Другі роковини розстрілів на Майдані: обіцянки і факти

18 лютого 2014 року стало першим з трьох днів найдраматичніших і найкривавіших подій на Майдані. На ранок активістами Євромайдану була запланована акція – «мирний наступ» до будівлі Верховної Ради, де депутати мали розглядати ухвалення змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента.

О 8:30 ранку учасники «Самооборони» та інші активісти почали збиратися, а після – масово попрямували до будівлі парламенту. Однак урядовий квартал з боку вулиць Садової, Шовковичної, Липської був заблокований вантажівками та співробітниками силових відомств.

«Беркут» і Внутрішні війська почали відтісняти протестувальників назад до Майдану, застосовуючи спецзасоби: світлошумові, сльозоточиві гранати та помпові рушниці. У відповідь полетіла бруківка та «коктейлі Молотова». Були підпалені автомобілі, що блокували підступи до Ради та офіс «Партії регіонів» на Липській.

Найжорсткіші сутички відбувалися в Кріпосному провулку, на перетині Шовковичної та Інститутської та на Садовій. Витиснені правоохоронцями «майданівці» ховалися в під'їздах будинків, де отримували першу допомогу від волонтерів Червоного Хреста.

Пошкодження отримували й силовики: їм також надавали першу допомогу, після чого деяких із них активісти вели на Майдан.

Увечері почався штурм барикад «майданівців», у хід пішли БТРи та водомети.

За два роки після кривавих подій на Майдані з вуст українських політиків лунало дуже багато різних обіцянок. Хтось піарився, хтось був щирим, але, на жаль, не всі з озвучених обіцянок були реалізовані. Аналітики «Слова і Діла» вирішили нагадати владі про її зобов'язання, які вона публічно взяла на себе.