У політичних сил немає чіткого бачення глибинних реформ - Кошель

Читать на русском

Новопризначений голова Комітету виборців України та політичний експерт Олексій Кошель розповів в ексклюзивному інтерв'ю «Слову і Ділу» про особливості дострокових парламентських виборів, які відбудуться вже цієї неділі, 26 жовтня.

СіД: Які технологічні особливості і нові тренди на цих парламентських виборах?

О. К.: Перша технологічна особливість — стислість у часі. Політики і політичні сили приділяють зараз більше уваги не змісту, а гаслам. Грубо кажучи, якщо говорити про політичну рекламу, на цих виборах ми бачимо використання комерційних підходів. Тобто звичайний маркетинг, який дозволяє швидко продати виборцям кандидата як товар: ми звертаємо увагу на обгортку, на назву, на обличчя, але не на склад. Виборці не мають змоги подивитися на «вміст» політиків, незважаючи на те, що хочуть бачити нові змісти і обличчя.

Друга - ця кампанія проходить в умовах війни. Саме тому ми і бачимо величезну кількість спекуляцій на темі АТО. На мажоритарці навіть ті, хто голосував за закони 16 січня і не голосував за припинення бойових дій у лютому, зараз виступають з підтримкою бійців АТО і фотографуються в камуфляжі на борди.

СіД: Ці вибори — нова ера популізму?

О. К.: Вибори — це завжди популізм. Але я б сказав, ця виборча кампанія має великий елемент цинізму саме через спекуляції на темі АТО.

СіД: Нещодавно вступили в силу норми закону щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян. На вашу думку, наскільки це вплине на ситуацію з фальсифікаціями в день виборів?

О. К.: Це революційне рішення в виборчому законодавстві, що може поставити досить серйозний бар'єр для прямого і непрямого підкупу. Але на цих виборах, ці норми не будуть мати серйозного законодавчого впливу — необхідна велика кількість кримінальних справ — а зараз ми бачимо за фактом підкупу виборців близько 70 справ, - щоб поставити психологічних бар'єр для виборців. Я сподіваюсь, що ця кампанія стане останньою, коли механізми підкупу будуть використовуватися як ефективний технологічний прийом.

СіД: Якщо порівнювати дострокові вибори 2014 року з 2012, які вибори технологічно брудніші?

О. К.: Вибори 2012 року - були найбруднішими в історії України і десятки депутатів потрапили до парламенту саме через систему підкупу. Зараз механізм підпуку зміншився вдвічі. Але треба розміти, що повністю від підкупу ми не дінемося нікуди.

СіД: На вашу думку, наскільки довготривалою буде каденція Ради 8 скликання?

О. К.: Зараз дуже часто звучать думки, що цю Раду обирають на півроку чи на рік. Такі вислови не мають обгрунтування і існують через велику недовіру до держави, політиків і учасників виборчої кампанії. Я не бачу підстав, щоб говорити про можливі дострокові вибори в ВР. Але я бачу підстави говорити про те, що буде величезне розчарування в суспільстві результатами виборів. Причина перша, пройде когорта старих одіозних політиків. Друга — цей парламент захопиться поверхневими змінами і не покаже системного і глибокого результату по окремим реформам, які зараз потребує суспільство. Якщо проаналізувати політичні сили, то ми побачимо, що там немає чіткого бачення щодо глибинних реформ. До парламенту пройде кілька людей, що розуміються і можуть зробити виборчу реформу, іде група громадських активістів і журналістів, що можуть будувати суспільне мовлення і зробити кроки по деолігархізації ЗМІ. Але немає фахівців щодо реформи місцевого самоврядування, реформи системи влади, ці блоки зводять до загальних гасел і популізму. Ніхто не пропонує революційних рішень.

СіД: Ви кажете про розчарування суспільства, логічне питання, коли ви очікуєте третій Майдан?

О. К.: Третій майдан уже відбувається, просто не у вигляді наметів. Сміттєва люстрація, протестні акції, підвищена вимога до влади і надзвичайно активне громадянське суспільство — ось, що таке новий Майдан. Я сподіваюсь, що врешті-решт, він перейде в форму контролю за діями влади в центрі і на місцях.

СіД: Понад 300 нині діючих народних депутатів балотуються до Ради. Багато з них — будуть представлені у парламенті 8 скликання. Беручи до уваги цей факт, чи можна говорити про нову якість майбутнього парламенту?

