Перемовини з Росією «щодо гарантій безпеки»: що сторони готові обговорювати і чого чекати від зустрічей

Цього тижня в Європі заплановано кілька раундів переговорів щодо безпекових вимог Росії. Сьогодні, 10 січня, у Женеві зустрічаються делегації США та Росії, 12 січня у Брюсселі відбудуться переговори представників РФ та НАТО, а 13 січня у Відні – представників Росії та ОБСЄ. «Слово і діло» пропонує розібратися, які питання сторони готові обговорювати, чого вони чекають від перемовин і що про ці консультації думає Україна.

«Гарантії безпеки»: що вимагали в Росії

17 грудня Міністерство закордонних справ Росії опублікувало два проєкти угод про заходи безпеки з вимогами до США та НАТО.

Росія, зокрема, запропонувала Сполученим Штатам:

  • не використовувати територію інших держав для підготовки або здійснення збройного нападу проти іншої сторони;

  • взяти на себе зобов'язання виключити подальше розширення НАТО у східному напрямку, відмовитися від прийому до Альянсу країн, що раніше входили до СРСР;

  • не створювати військові бази на території колишніх країн СРСР, які не є членами НАТО;

  • утримуватись від розміщення своїх збройних сил та озброєнь у районах, де таке розгортання сприймалося б іншою стороною як загроза своїй національній безпеці;

  • виключити розгортання ядерної зброї поза національною територією та повернути таку зброю, вже розгорнуту за межами національної території.

Державам-членам Північноатлантичного альянсу Росія висунула такі вимоги:

  • взяти на себе зобов'язання, що унеможливлюють подальше розширення НАТО, зокрема приєднання України, а також інших держав;

  • відмовитись від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії.

У відповідь у США та НАТО заявили, що обговорюватимуть ці питання лише за участю європейських союзників, тоді як у Росії наполягали на двосторонньому діалозі.

США не чекають на прорив від переговорів і мають намір обговорити свої питання

До Женеви на переговори з Росією приїхали перший заступник держсекретаря США Венді Шерман, заступник держсекретаря з контролю за озброєннями Бонні Дженкінс, заступник помічника держсекретаря США Кріс Робінсон, помічник голови Пентагону Лора Купер та інші чиновники з Міноборони та Ради Нацбезпеки країни.

Як неодноразово заявляли у Білому домі, на переговорах США не мають наміру «пункт за пунктом відповідати на пропозиції російської сторони щодо гарантій безпеки». Але водночас мають намір обговорити питання вторгнення Росії у сусідні держави та використання хімічної зброї.

«Коли ми сядемо за переговори, Росія може викласти на стіл свої занепокоєння, і ми також викладемо на стіл свої занепокоєння щодо діяльності Росії. Ми дотримуватимемося принципу «нічого про наших союзників та партнерів без наших союзників та партнерів, включаючи Україну». Будуть сфери, де ми зможемо досягти прогресу, і сфери, у яких будуть розбіжності. Ось у чому полягає дипломатія», – розповіли про бачення переговорів у Раді національної безпеки США.

Агентство Reuters з посиланням на високопосадовця в Білому домі повідомляло, що США можуть обговорити з Росією можливість взаємних обмежень військових навчань, а також питання розміщення ракет у регіоні. При цьому скорочення присутності американських військ чи сил НАТО у Європі обговорювати не мають наміру.

Видання Washington Post також писало, що США обговорюватимуть розміщення ракет у Європі та військові навчання. Крім того, на порядку денному буде конфлікт Росії з Україною. За словами джерел WP, Білий дім хоче «промацати», чи серйозно Росія ставиться до припинення української кризи дипломатичним шляхом, чи просто висуває нездійсненні вимоги, готуючи вторгнення.

Державний секретар США Ентоні Блінкен на особливий прорив від переговорів з Росією не чекає: «Не думаю, що ми станемо свідками будь-яких проривів наступного тижня».

За його словами, прогрес залежатиме від дій обох сторін на переговорах. «Дуже складно побачити реальний прогрес в умовах ескалації, коли Росія приставила пістолет до голови України, розмістивши 100 тисяч військовослужбовців біля її кордонів», – додав він.

Вчора, 9 грудня, у Женеві відбулася американсько-російська зустріч у вузькому складі. За її підсумками в Держдепі США повідомили, що їхні представники «підкреслили відданість Сполучених Штатів міжнародним принципам суверенітету, територіальної цілісності та свободи суверенних націй обирати свої власні союзи». У заяві також говорилося, що США не обговорюватимуть європейську безпеку без наших європейських союзників та партнерів.

