Воювати за територію - це такий же абсурд, як і мати рабів — Монтян

До адвокатеси, громадського діяча і блогера Тетяни Монтян можна ставитися по-різному. Але факт залишається фактом — її промови нікого не залишають байдужим. Про українські передвиборчі реалії та невтішні прогнози на майбутнє, розповіла Тетяна Монтян в ексклюзивному інтерв'ю «Слову і Ділу».

СіД: Пані Тетяно, я не можу не запитати вас з приводу ваших політичних амбіцій. Чи збираєтеся ви балотуватися по мажоритарці?

Т. М.: Іду по мажоритарці на Осокорках від партії «Спільна дія». Буду дивитися на битву гігантів: Гончаров — чи то родич, чи то просто ставленик Гереги, з великими грошима, проти Сташука, у якого — весь адмінресурс. Тобто, це буде битва не стільки персоналій, скільки грошей з адмінресурсом. Цікаво буде подивитися, що ж переможе.

СіД: Ви писали у себе на сторінці в «Фейсбук», що вам запропонували місце в прохідній партії, чому відмовились?

Т. М.: Не знаю, наскільки вона прохідна, але якщо вкласти гроші, то пройде будь-хто. Там у списках такі особистості, що я не стала ганьбитись.

СіД: На ваш погляд, скільки часу проіснує нове скликання парламенту?

Т. М.: Ця Рада довго не протягне. Країну гроблять такими темпами, що скоро розвішуватимуть депутатів по ліхтарях. Це буде черговий «Parliamentum indoctum» (таку назву мав парламент, сформований в Англії в 1404 році, тобто «парламент невігласів» - ред.), в якому не було жодного юриста. В цьому нашому парламенті також юристів буде обмаль.

СіД: Судячи зі списків, це буде парламент не професійних законотворців, а військових.

Т. М.: Вони не кадрові військові. Справжні військові не сприймають їх всерйоз - це «м'ясо», яке буде перемелене на фарш і, якщо пощастить, їх вб'ють одразу і вони не стануть інвалідами. Таке ми вже це бачили після Афгану. АТО має кілька цілей, і — головна — це «розпилити» кошти. Це бізнес. До того ж, ця війна була потрібна, щоб привести Порошенко до влади в один тур і «злити» усіх майданних активістів, які не відразу зрозуміли, що це «договорняк».

СіД: А як ви ставитеся до Гриценка, він же кадровий військовий.

Т. М.: Розграбував все, що зміг. Мені Цушко казав, що, коли він був губернатором Одеської області, то особисто писав Гриценко з проханням не розформовувати Болградську та Ізмаїльску дивізії. Ну і що Гриценко? Я вже мовчу про його земельні «справи» з Кредісовим. У нас генералів більше, ніж можна уявити — але вони «паркетні» і були зайняті тільки розграбовуванням армії. Наша армія не здатна ні до якої серйозної війни. Всі ці добровольці - повний абсурд. Ніхто не піде на чемпіонат з боксу відразу після перемоги у вуличній бійці. Війна - це високотехнологічний командний вид спорту, який потребує купи ресурсів і постійних багаторічних тренувань.

СіД: Але ж є і професійні військові, які хочуть брати учатсь в АТО. Але їх не беруть...

Т. М.: Всі «паркетні» генерали прекрасно розуміють, що професійні військові не будуть виконувати їхні безглузді накази, щоб потрапити в Іловайський котел. Тому що вони як мінімум розуміються на тактиці і стратегії.

СіД: Ніхто не відміняв самоврядування знизу, коли комбати і комбриги віддають укази всупереч наказам «паркетних» генералів. А потім їх називають військовими злочинцями, зрадниками і дезертирами.

Т. М.: Звичайно. Тому і я казала, що мета цієї війни - знищення найпасіонарнішого населення, яке найкраще ведеться на псевдопатріотичну локшину, яку сприймає в довільних кількостях на свої сприйнятливі вуха. Крім того, це витягування грошей з неймовірної кількості патріотичних людей, які здають гроші на АТО. На жаль, українці надзвичайно емоційна нація, у якої з логікою погано. Емоції затьмарюють здоровий глузд, а тільки потім доходить, що «Нас знову розвели!». Люди, які обзивали мене ворогом народу через те, що я закликала не ходити на Майдан, бо людей перестріляють, тепер зрозуміли суть — розслідування немає, а що коять ті, хто прийшов до влади — просто неймовірно. Якщо «папєрєднікі» просто крали як не в себе, але хоч мали приблизне уявлення про державний менеджмент, щоб підшефний електорат не вмер фізичною смертю, то зараз Кличко, наприклад, пропонує усім готуватися до землі, долар вже по 15, а бензин — по 18 грн.

