Шмигаль у програмі уряду обіцяє посилити функції наглядових рад закладів вищої освіти після запровадження фінансової автономії

Фінансова автономія закладів вищої освіти в Україні не є новою і була передбачена законодавством ще до 2020 року: університети можуть залучати кошти з різних джерел і розпоряджатися власними надходженнями. У 2020-2021 роках уряд запровадив формульний підхід до розподілу бюджетного фінансування, який пов’язує обсяги державної підтримки з показниками ефективності закладів. Разом з тим розширення фінансових можливостей закладів актуалізувало питання ефективного контролю за їхньою економічною діяльністю.

У 2024 році уряд зробив крок у напрямі посилення управлінського контролю в системі вищої освіти, однак лише в межах обмеженого експерименту. Постановою №1029 Кабмін запровадив дворічний експериментальний проєкт щодо розвитку автономії окремих закладів вищої освіти: Державного університету «Київський авіаційний інститут», Запорізького національного університету, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника та Одеського національного економічного університету. Сам документ прямо визначає метою проєкту посилення ролі наглядових рад, зокрема у залученні фінансових ресурсів і контролі за їх використанням. (скриншот 2)

У межах експерименту наглядові ради отримали суттєво розширені повноваження: погодження стратегії розвитку закладу та моніторинг її виконання, ухвалення фінансового плану і річного фінансового звіту або кошторису та звіту з фінансово-господарської діяльності, контроль фінансово-господарської діяльності, впровадження функції внутрішнього аудиту та організацію зовнішнього аудиту в разі потреби. Крім того, МОН має здійснювати постійний моніторинг реалізації експериментального проєкту, а наглядові ради – кожні пів року звітувати про результати своєї діяльності. Таким чином, уряд справді спробував модель, у якій наглядові ради отримують реальні інструменти фінансового контролю, а моніторинг і аудит набувають інституційного оформлення.

Однак ці рішення не стали системною реформою для всієї мережі закладів вищої освіти. Посилені механізми нагляду, моніторингу й аудиту були запроваджені лише для чотирьох учасників експериментального проєкту, а сама постанова передбачає подальше оцінювання результатів та лише після цього – можливу підготовку законодавчих змін.

Додатково у 2024 році Міністерство освіти і науки визначило нові критерії, за якими оцінюється робота керівників державних університетів. Документ передбачає оцінювання діяльності закладів за низкою показників, зокрема фінансових, із використанням механізмів перевірки у вигляді офіційної звітності та розпорядчих документів. Таким чином, держава посилила контроль за результатами діяльності закладів вищої освіти, однак цей контроль має адміністративний характер і здійснюється через систему підзвітності керівників, а не через розвиток незалежних наглядових рад чи повноцінні механізми аудиту. (скриншот 3)

У результаті уряд здійснив окремі кроки у напрямі посилення контролю за діяльністю закладів вищої освіти, проте вони мали доволі обмежений і несистемний характер. Посилення наглядових рад, моніторингу та аудиту було реалізовано лише в межах експериментального проєкту, тоді як на загальнонаціональному рівні переважали адміністративні інструменти контролю.

У зв’язку з повномасштабною війною, розв’язаною Росією проти України, відбулися об’єктивні події, які суттєво вплинули на можливість реалізації окремих публічних обіцянок. З огляду на це ми вважаємо, що хід виконання цієї обіцянки був порушений зовнішніми обставинами, які не залежать безпосередньо від особи, що її надала.

У зв’язку з цим обіцянка переноситься до категорії «Архівні обіцянки» та не враховується при оцінці рівня відповідальності цієї особи.