Найбільший кластер українців вважає Польщу непередбачуваним та складним сусідом. І лише кожен десятий мешканець нашої країни зазначає, що Варшава – близький друг Києва.
Більше половини населення України підтримали нестандартне рішення президента України Володимира Зеленського повернути орден Білого Орла Варшаві поштою. Натомість критично подію сприйняли сумарно 18 відсотків респондентів.
Більше третини українців очікує, що політики прейдуть до прагматичного діалогу з Варшавою, задля вирішення історичних суперечок. 36 відсотків населення за розділення історичного минулого й реальної політики через жорсткі переговори.
Рішення польського президента Навроцького відкликати вищу державну нагороду Володимира Зеленського засудили 66 відсотків українців. Нейтральну позицію зайняли всього 15% опитаних.
Переважна більшість українок не виїздила на відпочинок за кордон з початку нападу на Україну військ рф. Досвід подорожей протягом цього періоду мали лише 22 відсотки жінок.
В Україні сім’ї із синами втричі частіше планують виїзд за кордон без повернення, ніж родини лише з доньками. Такі плани мають 14 відсотків батьків синів, проти 4% батьків доньок.
Більшість поляків, за даними опитування, сприймають ставлення Володимира Зеленського до Польщі як негативне. Водночас третина респондентів має протилежну думку.
45 відсотків компаній, які працюють в Україні, виключають працевлаштування іноземців через бюрократичні складнощі, або фінансові витрати. Про це свідчать висновки опитування серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.
51,9% поляків заявили про погіршення ставлення до українців після рішення президента України Володимира Зеленського про надання почесної назви «героїв УПА» одному з українських військових підрозділів.
Травневе опитування показало майже незмінні погляди українців на умови припинення війни: половина виступає проти територіальних поступок, а найбільшу підтримку отримують сценарії «заморожування» конфлікту та дипломатичних компромісів.
У травні настрої щодо мобілізації в Україні дещо стабілізувалися. Однак ті зміни, які відбулись, не перевищують статистичну похибку і є радше мікротенденціями.
Більшість українців за останній рік стикалась з явищем побутової корупції або нав’язуванням певних послуг. Показово, що найвищий рівень відсутності корупційного досвіду зафіксовано на Сході країни – 35 відсотків опитаних його не мали взагалі.
34% українців відчувають обурення через новини про купівлю або будівництво елітної нерухомості топпосадовцями під час війни. Ще 28% респондентів висловлюють зневіру у можливості подолати корупцію.
50 відсотків українців знають про державні житлові програми єОселя та єВідновлення, однак не користуються ними, бо не мають такої потреби. Натомість серед тих людей, які долучилися, успішний досвід мають лише 5 відсотків респондентів.
Лише третина ВПО в Україні витрачає на оренду житла не більше половини заробітку. Інші ж переселенці, які змушені винаймати оселю, витрачають від 50 до понад 70 відсотків свого доходу.
Для понад 50 відсотків респондентів виконання попередніх обіцянок є безальтернативним критерієм вибору, тобто кожен другий українець не проголосує за політика вдруге, якщо він не виконав минулих обіцянок. Водночас кожен 12 – взагалі не звертає уваги на обіцянки та вважає це піаром.
Переважна більшість українців визнає відповідальність українців за майбутнє держави через 10 років, але немає єдиного бачення, де проходить межа між роллю людей і влади.
Нове опитування прогнозує впевнену перемогу партії Ніколи Пашиняна на парламентських виборах у Вірменії та посилення проєвропейського курсу країни.
На Кіпрі тривають парламентські вибори. Станом на середину дня явка виборців перевищила 32%, що більше, ніж на попередніх виборах у 2021 році. Голосування завершиться о 18:00.
Українці розділилися у поглядах на умови завершення війни: майже половина проти територіальних поступок, тоді як інші допускають «заморожування» конфлікту, компроміс по кордонах 2022 року або повну деокупацію 1991 року.