СіД: Гройсман сказав, що Україні не вистачає близько 5 млрд кубів газу на опалювальний сезон.

Т. М.: П'ять? Смішно. Показники по Києву: щоб пережити м'яку зиму, треба 1.9-2 млрд кубів газу. Сувору — 2.4-2.5 млрд кубів газу, для підтримки в магістральному теплопроводі достатньої температури - 1.5-1.6 млрд кубів газу. Поки що, є ліміти на 1.2 млрд кубів газу, але і це не факт, що дадуть.

СіД: Кажуть, вугілля також немає.

Т. М.: В Харкові — паніка. Зміївська ТЕС зупинилася вперше за 50 з чимось років. Таке враження, що задля того, щоб «віджати» в Ахметова Київенерго і Дніпрообленерго, наша влада готова заморозити міста-мільйонники Київ і Дніпропетровськ.

СіД: В селі пережити таку зиму можна буде. А в місті набагато важче.

Т. М.: Правильно. Якщо люди з міст потікають до родичів в села, то їхні квартири просто пограбують. Навесні будуть повністю розграбовані міста.

СіД: Деякі порівнюють закони 16 вересня з диктаторськими законами 16 січня. Наскільки їх можна вважати правомірними, якщо голосування було таємне?

Т. М.: В мене є одна відповідь для тих, хто волає за продовження війни — ідіть в окопи і там помирайте! Мир на будь-який умовах - краще ніж будь-яка війна. Про все можна домовитись: впав берлінський мур, колись об'єднаються дві Кореї. Можна переконати будь-яку живу людину, але не можна переконати труп в цинковій труні. Немає нічого дорожчого за людське життя, і ніякі території цього не варті.

Воювати за територію в наш час - це такий самий абсурд, як і мати рабів — це економічно неефективно. Але це чомусь не доходить до купи відносно розумних людей — вони в ментальному рабстві. В нас братовбивча громадянська війна — і у цьому винна псевдосвітла інформаційна пропаганда. Немає різниці між жителями західної і східної України — це штучне ментальне розділення суспільства. Хоча повинна була культивуватися прекрасність українського різномаїття, що є запорукою розвитку і процвітання.

СіД: Різномаїття — як запорука демократії. Але демократія у нас не спрацьовує.

Т. М.: В Україні ніколи не було демократії, тільки карго-культ. Змавпували всі інституції демократичного світу, але забули, що основа цих інституцій - майнові права, які починаються з багатоквартирних будинків і територіальних громад. Ви можете вийти на вулицю і запитати, чи знають люди, що є співвласниками своїх будинків. Як у нас можуть працювати інститути для ухвалення легітимних колективних рішень на рівні територіальної громади і тим більше - всієї держави як цілісного майнового комплексу, якщо люди не знають, що підвали і горища належать їм, а не ЖЕКу, що вони є співвласниками своїх будинків. Наше атомарне суспільство не знає, що держава - це цілістний майновий комплекс, співвласниками якого вони є. Люди сприймають владу як щось сакральне, в той час як люди в демократичних країнах сприймають можновладців як найманих менеджерів, яких в будь-який час можна звільнити з посади, якщо вони погано працюють.

СіД: Треба обирати функції, а не персону. Але якщо порівняти програми - вони однакові. Ми постійно на «СіД» займаємося цим.

Т. М.: Хто читає програми? Люди хочуть обирати популістів! Наприклад, таких, хто пообіцяє їм Європу. Я неодноразово пояснювала: ЄС прекрасний тільки для самих європейців. Ось вам приклад: у вас є прекрасний багатоквартирний будинок. Ви його доглядаєте і піклуєтесь про комфорт. Але раптово у вас в будинку заводиться бомж. Що ви зробите? Приблизно так ми намагаємося втиснутися в Європу. Ми повинні стати європейцями всередині себе. Наші проблеми їм не потрібні. У них і так є бідні Греція та ще кілька країн.

Світ жорстокий, ніхто не буде утримувати Україну. Я розумію, коли ще в це вірять підлітки, що скакали на Майдані, але не дорослі ж люди! Масовий ретранслятор зомбує людей з неймовірною силою. Ну почитайте ж ви ці договори з ЄС! Альтруїстів в світі не існує.

