Верховна Рада на шляху до змін: раунд перший

Читать на русском

Тривалі коаліційні перемовини між усіма потенційними учасниками нової більшості у Верховній Раді поки що не дають відповідей на одне із ключових питань: якими будуть перші законопроекти, прийняті новим парламентом.

Поки що майбутні партнери по коаліції тільки декларують наміри провести низку необхідних реформ, час для яких вже давно настав. Однак нині це суто стратегічні напрямки, які описані партіями-переможцями парламентських перегонів у їхніх виборчих програмах. Тепер настав час тактичних покрокових дій: реформа – це комплекс законодавчих ініціатив та законопроектів, які мають бути вже розроблені та запропоновані на розгляд суспільству як певна схема, за якою здійснюватимуться зміни у країні.

Звичайно, перші дні існування Верховної Ради 8-го скликання народні депутати більше займатимуться організаційними питаннями – це і складання присяги, розподіл посад у комітетах, обрання голови ВР та його заступників, формування фракцій та, зрештою, коаліційної більшості. Слід лише нагадати народним обранцям, що нинішня Верховна Рада має розпочати свою роботу якомога швидше, а її дії мають стати взірцем ефективності. Тож, питання якості та доцільності прийняття перших законопроектів новим депутатським складом стане лакмусовим папірцем для розуміння стану справ у державі. Чи готові нардепи до провадження ефективних реформ, на що потрібно звернути увагу передусім, яких рішень від них чекають у суспільстві?

Спробуємо визначити декілька безумовно важливих та, на думку експертів «Слова і діла», визначальних законодавчих ініціатив, які конче необхідні країні у нинішніх обставинах. В даному випадку – не важлива сама послідовність, визначальним є саме дискусія із розробки та прийняття даних законів у перші місяці роботи нового парламенту:

1. Законопроект про статус суддів. Цей документ має стати першим кроком у провадженні судової реформи. По-перше, потрібно обмежити деякі пільги суддівської гілки влади, на кшталт високих пенсій, додатковы виплати. По-друге, провести переатестацію суддівського корпусу. По-третє, нарешті розпочати реформу судової гілки влади, запровадивши виборність місцевих суддів, які повинні обирати громади – так звані «мирові судді». Необхідно також надати частковий контроль за діями суддівського корпусу Національному антикорупційному бюро.

2. Розробити законопроект про статус окупованих земель із чітким механізмом регулювання економічних та суспільно-політичних відносин із захопленими територіями, а також на законодавчому рівні визначити роль та обов’язки держави у роботі із біженцями.

3. Прийняття законопроекту про Національне антикорупційне бюро. Важливо не просто визначити статус та процедуру формування цього органу, але й межу його повноважень. Пріоритетним напрямком роботи НАБ повинно стати викриття корупційної складової у секторі державних закупівель із ретельними розслідуваннями та підготовкою документів для судів.

4. Окремим законопроектом визначити оборонну стратегію України на найближчі 5 років. Поетапно розписати, як модернізуємо армію, які права у контрактників/срочників, кількість збройних сил в умовах можливих бойових дій, фінансування армії, статус волонтерів і т.ін.

5. Низка законопроектів із скорочення державних видатків. На думку провідних економістів світу, аби не допустити розвалу економіки і вдатися до повільних, але невідворотних реформ, народні депутати мають взяти на себе сміливість значно скоротити усі державні видатки на наступний рік, і чітко прописати це й новому Державному бюджеті на 2015 рік.

6. Прийняття виборчого кодексу. Дискусії із цього питання тривають вже кілька років, сам процес кодифікації виборчого законодавства розпочався ще в часи каденції ВР 7-го скликання. В часи президентства Віктора Януковича цей документ нібито активно розробляли у Мін’юсті, однак, за свідченнями експертів, цей процес поки що зайшов у глухий кут. В пакет цих законопроектів може увійти й ухвалення змін до виборів народних депутатів (на пропорційній основі за відкритих списків), і вибори у місцеві органи влади (в т.ч. і вибори голів міст у 2 тури).

7. Проекти законів про внесення змін в Податковий кодекс. Мова йде про спрощення процедури оформлення малого та середнього підприємництва шляхом введення заявочної системи. Окрім того, необхідно знизити податковий тягар для малого бізнесу – скоротити кількість податків та визначити чітку градацію процентної ставки для кожного виду бізнесу.

8. Перші кроки по реорганізації в енергетичному секторі. Мова йде про безпосереднє усунення усіх корупційних та неефективних механізмів господарювання у НАК «Нафтогазі». Навіть всесвітньовідомі фінансисти радять українцям почати зміни у державному енергетичному секторі саме із цієї реформи. «Нафтогаз» є чорною дірою в бюджетіі основним джерелом корупції. Реорганізація всієї системи «Нафтогазу», приведення вартості газу у відповідність до витрат на виробництво, і заміни прихованих субсидій прямими субсидіями для малозабезпечених споживачів може значно підвищити ефективність використання енергії і повністю ліквідувати енергетичну залежність України від Росії», - зазначив в інтерв’ю одному із українських видань американський мільярдер Джордж Сорос.

Ці кроки не є панацеєю у боротьбі за реформування українського суспільства. Адже для їхнього безперешкодного впровадження має ефективно працювати і виконавча влада. Наразі, після дострокових президентських та парламентських виборів, і Президенту Петру Порошенку, і усім новообраним народним депутатам буде важко пояснити суспыльству провал тієї чи іншої реформи. Адже українці готові до змін, а керівництву держави, попри труднощі військового стану та знаходячись в умовах економічного занепаду, нічого не заважає розпочати докорінні зміни у державі.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...