лише 7,7% - підтримали ідею дострокових виборів до ВР як один із найбільш сприятливих виходів із подолання політичної кризи.

Експерт розповів, хто має найбільші шанси стати новим прем'єромПолітолог проаналізував інформацію про те, що Арсеній Яценюк готовий поступитися посадою прем'єра за певних умов.

Пропрезидентська команда має двох реальних претендентів на посаду глави уряду – Володимира Гройсмана та Наталію Яресько. При цьому, Арсеній Яценюк начебто погодився поступитися місцем нинішній очільниці Мінфіну та переформатувати коаліцію, але з урахуванням 30% міністерської квоти для «Народного фронту». Скоріш за все, це означатиме, що міністри-соратники Яценюка – Павло Петренко та Арсен Аваков – мають залишитися на своїх посадах.

Ще однією умовою, яка розглядається в пакеті домовленостей щодо відставки Арсенія Яценюка, є посада генерального прокурора. Наразі вже Верховна Рада не поспішає звільняти нинішнього генпрокурора Віктора Шокіна, відклавши розгляд цього питання до 29 березня. Навряд чи очільником ГПУ стане хтось за квотою «НФ», проте пропрем’єрська команда підтримає лише компромісну кандидатуру нового генпрокурора, який не стане їхнім політичним ворогом.

Тимошенко вже знає прізвище майбутнього прем'єраЛідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що ім'я нового прем'єр-міністра стане відомим за кілька днів.

Немає й однозначного правового рішення парламентсько-урядової кризи. Наразі повторно питання висловлення недовіри уряду Верховна Рада може розглянути лише під час наступної сесії – восени цього року. Однак у ст.85 Конституції існує можливість, яка дозволяє парламентарям проголосувати за відставку самого прем’єр-міністра. В разі такого сценарію «НФ» без попередніх домовленостей вийде з коаліції, і тоді ані про внесення нової кандидатури, ані про успішне голосування за нового очільника уряду говорити не доведеться.

У «БПП» залишається дуже мало простору для маневрів, втім, шукати нового формату більшості в пропрезидентській команді навіть після скандального звільнення Арсенія Яценюка можуть довго: Конституція передбачає право, а не обов’язок Президента розпускати парламент та оголошувати дострокові вибори в разі, якщо через 30 днів не було створено нової більшості. Гіпотетично, шукати новий формат коаліції можна дуже довго, втім це вкрай негативно позначиться на рейтингах самого Президента.

Позиційні війни

Обидві сторони – пропрезидентська та пропрем’єрська команди – потрапили у надскладну ситуацію: залишити все як є жодна з них не хоче, а змінити щось без допомоги інших політичних гравців виглядає неможливим.

Після відставки Яценюк ще надовго може залишитися в статусі в. о. – експертПоліттехнолог прокоментував заяву про те, що Арсеній Яценюк збирає позачергове засідання уряду.

Допомогти вирішити цю дилему могли б інші фракції парламенту. Передусім ті, які нещодавно покинули коаліцію, – «Батьківщина» та «Самопоміч». Так, Президент вже провів перемовини з лідером «Самопомочі» Андрієм Садовим та запропонував йому очолити новий уряд після відставки Арсенія Яценюка. Втім, нинішній очільник Львова відмовився від пропозиції, чим викликах бурхливу хвилю невдоволення з боку пропрезидентської фракції «БПП».

Арсеній Яценюк, бажаючи зберегти за собою посаду прем’єр-міністра, вирішив піти іншим шляхом та запропонував взяти участь в оновленні Кабміну «Радикальній партії». Остання формально з коаліції не вийшла, але публічно заявляє протилежне.

Насамкінець, фракція «Батьківщини» та її лідерка, схоже, взагалі не згодні продовжувати працювати в нинішньому форматі ані з пропрем’єрською, ані з пропрезидентською командами та вже готується до дострокових виборів до наступної ВР. Своєю чергою, ані в АП, ані у соратників прем’єра також не планують вести будь-яких перемовин із «Батьківщиною».

Ще один варіант, про який домовляються представники «БПП» в парламенті, – знайти голоси для відставки глави Кабміну з подальшим переформатуванням коаліції. Ситуативних союзників може бути декілька. І не обов’язково йдеться про підтримку всієї фракції. Голоси за відставку Арсенія Яценюка можна знайти майже в усіх фракціях. На допомогу «БПП» можуть прийти позафракційні депутати, а також представники депутатських груп «Воля народу» та «Відродження». Безумовний вплив на рішення останньої має бізнесмен Ігор Коломойський, який вже мав таємну зустріч чи то з очільником АП, чи то із самим Петром Порошенком.

Проте навіть якщо Арсеній Петрович піде з посади, а на зміну йому прийде новий очільник Кабміну, потрібно глибше оцінити ступінь нинішньої кризи. Її суть – у бажанні сконцентрувати більше влади в одних руках. Як правило, говорити про позитивні зміни в суспільстві за такого стилю управління не доводиться. Тож навіть у разі швидкого розв’язання парламентсько-урядової кризи, самі обставини нинішньої ситуації не дозволяють говорити навіть про гіпотетичні успіхи нового Кабміну. Боротьба за владу між нинішніми «елітами» триватиме й реформи навряд чи стануть головним мотивом для досягнення поставленої мети.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»