О. К.: У будь-якому випадку новий парламент — це не просто 226 депутатів, а понад 300 депутатів, що будуть займати чітку проєвропейську позицію. І буде чітка взаємодія парламенту з Адміністрацією Президента. Зараз Порошенко вибудовує схему роботи, за якою він одноосібно має вплив на різні органи влади — і на новий парламент також. Тому може відбутися ситуація, коли будуть робитися системні і глибинні реформи, але це будуть закони написані на Банковій і слухняно проголосовані в Верховні Раді.

Читайте також: Депутатів змусили прозвітувати (ФОТОРЕПОРТАЖ)

СіД: Перший і другий голови Комітету виборців України вирішили перейти у політичну сферу. Чи збираєтеся ви йти у політику?

О. К.: Вони для нас - це підтримка підтримка наших ідей в парламенті щодо виборчого законодавства. Зараз багато політиків говорить про зміну виборчої системи. Це велика помилка, зміна виборчої системи — це другорядне рішення. Головне — ліквідація виборчої корупції. Бо це дозволить обрати більш чесну владу. І це потрібно зробити вже в 2015 році, щоб ми вийшли на місцеві вибори із законодавством очищеним від корупційної складової.

СіД: А особисто ви збираєтеся наслідувати традицію голів КВУ?

О. К.: Я не маю наміру йти у відкриту політику. Я збираюсь працювати, щоб організація активніше впливала на процеси в державі, а також сприяла люстрації.

СіД: До речі, з приводу люстрації. В інтерв'ю нашому виданню Тетяна Монтян сказала, що механізмів реалізації закону про люстрацію немає. На вашу думку, люстрація можлива чи це популізм?

О. К.: Я довіряю Монтян як юристу. Багато юристів говорять, що закон «Про очищення влади» не досконалий. В умовах жорсткої протидії і стислих строках прийняти досконаліший документ неможливо. Виникає багато питань щодо осіб, які проходять люстрацію. Є багато думок стосовно того, що цей закон має бути жорсткіший. Завданням нового парламенту стане прийняття змін, щоб люстраційний процес відбувався зрозуміло для суспільства, прозоро та ефективно і в надзвичайно короткий час. Тому що, теза уряду про проведення люстрації за 2-3 роки, думаю, не влаштовує нікого.

СіД: Навряд чи суспільство буде так довго чекати: смітників в Україні багато.

О. К.: Так. І це мені нагадує тезу про те, що цього року уряд взяв кілька місяців на розробку документації щодо «стіни». В цей же час, військові фахівці говорять, що за цей період можна була побудувати перших 1.5 тис. км цієї стіни.

СіД: Українці точно очікували трохи іншу стіну...

О. К.: Це претензії не до Яценюка, а загалом до державного апарату. В нас настільки недосконалий, абсурдний і нелогічний бюрократичний механізм, що природньо, що нова команда в ВР повинна зрозуміти, будь-яка реформа не буде ефективною без реформи системи влади і адміністративно-територіальної реформи.

СіД: КВУ прийняв рішення не проводити спостереження на Донбасі на окремих округах через загрозу життю і здоров'ю спостерігачів. Відтак можна припустити, що на цих територіях не буде забезпечена прозорість і законність волевиявлення громадян. Будуть проводитися спостереження якимось іншим способом для запобігання фальсифікаціям?

О. К.: Ми звернулися до влади, зокрема до керівництва АТО, з тим, щоб ЦВК там вибори не проводилися.

СіД: Які, за вашої інформацією, регіони зараз є найбільш проблемними в частині фальсифікацій?

О. К.: Так звані депресивні регіони — сільська місцевість центральної і південної України, також Донбас. Тут менше коштів у населення і більша спокуса продати свій голос. Окремим політикам через відсутність значної кількості ЗМІ тут легше маніпулювати людьми. Тому ми й бачимо таку міграцію, наприклад типових київських політиків як Алла Шлапак і Олесь Довгий в села Одещини і Кіровоградщини.

СіД: Наразі Верховна Рада не дозволила голосувати учасникам АТО. Наскільки суттєво цей факт може вплинути на результати виборів?

О. К.: Якщо дивитись з математичного боку, то цей факт суттєво не вплине, тому що не проголосує всього кілька десятків тисяч громадян. Ми не говоримо про те, що близько 70 тис. охоронців теж не проголосують, бо не зареєструвалися на відповідних дільницях. Але справа тут у іншому — обов'язок Верховної Ради підтримати нашу армію і добровольців будь-якою ціною. В парламенті захопились політичними іграми і на досить ганебній ноті завершили каденцію.

СіД: Але ж, в принципі, Турчинов ще має час звернутися до ЦВК з проханням організувати вибори в зоні АТО за рахунок тимчасових дільниць. Чи очікуєте ви таких дій від нього?

