Змішане навчання під час тривалих повітряних тривог може поглибити освітні втрати, якщо школи переводитимуть частину уроків в онлайн без урахування реальних можливостей дітей навчатися вдома. Водночас батьки не повинні самостійно компенсувати проблеми з організацією освітнього процесу, а школи мають передбачити механізми надолуження пропущеного матеріалу.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловила засновниця спільноти «Батьки SOS» Олена Парфьонова.
Чи поглибить змішане навчання освітні втрати
Ризик збільшення освітніх втрат залежить передусім від того, як школи організують навчання під час тривалих повітряних тривог і відключень електроенергії. За словами Парфьонової, діти перебувають у нерівних умовах: одні мають стабільний інтернет, електроенергію та робоче місце вдома, тоді як інші не можуть повноцінно долучатися до дистанційних уроків.
«Ризик, звісно, є, особливо якщо змішане навчання запроваджуватимуть формально: частину предметів проводитимуть очно, а решту переводитимуть в онлайн без урахування реальних можливостей дітей навчатися вдома. Проблема не в самому змішаному форматі, а в тому, як його організують», – пояснила експертка.
На її думку, дистанційне навчання не можна автоматично вважати повноцінною заміною очного. Школам потрібно одночасно дбати про безпеку дітей і забезпечувати безперервність освітнього процесу.
Парфьонова вважає, що пріоритетне очне викладання окремих предметів може бути виправданим. Зокрема, математика, українська мова та природничі дисципліни потребують систематичної роботи, пояснень учителя й зворотного зв’язку.
«У рекомендаціях МОН я не побачила переліку пріоритетних предметів, лише пріоритетність навчання початкової школи офлайн та 30–40 хвилин уроку», – зазначила вона.
За словами Парфьонової, оцінювати ефективність запровадженого підходу лише за кількістю проведених уроків неправильно. Важливо з’ясувати, чи мають діти реальний доступ до навчання, наскільки добре засвоюють матеріал і чи вдається скорочувати освітні втрати.
Що робити батькам, якщо через відключення світла неможливо навчатися онлайн
Якщо дитина не може долучитися до дистанційного уроку через відсутність електроенергії або зв’язку, батькам варто письмово повідомити про це класного керівника чи адміністрацію школи. Це допоможе зафіксувати причину пропуску та пояснити, що дитина не має технічної можливості навчатися, а не відмовляється від занять.
«Важливо, щоб школа розуміла: дитина не відмовляється навчатися, а об’єктивно не має технічної можливості це робити», – зазначила Парфьонова.
Наступним кроком має бути з’ясування, як дитина зможе надолужити пропущений матеріал. За словами експертки, батькам варто запитати про доступ до навчальних матеріалів, консультації вчителя, додаткові пояснення або інші способи опрацювання тем.
Якщо перебої зі світлом та інтернетом повторюються, а передбачений школою формат не дає змоги навчатися, батьки можуть звернутися до директора й попросити пояснити, як організовано освітній процес для дітей у таких умовах.
На думку Парфьонової, відповідальність за організацію навчання не повинна повністю лягати на родини, адже не всі батьки мають фінансові можливості придбати додаткове обладнання, знайти альтернативне місце для занять або оплачувати допомогу репетиторів.
«Батьки не повинні самостійно шукати репетиторів, купувати додаткове обладнання чи забезпечувати дитині альтернативне місце для навчання лише тому, що передбачений школою формат не працює», – наголосила засновниця спільноти «Батьки SOS».
На її думку, держава та органи управління освітою мають зосередитися не лише на тому, як провести урок під час повітряної тривоги, а й на тому, як гарантувати кожній дитині доступ до навчання попри воєнні обставини.
«Гнучкість необхідна, але вона має означати адаптацію навчання до обставин, а не зниження відповідальності за якість освіти», – підсумувала Парфьонова.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.