Для оновлення судочинства потрібно ліквідувати цілі галузі суду – експерт

Віталій Куликполітичний експерт

Питання впливу на суддівський корпус залишається відкритим. Воно може бути як прямим, так і опосередкованим.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, аналізуючи судову реформу та новий варіант законопроекту про судоустрій та статус суддів, який внесено на розгляд до ВР.

«Всі розуміють, яким чином відбуваються призначення до Вищої ради юстиції, як працюють механізми відбору кандидатів у судді, як відбуваються конкурси, те, що є можливість втручання в телефонному режимі до винесення вердиктів у судах, й усі ці механізми існують – як методичні, так і неправові», – аналізує Кулик.

На його переконання, зараз дійсно буде більше політичних способів впливу, оскільки зрозуміло, що до призначення судді закладена політична складова.

Реформа без довіри: чого очікувати від змін у судовій системі«Слово і Діло» з’ясовувало, що заважає реформуванню українських судів та чи вдасться повернути довіру українців до судової системи

«Безумовно, є сподівання, що вдасться принаймні призупинити призначення на довічні посади суддів, провести новий конкурс та замінити тих 800 суддів, які були призначені за часів Януковича, й буде новий конкурс. Потрібно замінити 30-40% суддів у всій Україні», – відзначив спеціаліст.

За його словами, варто було б піти радикальним шляхом та ліквідувати цілі галузі суду, перезапустити з нуля систему. Також варто було б заборонити брати участь у конкурсах тим, хто призначався за часів Януковича.

«Це можна було зробити й були такі пропозиції громадськості. Але на виході ми отримали дещо інше», – вважає він.

«В підсумку за кожною комою законопроекту проглядаються інтереси самої Банкової – при формуванні інституцій судочинства, при формуванні механізмів впливу на суди, призначенні суддів, відборі та інших аспектах», – пояснив Кулик.

Додамо, що сам Президент України Петро Порошенко в якості «трьох китів» судової реформи назвав незалежність влади судів, деполітизацію, ефективну відповідальність судової влади, а також перезавантаження й оновлення судової структури.