О. К.: Я не бачу ніякого сенсу у зверненні Турчинова як голови Верховної Ради. ЦВК організовує свою работу і не потребує жодних звернень високопосадовців. Але питання в тому, що до виборів залишається кілька днів, тому природньо, що Турчинов звертається помпезно за допомогою ЗМІ із закликами до ЦВК. Ми змалювали досить чітко два сценарії: вчора ми звернулись до голови Верховної Ради і заявили, що вони можуть провести ще чергове позачергове засідання, щоб подібне рішення було прийнято і підписано Президентом. І це дасть змогу хоча б частині військовослужбовців проголосувати. Інший варіант — ЦВК створює спеціальні виборчі тимчасові дільниці. По законодавству час для їх реєстрації уже завершився. Але за великим рахунком, це було б незначне порушення законодавства і країна могла б вийти з цієї ситуації. Але, на жаль, ЦВК не хоче порушувати жодної норми закону — і це можна зрозуміти, бо вона забезпечує чистоту виборів — а Олександр Турчинов обмежився лише закликами. Тому, все ж таки, військовослужбовці і добровольці проголосувати не зможуть.

СіД: Виходячи з того, що Турчинов ледь назбирав депутатів 20 жовтня, чи можливо, що в п'ятницю вони зберуться?

О. К.: Зважаючи на те, які надзусилля використовують політсили, щоб показати виборцям як вони підтримують армію і допомагають добровольцям в АТО, для політсил це велика можливість перетворити засідання ВР на красивий агітаційний ролик і ще раз підкреслити своє піклування бійцями АТО. Але, вважаю, що це вже навряд чи вдастся, бо потребує значних зусиль. Більше того, якщо закон не приймуть, то це буде зараховано як особиста поразка організаторів засідання.

Читайте також: «Не наступіть на чергові політичні граблі» (ФОТОРЕПОРТАЖ)

СіД: За результатами аналізу Комітету виборців України, 293 місця в Раді мають шанс зайняти нові обличчя. А 131 — колишні парламентарі. Чи не вважаєте ви ці нові персони потенційними тушками, кнопкодавами, перебіжчиками? І чи не розчарують представники громадського сектору, журналісти українське суспільство?

О. К.: Я думаю, нові обличчя, особливо представники громадскоського і журналістського сектору, не розчарують. Насамперед, вони будуть активними депутатами. Розчарування роботою парламенту буде загалом, через не належне реформування держави.

СіД: Чи не бачите ви реальну загрозу в надмірній мілітарізації майбутнього парламенту?

О. К.: Одне з ключових заддань — реформа української армії. Військові і добровольці, це по-перше, чесні люди. Вони пішли воювати за Україну за власною волею, це значний вчинок, який дає їм право називатися громадянами і політиками. Сьогодні вони потрібні в парламенті для реформи армії.

СіД: Ви озвучували інформацію, що до нової Верховної Ради потраплять 35 депутатів, що голосували за закони 16 січня. Це як факт того, що виборці не стали відповідальнішими?

О. К.: Таких людей буде значно більше. Проблема у політичній системі і недостатньо сильній провладній силі, що через свої помилки чи недостатні сили на місцях підіграє вчорашнім політикам і забезпечує їм широку присутність серед влади.

СіД: Яких порушень ви очікуєте в день виборів?

О. К.: Найбільша проблема – це підкуп – до 40% округів і цифра буде збільшуватись. Легалізація підкупу через «агітаторів». Це може бути і зрив голосування по окремим дільницям і підтасовки голосування на окремих дільницях, чорний піар, відвертий кримінал. Але, в порівнянні з 2012 роком, в 3-4 рази буде менше порушень.

СіД: За підсумками роботи ВРУ 7 скликання «Слово і Діло» зафіксувало понад 1400 невиконаних обіцянок. На вашу думку, що може змусити політиків відповідальніше і свідоміше ставитися до виконання власних обіцянок і у питанні звітування перед виборцями?

О. К.: Політики вже стали відповідальнішими. Кілька років тому звіти громадським структурам вважались чимось непотрібним — зараз це частина виборчої компанії та української політики. Тому, чим більш такі структури як ваша будуть займатися питанням відповідальності політиків, аналізувати, моніторити, тим відповідальніше до цього будуть ставитися політики — це взаємопов'язаний процес. Ви фактично вже змінили українську політику — і чим активніше проводите свою роботу, тим більше змінююте на краще.

Спілкувалась Анастасія Соснова, «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...