Передвиборча «ломка»: які партії хочуть дострокових виборів?

Олександр Радчукполітолог

Здається, політичні гравці вже не помічають тих складних обставин, в яких опинилася Україна, і все частіше поринають у довготривалі клінчі-протистояння. Згасаюча довіра до інститутів влади, яка підкріплюється кулуарними домовленостями та непублічними призначеннями на посади, спонукає до розмов про чергове «перезавантаження».

Йдеться передусім про необхідність вирішення парламентської кризи. Дана теза, наче у спіритичному сеансі, наполегливо викликає дух дочасних виборів до Верховної Ради. Протиріччя у коаліційній більшості переросли у відверте протистояння та освячені низкою гучних демаршів.

Ляшко передумав йти на перевибори та захотів нову коаліціюГолова фракції «Радикальної партії» Олег Ляшко, заявивши про готовність до створення нової коаліції, не дотримав свого слова.

Останнім цвяхом у труну коаліції стало повернення до її складу фракції «Радикальної партії Олега Ляшка», яка покинула більшість лише у вересні минулого року. Натомість, фракції «Батьківщини» та «Самопомочі» вже не переховуються у статусі «внутрішньої опозиції», а відкрито почали підготовку до позачергових виборів до ВР.

І поки партії готуються форсованими темпами розгортати чергову передвиборчу боротьбу, у суспільстві триває дискусія щодо доречності проведення дострокових виборів до парламенту. Прибічники такого сценарію вважають, що з кожним разом у новому складі ВР з’являється все більше нових політиків, що дає шанс на якісні зміни у житті держави. Противники навпаки – застерігають політичних гравців від необдуманих кроків: мовляв, ще одні дочасні вибори у парламент нічого не змінять, а лише поглиблять кризові явища та загальмують реформування країни як мінімум на півроку.

На низькому старті

У стінах парламенту ідею дочасних виборів своїми діями та заявами просувають депутати фракцій «Батьківщини» та «Самопомочі». На другий день після провалу голосування за відставку уряду, Юлія Тимошенко заявила про вихід «Батьківщини» із коаліції. Єдиним виходом із кризи в партії вбачають повторний розгляд постанови про відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, адже висловлювати довіру уряду в цілому, згідно із законодавством, стане можливо лише під час наступної сесії Верховної Ради. Лише у разі відставки очільника Кабміну, в «Батьківщині» згодні переглянути формат коаліції «на базі демократичних сил». Втім, такий сценарій виглядає дещо фантастичним, адже одним із варіантів його реалізації, вочевидь, має на меті призначення самої Юлія Тимошенко на посаду прем’єр-міністра на чолі нового уряду.

Садовий дав «БПП» сигнал про те, що «Самопоміч» почала кампанію до дострокових виборів – експертПолітолог проаналізував інтерв’ю Андрія Садового, в якому він зізнався про дзвінок Президента щодо рішення про відставку прем'єр-міністра.

Трохи довше визначалися із участю в коаліції «Самопоміч». Витримавши паузу, підопічні Андрія Садового таки наважилися грюкнути дверима, оголосивши про перехід до опозиції. «Фракція «Самопомочі» залишається в парламенті, будує українську державу. Фракція є опозицією, противагою до тих, хто не хоче розбудовувати українську державу», – заявив голова фракції Олег Березюк.

Втім, «Самопоміч» вже не приховує своїх намірів піти на дочасні вибори: яскравим свідченням цього є інтерв’ю її лідера Андрія Садового, який вперше за 2 останні роки заговорив про зраду Президента, фактично звинувативши його фракцію «БПП» у змові з олігархами під час голосування за відставку Кабміну Арсенія Яценюка. Таке позиціонування є чітким сигналом про дистанціювання від політики Глави держави, що означає пошук відправної точки для мобілізації свого виборця.

Порошенко зробить все можливе, щоб перевибори не відбулися – БоровикДострокові парламентські вибори не вигідні Президенту Петру Порошенку й він зробить максимум для того, щоб вони не відбулися.

Рішучим противником позачергових виборів до Верховної Ради є Президент. «Мій підхід я наголосив кілька місяців тому. Вперше Україна має чотири роки, коли не має бути дострокових виборів. Якщо в України вистачить досвіду та розуму скористатися цим, реформувати країну і привести її до Європи, забезпечити відновлення цілісності і подолати корупцію... Якщо хтось хоче популізмом дестабілізувати ситуацію, хочу розчарувати – не дам», – заявив Петро Порошенко.

Цю тезу Глава держави активно просуває і під час зустрічей із західними партнерами, зокрема, і з представниками МВФ. В США також вважають, що проводити дочасні парламентські вибори наразі – недоречно. Так, нещодавно посол США в Україні Джеффрі Пайєтт висловив впевненість у спроможності саме нинішнього складу Кабміну продовжувати розпочаті реформи.

Варто зазначити, що подібне позиціонування для Президента є вигідним, адже наразі уся відповідальність за відсутність змін в державі лежить на народних депутатах, які начебто просто не зуміли відправити уряд у відставку. Таким чином, навіть у випадку розпуску парламенту, позиція Президента буде сприйматися таким собі «єдиним острівком надійності» у вирі нестабільної української політики. Тож які б політичні сили не отримали переваги у новому складі 9-го скликання Верховної Ради, їм апріорі доведеться рахуватися із зростаючим впливом Президента на політичну ситуацію в країні.