СіД: В середу Яценюк в Кабміні сказав, що відкладення вступу до ЗВТ дає нам доход в 500 млн євро. Але ж півроку назад, вступ до ЗВТ подавався як позитивний момент, який дасть нам тільки вигоди. Вас не дивує цей момент?

Т. М.: Більш непрофесійного і дилетантського управлінця ніж Яценюк, я взагалі не можу собі уявити.

СіД: Ви бачите наразі суспільних авторитетів?

Т. М.: Ті люди, які б потенційно могли - не користуються популярністю, більш того, люди до них налаштовані вороже. Крім Цушка, я взагалі не бачу нікого, хто міг би «розрулити» ситуацію в країні. Але його ніхто нікуди ніколи не обере, тому що він не фотогенічний, виборцям не подобається і каже правду, а не несе популістичну ахінею, як інші. Першопричина витікає з самого низу - люди не усвідомлюють себе власниками, а значить, і не готові брати на себе відповідальність.

СіД: Як ви ставитеся до народної люстрації?

Т. М.: Як людину мені Журавського абсолютно не шкода. Але формально я ставлюся до цього як до дикунства.

СіД: Ви можете розкрити суть люстраційного закону?

Т. М.: Це окозамилювання, популізм і маразм. Там виведено декілька категорій «ворогів народу», без права на виправдання. Є велика кількість людей, які ніколи не займали посад, але мали значно більше владно-розпорядчого ресурсу, ніж ті, хто займав посади. Я ж думаю, ви не вважаєте, що Булатов чи Швайка реально керують своїми міністерствами? І ці «таємні» люди під люстрацію не підпадають - вони і далі будуть реально керувати країною.

Проблема цього закону полягає у неможливості прописати формальні критерії відбору. Немає критеріїв ефективності. Цей закон потрібен, щоб повиганяти особистих ворогів: найбільш одіозних люструють, з менш одіозних зіб'ють гроші за «успішне проходження люстрації».

СіД: Кого, на вашу думку, може привести столиця до нового парламенту?

Т. М.: Хто більше гречки роздасть, того і приведуть. Навіть у нашому найбагатшому в Україні окрузі обрали родича Гереги Гончарова, який закидав «гречками»: святами, солодкою ватою, дирижаблями, ремонтами і безкоштовним паломництвом в Почаїв. Всі щасливі.

СіД: А чи будуть нові політичні проекти пропонувати щось нове?

Т. М.: Ні. Там суцільні дилетанти, які вчитись не хочуть. Вони не розуміють, що державне управління - це значно важче, ніж піаритись на ТВ. А ті, хто з себе щось уявляють — не мають зовнішніх даних та/або коштів, а значить, і шансів.

СіД: Останні декілька років «Слово і Діло» збирає обіцянки політиків і доводить їх низьку ефективність і популізм.

Т. М.: Вони навіть на думці не мають виконувати свої обіцянки — народу вони не потрібні. А програми треба тільки журналістам для аналізу. Ці люди навіть ОСББ створити в своїх будинках не можуть, а народ сподівається побачити реформи в країні, у їхньому виконані, всерйоз слухаючи на ток-шоу їхні проекти космічного масштабу та космічного ж глупства! І це не здається виборцям абсурдом.

СіД: Які реформи ви бачите першочерговими?

Т. М.: У нас глобальна проблема лежить у відсутності алгоритмів ухвалення легітимних колективних рішень. Немає сусідського права! Розумієте, що це означає? Щоб роздерибанити майно територіальної громади, достатньо 50 +1 голосів членів міськради і змах руки місцевого Чечетова. Щоб роздерибанити державне майно — 226 голосів депутатів ВРУ. Але щоб люди в багатоквартирному будинку обрали, хто вивозитиме їхнє сміття, їм потрібен консенсус, тобто одноголосне рішення, яке в принципі недосяжне. А створення ОСББ навмисно прописане так жахливо, що впоратися з ним можуть тільки висококваліфіковані юристи.

Ми повинні розібратися спочатку з нашими майновими правами і легітимними колективними рішеннями, а потім вже, в останню чергу, думати про вишиванки, жовто-блакитні паркани і лайливі співи про Путіна.

Спілкувалась Анастасія Соснова, «Слово і Діло»



Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...