Подкаст «Словом» за 17 січня: повернення Порошенка та «глухий кут» на переговорах з Росією

Про кібератаки на українські мережеві ресурси, їхні наслідки та значення у поточних умовах. Про Петра Порошенка, який повертається в Україну, щоб з’явитися у суді. Про глухий кут, з якого не видно хорошого виходу зі «збереженням обличчя» для Росії. Та про насичений нововведеннями для водіїв 2022 рік. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Масштабна кібератака на українські сайти: які наслідки

Українські урядові сайти в ніч на 14 січня зазнали кібератаки. Хакерська атака зачепила десятки сайтів держорганів України – за оцінкою Держспецзв'язку, близько 70. Зокрема: Урядовий портал, Міносвіти, МЗС, Міненерго, ДСНС, Держказначейства, Мінекології тощо. Під атаку потрапили портал Судової влади України, Єдиний реєстр судових рішень, сайт Окружного адмінсуду, розшуковий облік МВС.

У кіберполіції, СБУ та Держслужбі спеціального зв'язку та захисту інформації запевнили, що контент сайтів не було змінено та витоку персональних даних не сталося. Для недопущення поширення атаки роботу урядових сайтів було тимчасово призупинено.

Спостерігалися проблеми з доступом до порталу «Дія». Та мобільний застосунок і сайт зараз працюють у штатному режимі та, як повідомили в Мінцифри, даним користувачів нічого не загрожує: «Дія» – безпечний продукт, який не зберігає персональні дані, а лише відображає їх із реєстрів».

Під підозрою насамперед, звісно, Росія. Адже кібератака сталася у момент загострення конфронтації Росії та Заходу, а також за умов загрози повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Нагадаємо також, що за даними Microsoft, Україна входить до першої трійки країн, на які найчастіше здійснювалися російські кібератаки у період із липня 2020 року до червня 2021-го.

Попередні докази того, що хакерська атака була здійснена Росією опублікував український Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. «Припускаємо, що це пов'язане з нещодавньою поразкою Росії на переговорах щодо майбутньої співпраці України з НАТО. Днями Москва вже відновила військові навчання біля кордонів України. А хакерські дії стосовно українських держорганів також можуть бути частиною цієї психологічної атаки на українців. На російський слід вказує і хронологія поширення новини. Інформація спочатку з'явилася у соцмережах, далі першими публікаціями серед медіа були «зливні бачки». А далі її активно поширили вже російські видання» – йдеться у повідомленні.

За кілька місяців до нинішніх подій низка західних видань писала саме про те, що Росія може готувати такі провокації - про що саме йшлося та скільки кібердиверсій за даними СБУ за останні два роки було попереджено - читайте у нашому великому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Повернення Порошенка

П'ятий президент України Петро Порошенко вважає, що підстав для його арешту немає і він у понеділок 17 січня з'явиться до Печерського районного суду Києва. Про таке він сказав на брифінгу напередодні у Варшаві.

«Чи я боюся того, що мене заарештують? Кажу вам, що ні. Не тому, що я так певен у собі, а тому, що не бачу підстав для арешту» - сказав Порошенко.

Він підтвердив, що 17 січня прилетить із Варшави до Києва та уточнив, що летітиме разом із журналістами, які повертаються лоукостом, а не «на якомусь окремому чартері».

Порошенко додав, що не надто довіряє Печерському районному суду Києва та судовій системі, але має намір прибути на засідання. При цьому зазначив, що не готував «тривожну валізку» на випадок, якщо його вирішать заарештувати.

Нагадаємо, Петру Порошенку 20 грудня 2021 року підписали підозру у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій.

СБУ пояснила, що політика підозрюють у тому, що він розірвав контракти на поставку вугілля з ПАР та організував поставки з ОРДЛО. 6 січня суд наклав арешт на все майно Порошенка.

Печерський районний суд Києва призначив засідання щодо обрання запобіжного заходу Порошенку на 11:00 17 січня.

