Більшість українців оцінює власну готовність до цієї зими як обмежену або недостатню. Однак понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Так, повністю підготовленими (наявність генераторів, павербанків, необхідних запасів) вважають себе лише 9% респондентів.
Найбільша частка опитаних (37%) вказує на часткову готовність. Натомість сумарно 47,5% респондентів зазначили про свою непідготовленість до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення, при цьому для більшості з них це є джерелом занепокоєння: 32% опитаних не готові й переймаються цим, тоді як 15,5% респондентів зазначають про відсутність готовності, проте не висловлюють занепокоєння. Не змогли визначитися з відповіддю 6,5% опитаних.
Ієрархія автономності респондентів
Водночас отримані дані демонструють виражену ієрархію у забезпеченні засобами автономності – від дешевих базових побутових речей до дорогого обладнання.
Так, найвищий рівень (понад 80%) фіксується за базовими позиціями – теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води на 2–3 дні (84%) та павербанки (83%). Також більшість має запас ліків (75%) і харчових продуктів тривалого зберігання (63%).
Середній рівень (31–55%) охоплює ємності для води (55%), портативні газові пальники (39%), прилади автономного обігріву (32%) та альтернативні джерела зв’язку (31%).
Найнижчий рівень (до 20%) спостерігається щодо коштовного обладнання – зарядні станції (EcoFlow тощо) мають 20% респондентів, а генератори – лише 16%.
Оцінка автономності
Для комплексної оцінки автономності домогосподарств та рівня готовності до можливих тривалих відключень електроенергії/води/опалення соціологами застосовано зважену модель (максимум 20 балів) за 12 факторами:
Базовий рівень (по 1 б., максимум 7) – вода, ємності, їжа, світло, павербанки, одяг/ковдри, ліки.
Середній рівень (по 2 б., максимум 4) – газові пальники, альтернативний зв’язок.
Високий рівень (по 3 б., максимум 9) – зарядні станції, генератори, автономне опалення.
Індекс підготовленості
Таким чином, отримано такі результати розрахунку індексу:
Середній рівень готовності (6–11 балів) – мають 51% домогосподарств, які закривають базові потреби, але у них обмежений доступ до коштовного обладнання.
Високий рівень (12–20 балів) – має кожна четверта родина (25,5%). Це високий ступінь автономності та необхідне обладнання.
А от зона ризику (0–5 балів) – 22% домогосподарств. Вони мають низьку готовність (1–5 балів) із поодинокими базовими елементами, а 1,5% – зовсім не готові (0 балів).
Перехресний аналіз виявляє пряму залежність між щомісячним доходом на одного дорослого члена родини та рівнем готовності домогосподарств до можливих тривалих відключень електроенергії/води/опалення.
Низький дохід (до 10 тис. грн) – лише 18% мають високу готовність (проти 25,5% загалом), а 26% перебувають у зоні низької готовності (проти 22% загалом).
Середній дохід (10–40 тис. грн) – частка високої готовності зростає до 28%–39%, а низької – падає до 19% у групі 10–20 тис. грн, до 13% – у групі 20–40 тис. грн.
Високий дохід (понад 40 тис. грн) – масовий перехід до системних рішень: 45% мають високий рівень готовності (проти 25,5% загалом). Водночас 21% зберігає низьку готовність (можливі причини – орендоване житло чи ігнорування ризиків).
Порівняння суб’єктивної оцінки власної готовності та об’єктивного індексу підтверджує реалізм оцінок респондентів.
Таким чином, «повністю готові» оцінюють себе найточніше – 69%. Вони об’єктивно мають високий рівень готовності (12–20 балів).
«Частково готові» схильні занижувати самооцінку – 37%. Фактично мають високий рівень готовності, що можливо свідчить про високу вимогливість та тривогу через тривалість потенційних відключень електроенергії/води/опалення.
«Не готові й переймаються» відчувають виправдану тривогу – 46%. Ці опитані мають низьку або нульову готовність.
Водночас феномен «Не готові, але спокійні» пояснюється наявністю бази – 58% мають середній рівень готовності (павербанки, ліхтарі). Водночас 25% у цій групі проявляють повну пасивність за відсутності засобів виживання.
Базовий набір
Варто зазначити, що базові побутові запаси (одяг, ліки, їжа, ємності для води), а також теплого одягу, ковдр та спальників мають опитані з Півночі (95% проти 91% загалом).
Запаси їжі тривалого зберігання та необхідних медикаментів також найчастіше фіксували на Півночі (69% та 78% відповідно) та у Києві (69% та 82% відповідно).
Натомість на Півдні спостерігаються найнижчі показники щодо теплого одягу (86% проти 91% загалом) та їжі тривалого зберігання (53% проти 63% загалом), а також знижений рівень забезпечення ліками (68% проти 75% загалом).
На Сході фіксується найменша частка домогосподарств із запасом ліків (62% проти 75% загалом) та дещо нижчий за середній рівень забезпечення їжєю, що не потребує приготування або тривалого зберігання без холодильника (59% проти 63% загалом).
Водночас за наявністю каністр і контейнерів для води лідирує Південь (60% проти 55% загалом), тоді як у Києві цей показник є мінімальним (50%).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина – присвячена підготовці українців до зими 2026-2027.
Зокрема виявилось, що понад дві третини опитаних українців – 67% – вказують на погіршення свого психоемоційного стану після літньої хвилі масованих російських обстрілів.
Також ми пивідомляли, що Британія виділить Україні понад 100 млн євро на посилення ППО перед зимою.
Крім цього у розвідці розкрили плани російської федерації на зиму 2026-2027.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»