У Росії «реалістичні» очікування від переговорів, йти на «поступки» не мають наміру

Російську делегацію під час переговорів очолив заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков. Крім того, до її складу, зокрема, увійшов заступник міністра оборони Олександр Фомін.

«Очікування у нас реалістичні. Виходячи з тих сигналів, які ми чули з Вашингтона та Брюсселя в останні дні, передбачати прогрес, тим паче швидкий, мабуть, було б наївно. Це, звісно, тривожний момент, бо маємо завдання домовитися динамічно, без пауз. Не даючи можливості колегам зі США та НАТО це все загальмувати, занурити в обговорення нескінченні одних і тих самих сюжетів, які роками та десятиліттями вивалюються в ОБСЄ, на майданчику РНР (до 2019 року це відбувалося) тощо», – заявив Рябков.

Рябков також не вважає російські пропозиції неприйнятними для США та НАТО та закликав розпочати відносини «з чистого аркуша». У МЗС розглядає свої проєкти угод «як платформу, базу, основи майбутніх домовленостей».

Крім того, заступник міністра заявив, що інша сторона повинна «проявити гнучкість» на переговорах, інакше «зіштовхнеться з погіршенням ситуації у сфері їхньої власної безпеки». А ось Росія йти на поступки не збирається.

Учорашні початкові переговори у Женеві російська сторона назвала складними. «Розмова була складна, але ділова, ми занурилися в матерію майбутніх справ. Я думаю, що завтра ми не будемо часу витрачати. Я ніколи не втрачаю оптимізм, завжди ним керуюсь», – сказав Рябков.

НАТО не піде на компроміси щодо членства України

У НАТО за кілька днів до переговорів із Росією надіслали чіткий сигнал – Альянс не піде на компроміси з Росією щодо членства України. «Ми дуже чітко заявляли, що не підемо на компроміс щодо права жодної держави в Європі обирати свій власний шлях, у тому числі щодо домовленостей про безпеку, частиною яких вона хоче бути», – заявив генсек Єнс Столтенберг.

Він зазначив, що НАТО й надалі допомагатиме Україні рухатися до членства. Сьогодні, 10 січня, Столтенберг зустрічався з віцепрем'єр-міністром України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.

Щодо переговорів з Росією, то, на думку Столтенберга, для результату потрібна серія зустрічей. «Водночас можна знайти шлях, політичний шлях уперед, а також відповісти на стурбованість Росії. Але ризик конфлікту є», – вважає він.

За словами генсека, США та НАТО готові обговорити з Росією можливі заходи для зниження ризиків для неї – контроль над озброєннями, більшу прозорість військової діяльності, навчань.

Верховний представник ЄС із зовнішньої та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що деякі російські пропозиції несумісні з принципами європейської безпеки, зокрема Гельсінським Заключним актом 1975 року. «Діалог з Росією на засіданні Ради Росія-НАТО не має на увазі будь-якого схвалення російських пропозицій, а радше пропонує платформу для дипломатичних дискусій. Відповідно до інтересів нашої безпеки та підтверджуючи основоположні принципи європейської безпеки та стабільності», – зазначив він.

Водночас Боррель наголосив, що «Ялти-2» не буде, хоча російське керівництво дуже цього хотіло б.

Переговори щодо «гарантій безпеки»: позиція України

В Україні російські вимоги до США та НАТО одразу назвали шантажем. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба упевнено заявив, що партнери не погодяться на пункт про нерозширення Альянсу на схід.

«Я в це не вірю, тому що прийняти таку вимогу в будь-якій формі – це було б найбільшим приниженням США та НАТО в історії з моменту створення Альянсу», – говорив Кулеба.

«Україна є ключовою причиною появи цих документів, Україна є у всіх консультаціях, у всіх розмовах, що ведуть із Росією. І з Україною партнери діляться тим, про що вони говорять із Росією, координують із нами свої позиції», – запевнив міністр.

Напередодні переговорів у Женеві Кулеба назвав вимоги Росії неправомірними: «Путін вимагає від США, НАТО та ЄС визнати сферу впливу Росії, до якої належали б суверенні сусідні держави. Але «холодна війна» давно завершилася, а разом із нею і сфери впливу. Вимоги Путіна неправомірні та загрожують міжнародному миру та безпеці».

Втім, за словами Кулеби, якщо «Захід похитнеться», Україна готова захищати себе сама від російської агресії.

Нагадаємо, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у разі провалу переговорів із Росією Вашингтон готовий запровадити санкції.

Раніше «Слово і діло» писало, як західні союзники України готові відповісти на можливе вторгнення Росії в нашу країну.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО