НАК «Нафтогаз» обіцяють подрібнити

Нещодавно Президент Віктор Янукович повідомив, що НАК «Нафтогаз» буде розділено на кілька підприємств. Реформувати національну компанію обіцяють вже давно, однак згадали про цю обіцянку лише після того, як російський «Газпром» виставив «Нафтогазу» рахунок у 7 млрд. дол.

За словами Президента, в подальшому на базі трьох новоутворених підприємств будуть створені акціонерні товариства. Крім того, Віктор Янукович зауважив, що такий крок дозволить залучити додаткові інвестиції для розвитку української газотранспортної системи.

З історії реформування «Нафтогазу»

Зауважимо, що реформування «Нафтогазу» - ідея не нова. Прем'єр-міністр Микола Азаров ще в травні 2011-го року заявив, що Кабмін протягом літа завершить розробку проекту реструктуризації "Нафтогазу". Реструктуризація пояснювалася зобов'язаннями, які Україна взяла на себе при вступі до енергетичного союзу з ЄС. Колишній Міністр енергетики і вугільної промисловості та нинішній Віце-прем'єр-міністр Юрій Бойко також обіцяв, що до 1 січня 2012 року  завершиться розділення функцій «Нафтогазу», однак процес розпочався лише наприкінці березня. Тоді ж ідею про поділ «Нафтогазу» на три компанії озвучив і Микола Азаров. Однак розробка проекту реформування затяглася, а імплементація навіть не розпочиналась.

Позов «Газпрому»

Ідею про реформування «Нафтогазу» згадали лише після того, як російський «Газпром» почав вимагати від України 7 млрд. дол. за недобір газу. Будемо відвертими: викласти з державного «гаманця» України 7 млрд. дол. – не варіант, сума надто непомірна. До того ж, в разі визнання «Нафтогазом» за собою боргів, позиції компанії в міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості та фінансової надійності різко впаде, адже компанія й без того завершує рік зі збільшенням дефіциту бюджету.

До речі, ліквідувати дефіцит бюджету «Нафтогазу» обіцяв колишній Віце-прем’єр-міністр-Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. На початку 2011-го року політик пообіцяв, що за підсумками 2012-го року компанія стане бездефіцитною. Однак за підрахунками експертів дефіцит бюджету «Нафтогазу» за минулий рік становитиме орієнтовно 10-12 млрд. грн.

Замість того, аби подавати до європейських інстанції позов на «Газпром» щодо висунутих ним звинувачень, українські можновладці намагаються «залякати» газпромівців будівництвом LNG-терміналу, початком видобутку сланцевого газу, будівництвом заводів з газифікації вугілля, зменшенням закупок російського газу тощо.

До речі, німецька компанія RWE, у якої Україна нещодавно розпочала закуповувати російський газ за нижчою ціною, ніж у самого газового монополіста, свого часу в судовому порядку оскаржила ідентичні претензії російської компанії. Цей досвіт наштовхує на думку, що українська сторона також могла б позбутися вимог «Газпрому» через суд.

Декілька разів українські чиновники все-таки обіцяли звернутися до суду з позовом на російський «Газпром», однак стосовно згаданих 7 млрд. дол. українські чиновники один за одним повторили, що планують домовитися з «Газпромом» мирним шляхом. Поки що українські політики судитися з газпромівцями не намагалися, тому важко відповісти, чи будуть вони виконувати обіцяне, і подавати позови, аби переглянути газову угоду, а також домогтися зниження обсягів закупівлі та цін на російський газ.

Газотранспортна система

В лабіринтах газових «боїв»  між Україною та Росією завжди залишається одне ключове питання – якою ціною Україна заплатить за ті чи інші поступки російської сторони? Минулого разу платою було продовження перебування на території України російського Чорноморського флоту, на цей раз під питанням стоїть частка участі Російської Федерації у розподілі української ГТС.

Експерти та аналітики стверджують: головною причиною газових скандалів між Україною та Росією є бажання російської сторони усунути Європейський Союз від участі в консорціумі щодо модернізації української ГТС, та провести його лише у двосторонньому порядку, з українською та російською сторонами.

В зв’язку з цим зауважимо, що в системі «Слово і діло» зафіксовано близько 10-ти обіцянок від українських високопосадовців, що пообіцяли залишити ГТС в державній власності. Зокрема, такі заяви прозвучали від Миколи Азарова, Костянтина Грищенка, Михайла Чечетова, Інни Богословської, Олексія Плотнікова, Анатолія Кінаха, В’ячеслава Кириленка.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...