Раніше «Слово і діло» писало про те, за якими справами Порошенку вже оголосили підозру, а які провадження розслідуються чи були закриті.

І рибку з'їсти, і лице зберегти: чому переговори з Росією у «глухому куті»

Минулого тижня відбулося кілька раундів переговорів між представниками Росії, США, НАТО та ОБСЄ стосовно того, що Росія називає «гарантіями безпеки». 17 грудня, нагадаємо, МЗС РФ «викотило» Заходу щось на кшталт ультиматуму, в якому вимагало від НАТО відкотитися на рубежі 1997 року, відмовитися від розширення на Схід, від ведення військової діяльності у Східній Європі, Центральній Азії та Закавказзі. Росія особливо наполягала на забороні вступу до Альянсу України та Грузії. У разі невиконання своїх вимог - погрожувала «військово-технічною» відповіддю.

Проєкти цих угод було складено так, що виконати їх у повному обсязі було неможливо. Наприклад, США, як один із членів НАТО, не може гарантувати нерозширення Альянсу, оскільки подібні рішення можуть бути ухвалені виключно колегіально. А спроба заблокувати розширення НАТО за рахунок прийняття нових членів взагалі суперечить статуту цієї організації, в якому окремо прописано політику відкритих дверей. З цієї причини негативна відповідь США та НАТО на ключові вимоги Росії легко прогнозувалася.

Досі важко сказати, на що розраховував Кремль, висуваючи вимоги, які наперед не могли бути виконані. Найгірше, якщо негативний результат переговорів заздалегідь передбачався, як виправдання подальшої агресії Росії, наприклад проти України.

Щоправда, тут незрозуміло, як велика війна проти нашої країни може загальмувати розширення НАТО на Схід. Швидше навпаки, у разі нового вторгнення присутність сил Альянсу на східних рубежах збільшиться, а військова допомога Україні зросте. Іншими словами, напад на нашу країну призведе до результатів протилежних тим, яких намагається досягти Москва.

Про те, як російська сторона сама загнала себе у глухий кут, з якого не видно хорошого виходу зі, так би мовити, «збереженням обличчя» - читайте на порталі «Слово і діло» в авторській колонці Дениса Поповича.

Важкий 2022-й: що рік несе українським водіям

На початку січня цього року був зареєстрований законопроєкт №6502 про впровадження обліку штрафних балів за правопорушення для учасників дорожнього руху. Документом пропонується встановити систему штрафних балів за допущені водієм порушення ПДР, за вчинення яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Якщо водій протягом одного календарного року накопичить визначену у законі кількість балів – дія його водійського посвідчення буде тимчасово призупинена, й такому громадянину потрібно буде повторно пройти теоретичний іспит на знання правил дорожнього руху та практичний іспит на володіння навичками водіння.

Загалом ініціатива виглядає абсолютно логічною і така система працює у багатьох державах світу – адже одними штрафами можна довго уникати серйозної відповідальності за систематичні порушення. Навіть якщо йдеться про незначні перевищення швидкості чи неправильне паркування.

Щоправда, система нарахування штрафних балів може зіткнутися з основною проблемою – відсутністю достатньої політичної волі та кількості голосів у Верховній раді для результативного голосування.

Адже у парламенті зареєстровані ще декілька революційних за своєю суттю ініціатив для посилення відповідальності на дорогах та покращення ситуації із безпекою. Наприклад, законопроєкт №5798, за допомогою якого громадяни зможуть самотужки фіксувати на свої смартфони чи відеореєстратори різноманітні порушення і за це отримувати від держави грошову винагороду. Звісно, подібна ініціатива викликала непросту дискусію в суспільстві, проте така стратегія може виявитися дієвою і зможе вберегти десятки тисяч людей від каліцтва та смертей на дорогах.

З огляду на це і ще й на вірогідне повернення техогляду - цей рік може стати для водіїв багатим на нововведення. Докладніше про них - читайте в колонці Олександра Радчука на нашому порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО