Через російські удари частину підручників для учнів 4 та 9 класів доставлять до шкіл із затримкою щонайменше на два місяці. Внаслідок атак на поліграфічне підприємство в Києві та логістичний склад у Харкові було знищено близько мільйона книжок.
Про це Міністерство освіти і науки повідомило у відповідь на запит hromadske.
МОН оновило стандарти загальної середньої освіти: що змінилосьМіністерство освіти і науки оновило стандарти загальної середньої освіти в Україні. За ними навчальні заклади почнуть працювати вже з вересня.
19 липня російський удар по поліграфічному підприємству в Києві знищив понад 270 тисяч підручників.
Ще більших втрат зазнали після атаки 1 серпня на логістичний склад у Харкові. Загалом було знищено близько 1 мільйона підручників, які вже були готові до відправлення або перебували у процесі друку.
У МОН зазначили, що остаточний обсяг втрат стане відомий після повної ліквідації наслідків ударів.
«Тобто, це системна цинічна робота російських загарбників зі знищення української освіти та шкільної літератури», – заявили у міністерстві.
Яких підручників не вистачатиме
У 2026 році оновлюються підручники саме для 4 та 9 класів, оскільки кожне навчальне видання друкують раз на п’ять років.
Через втрату тиражів частину книжок школи отримають із затримкою щонайменше на два місяці – саме стільки, за оцінкою МОН, потрібно для повторного друку та доставки.
Найбільших втрат – від 50% до 100% окремих накладів – зазнали підручники з англійської мови, біології, географії, громадянської освіти та правознавства, математики й української літератури.
Йдеться про видання окремих видавництв, серед яких «Астон», «Грамота», «Лінгвіст», «Літера» та «Ранок».
Що буде 1 вересня
У МОН запевнили, що 1 вересня всі учні 4 та 9 класів матимуть доступ до PDF-версій підручників та електронних додатків на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».
Водночас питання забезпечення технікою учнів у прифронтових регіонах, за словами міністерства, не належить до зони відповідальності МОН.
Інститут модернізації змісту освіти наразі координує роботу з видавництвами та поліграфічними підприємствами щодо повторного друку знищених накладів.
У міністерстві також зазначили, що поліграфічні підприємства працюють в умовах скорочених виробничих потужностей, дефіциту ресурсів та пошкодження складських приміщень, що збільшує строки виготовлення книжок.
Прем’єр-міністр доручив підготувати механізм компенсації втрат підприємствам із залученням державної та міжнародної допомоги.
Як відомо, 1 серпня росія атакувала склади видавництва «Ранок» у Харкові. Таку інформацію повідомив голова наглядової ради видавничої корпорації RNK-Ranok Віктор Круглов.
Нагадаємо, лише за неповний липень через російські атаки в Україні було знищено понад 1,5 мільйона примірників книжок. Серед тих, хто зазнав найбільших руйнувань – друкарня «КОНВІ ПЛЮС», а також видавництва «Книголав» і Mison.publishing.
Крім того, з 2022 року в країні призупинено державну програму оновлення бібліотечних фондів. Якщо до повномасштабної війни бібліотеки щороку отримували від 1,3 до 2,3 мільйона нових видань, то за останні чотири роки ці показники впали більш ніж удвічі. Детальніше про те, як війна вплинула на українські бібліотеки – в інфографіці «Слово і діло».
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»