«Іноземні агенти» наступають

Читать на русском

Антиурядові протести українців, на думку деяких російських політиків, спровокували засоби масової інформації. Про це заявив член партії «Единая Россия» Євген Федотов. Після подій на Майдані автори законопроекту про поширення статусу «іноземного агента» вирішили посилити визначення ЗМІ - «іноземного агента», аби не допустити подібних до київських подій в Росії.

Росія – США

Закони про обмеження протестів та свободи слова в Україні, прийняті 16 січня, небезпідставно вважають калькою з відповідного російського законодавства. Згідно з російським законом «Про некомерційні організації», статус «іноземного агента» отримали організації, що займаються «політичною діяльністю» на території Росії та отримують фінансування ззовні. Самі ж автори російського законодавства про «іноземних агентів» називають основою для своїх нововведень американський закон FARA (Foreign Agents Registration Act). Саме пов’язаність з американською практикою, на думку російських законотворців, робить російський закон відповідним до міжнародних демократичних норм.

Відкидаючи в бік певне лицемірство російських законодавців, які виправдовують свої неоднозначні нововведення американськими реаліями, противником яких постулює себе Росія, звернемося до інших аргументів критики. Фахівці стверджують, що американський закон FARA на сьогодні (з урахуванням всіх поправок) спрямований на лобістські фірми та піар-агенства, найняті іноземними державами для впливу на державні рішення США, в той час як російський закон прямо  спрямований на неурядові організації.

В США ніхто не назве «іноземними агентами» такі визнані організації, як Amnesty International, Transparency International, «Репортери без кордонів» тощо, чого не скажеш про Росію і, віднедавна, про Україну.

Україна

Згідно з прийнятим законопроектом  "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", "іноземний агент – це громадське об’єднання, що для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій […], а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України".

Таким чином під дію закону потраплять всі організації та ЗМІ, що фінансуються міжнародними фондами та грантами (не обов’язково урядовими) – повне повторення російської практики. До таких неурядових організацій, зокрема, відноситься й Transparency International Україна, що має на меті боротьбу з корупцією в Україні. Ось як коментує нове законодавство очільник організації Олексій Хмара:

«За законом політичною діяльністю іноземних агентів є будь-які громадські ініціативи, які мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами та зміну визначеної ними державної політики. Так от, весь минулий рік Transparency International Україна задовбувала Уряд Азарова, аби той змінив Державну антикорупційну програму. Ми навіть бажаний текст програми написали. Вчора Кабмін проголосував за оновлення. І подякував нам за допомогу. А сьогодні ми вже агенти. Не смішно».

Однак утиски зазнають не лише неурядові організації, а й деякі українські ЗМІ. Складність, а, можливо, і трагедія ситуації полягає в тому, що наступ буде зроблено на одні з найвпливовіших в Україні медіа, що донедавна формулювали суспільну думку.

З одного боку, нове законодавство дозволить контролювати всі медіа, які, так чи інакше, позиціонують себе як противників влади. З іншого боку, з огляду на те, що під статус «іноземного агента» потраплять такі впливові медіа, як «Українська правда», цей самий статус може бути дискредитований, адже всі, хто підтримує антивладні настрої (а таких людей вкрай багато) мають асоціювати свої погляди з роботою іноземної пропаганди. Зокрема, показово, що різка зміна редакційної політики від опозиційної до поміркованої зробила з деяких медіа «інформаційних привидів», які різко втратили підтримку споживача («Форбс», «Корреспондент», ТВi).

Дозволимо собі припустити, що в Росії антивладні настрої, а, отже, і опозиційні ЗМІ залишаються в меншості, тому нововведене законодавство «зачепило за живе» лише представників цих самих ЗМІ та їх відносно нечисельних читачів/глядачів. В Україні ж подібні погляди в суспільстві переважають над провладними (принаймні, в деяких регіонах), тому широкій громадськості буде важко «вписати» своє світобачення в нову політичну реальність, що настане після припинення протестів.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...