«Ліцензійні страхи» дерегуляції

Верховна Рада 8-го скликання нарешті взялася за процес дерегуляції. Спрощення процедур ведення бізнесу – одна із ключових сфер реформування, яка дозволяє значно скоротити корупційні впливи і посилити позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності. Західні партнери України неодноразово зосереджували увагу українських високопосадовців та народних депутатів на необхідності дерегуляції вітчизняної економіки саме в сфері спрощення процедур для реєстрації та ліцензування усіх видів бізнесу. Вочевидь, прогрес у даному питанні також матиме неабиякий вплив на прийняття рішення щодо надання кредиту МВФ і притоку іноземних інвестицій у нашу державу.

Цими днями Верховна Рада зробила одразу два кроки на шляху до дерегуляції: підтримала урядовий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу» та взялася за спрощення процедури ліцензування.

Останній крок передбачав голосування за законопроект №0934 авторства народного депутата Олександри Кужель (фракція «Батьківщини»). Документ був внесений ще під час роботи попереднього, 7-го скликання парламенту – у квітні 2014 року, а включений до порядку денного лише 12 лютого 2015 року. Передусім законопроект пропонує значно скоротити (з 56 до 27) та уніфікувати процедури отримання і позбавлення ліцензій. Також пропонується створити спеціальний урядовий дорадчий орган при Кабінеті міністрів, який би розробляв ліцензійні умови та вносив відповідні зміни до них. Згідно із законопроектом, за видачу ліцензії передбачатиметься разова плата в розмірі однієї мінімальної зарплати, а в разі видачі ліцензії Радою міністрів АР Крим або місцевим органом виконавчої влади – 10% від зазначеного розміру. Також документ чітко визначав 10 підстав для прийняття рішення щодо анулювання ліцензії, серед яких: порушення ліцензіатом ліцензійних умов, виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб’єктом господарювання, складання акту про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування.

Втім, поки що прийняття законопроекту самі нардепи залишили під питанням. Зокрема, народні обранці із фракцій «Народного фронту», Опозиційного блоку» та депутатської групи «Економічний розвиток» не підтримали законопроект у другому читанні та зрештою відправили його на доопрацювання та повторну процедуру прийняття. Дискусії в сесійній залі викликали питання переліку видів ліцензування. «Дерегуляція потрібна, скорочення ліцензій потрібно, але коли пропонується внести норму, що захоронення ядерних відходів буде відбуватися без ліцензій, тобто з України вкотре хочуть зробити «могильник», – я такий крок не підтримую і тому не голосував за законопроект», – розповів журналістам «Слова і Діло» в кулуарах парламенту народний депутат від депутатської групи «Економічний розвиток» Антон Яценко. «За законопроект не проголосувала проурядова фракція «Народного фронту», хоча профільний міністр з трибуни закликав підтримати цей законопроект. Вочевидь, ми бачимо, що уряд на чолі із прем’єр-міністром не розуміють, що потрібно нарешті почати боротьбу із корупцією», – вважає народний депутат Степан Івахів (депутатська група «Воля народу»).

Це вже не перша спроба Верховної Ради скоротити кількість ліцензій для ведення бізнесу. Так, у 2010 році народні депутати прийняли закон, яким було скасовано ліцензування 23 видів господарської діяльності з 66-ти. Серед іншого, звільнялися від ліцензування процеси, пов’язані із пошуком і розвідкою корисних копалин, видобутком корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до державного фонду родовищ корисних копалин, а також виробництво і прокат металів і дорогоцінного каміння, проведення геодезичних і картографічних робіт. Експерти на той час зазначали, що дане рішення було перемогою парламентського лоббі великого бізнесу, який скористався ситуацією зміни влади, а саме обрання Президентом України тодішнього представника «Партії регіонів» Віктора Януковича.

Саме змагання груп впливів може бути істинною причиною затягування прийняття важливого для бізнесу закону щодо ліцензування. Наразі виглядає так, що розгляд законопроекту пані Кужель усіляко блокувався з боку керівництва Кабміну ще з квітня минулого року. Нагадаємо: Арсеній Яценюк, починаючи з березня 2014 року, вже вдруге обіймає посаду прем’єр-міністра. В чому ж причина блокування такого необхідного кроку на шляху до реформи дерегуляції?

В законопроекті йде мова про створення спеціальної структури. Вона повинна здійснювати державний нагляд за дотриманням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Подейкують, що каменем спотикання є боротьба в середині нинішньої провладної команди за вплив на формування та керування цим відомством в подальшому. Адже мова йде про найприбутковішу сферу поширення впливів на бізнес: той, хто зможе контролювати ліцензування, матиме не тільки необмежені можливості в контексті корупційних дій, але й зможе афілювати власні бізнесові структури у будь-якій галузі господарства.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.