Експерти в свою чергу також закликають політиків бути обережними із таким рішучим кроком, як дочасні вибори, й спробувати подолати протиріччя шляхом скликання Національного круглого столу за участю усіх політичних гравців. І наполягають у вигляді можливого запобіжника майбутнім проблемам та із метою справжнього оновлення влади принаймні прийняти новий закон про вибори народних депутатів за відкритими списками.

Передвиборчі розклади

Поки експертна спільнота пропонує альтернативні шляхи виходу із кризи, соціологи вже фіксують перші рейтингові заміри. Одразу два впливових центри з досліджень громадської думки – КМІС та Інститут Горшеніна днями оприлюднили результати своїх опитувань щодо електоральних перспектив можливих дочасних парламентських виборів. При цьому дані дослідників суттєво різняться, що може бути свідченням як різних підходів у проведенні опитувань, так і те, що українцям наразі дуже складно визначитися із остаточними вподобаннями. Цікаво, що за даними Інституту Горшеніна, більшість опитаних наразі вважають дочасні вибори до парламенту не надто вдалою ідеєю – 46,2% вважають їх проведення недоцільним. Натомість 42,3% українців схвалюють таку ідею.

Найцікавішими у дослідженнях є розходження даних з приводу можливої участі ще не створеної партії на чолі із головою Одеської ОДА Міхеїлом Саакашвілі. Так, за даними КМІСу, партія із умовною назвою «Рух за очищення» не подолала б і 5% бар’єру, та з результатом у 3,6% потрапила б до списку аутсайдерів парламентських перегонів. Згідно опитування КМІСу, проведеним серед дорослих жителів, до нового парламенту могли б потрапити 7 політсил. Це «БПП» (16,6%), «Батьківщина» (15,1%), «Опозиційний блок» (14,2%), «Самопоміч» (11,8%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (10,3%), ВО «Свобода» (6,2%) та «Громадянська позиція» (5,3%).

Антикорупційний бум: як партії тестують нові популярні тренди для виборівНа тлі суспільного запиту на боротьбу з корупцією українські партії вдало використовують цю тему в якості піар-стратегії для підняття власних рейтингів

Водночас, дані Інституту Горшеніна, які враховують участь майбутньої політичної сили Саакашвілі, пророкують їй друге місце серед 9 партій, які наразі користуються найбільшою підтримкою українців і можуть бути представлені у новому парламенті в разі проведення дострокових виборів. Таким чином, найкращий результат поки що має партія «Самопоміч» - її в опитуваннях згадувало 13,4% респондентів. Решта політсил розташувалися у таких рейтингових позиціях: «Партія Саакашвілі» (12,2%), «Батьківщина» (12,1%), «Опозиційний блок» (11,3%), «Радикальна партія Олега Ляшка» (10,3%), «БПП» (8,5%), ВО «Свобода» (7,3%), «УКРОП» (6,1%), «Громадянська позиція» (5,6%).

Попри такі неоднозначні результати, сам губернатор Одещини не проти ідеї проведення дострокових виборів і вважає, що це єдиний вихід із парламентської та урядової криз. «Зараз настає момент істини всіх політичних сил, які готові брати відповідальність перед народом. Олігархічна контрреволюція розраховує на те, що ми опустимо руки. Але вони глибоко помиляються. Вони... оголосили незалежність від народу. Значить, саме час народу оголосити незалежність від Ради, парламенту. Народні обранці, які у вирішальний для країни момент повернулися спиною до народу, які один за одним - і ми все це бачимо - покинули зал засідань, щоб уникнути відповідальності, не можуть претендувати на те, що вони представляють народ і наше суспільство», - заявив Саакашвілі під час виступу на одному із організованих його командою Антикорупційних форумів.

Представники нової партії, лідером якої може стати Міхеіл Саакашвілі, вже кілька тижнів мандрують регіонами України з метою пошуку нової команди для створення партійних осередків. За задумом, лише після цього, умовний «Рух за очищення» може перетворитися на повноцінну партію.

«ДІЯ» Яроша не зможе існувати як окремий політичний проект – експертЕксперт поділився міркуваннями щодо інформації про те, що колишній лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош представив свій новий рух «ДІЯ».

Ще один красномовний сигнал до підготовки дочасних виборів – активна робота із пошуку регіональних представництв для нового партійного проекту Дмитра Яроша – Національного руху «ДІЯ» («Державницька Ініціатива Яроша»). За останні кілька тижнів журналісти стали свідками презентації цієї ініціативи на різноманітних зустрічах із регіональними елітами та представниками громадськості.

Однак, до оголошення про розпуск парламенту, українців очікує довготривала парламентська криза, адже формально коаліція налічує необхідну кількість голосів, а урядовці – хоч і зазнали нищівної критики, однак залишилися на своїх посадах. Можливо, одразу після того, як міжнародні партнери таки виділять Україні необхідну кредитну допомогу, усі ключові політичні гравці отримають більшу впевненість у необхідності нового «перезавантаження» Верховної Ради. Тож наразі усі сигнали говорять про те, що із дуже високою ймовірністю, українці знову переобиратимуть парламент вже наприкінці 2016 року.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»