Подкаст «Словом» за 17 листопада: зупинка сертифікації ПП-2 і тисяча за вакцинацію від COVID-19

Про зупинку сертифікації оператора газогону Північний потік-2. Про те, коли очікувати закінчення кризи на білорусько-польському кордоні та які сценарії можливі. Про виплати та компенсації, на які можуть претендувати українці під час та внаслідок карантину. А ще про виплату тисячі гривень вакцинованим до 19 грудня та після. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Німеччина призупинила сертифікацію ПП-2

Німецький регулятор BNetzA призупинив сертифікацію Nord Stream 2 AG як оператора трубопроводу «Північний потік-2». Таке рішення ухвалено через те, що Nord Stream 2 повинен мати відповідну законам ФРН організаційну форму.

Після ретельного вивчення документації регулятор дійшов висновку, що сертифікувати оператора газопроводу «Північний потік-2» можна буде лише в тому випадку, якщо цей оператор був організований у юридичній формі відповідно до німецького законодавства, - йдеться у повідомленні на сайті регулятора.

«Регулятор продовжить процес сертифікації Північного потоку-2 після завершення створення дочірньої компанії у ФРН для німецької частини магістралі» - йдеться у заяві.

При цьому біржова ціна на європейський газ у вівторок, 16 листопада, перевищила позначку 1100 доларів за тисячу кубометрів. Востаннє така ціна газу на біржі була три тижні тому.

Напередодні, нагадаємо, стало відомо, що німецький регулятор BNetzA схвалив участь «Нафтогазу» у процедурі сертифікації «Північного потоку-2».

Міграційна криза: чи є варіанти завершення

Останні кілька тижнів кордони Європейського Союзу в буквальному сенсі «штурмують» мігранти з країн Близького Сходу та Азії. За різними підрахунками – йдеться про 8-15 тисяч осіб. Відбуваються події за безпосереднього «кураторства» влади невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка та більш ніж очевидно – під патронатом Кремля.

Головна мета такої «гібридної міграції» – фактично, спроба дестабілізувати ситуацію на кордонах із ЄС, спровокувати конфлікт, привернути увагу НАТО та загалом показати можливі розбіжності між країнами-учасницями Європейського Союзу.

Є ще кілька цілей, які опосередковано переслідує Кремль разом із режимом Олександра Лукашенка. По-перше, це ще більша інкорпорація Білорусі під вплив Росії. По-друге, це можливість ще більше мілітаризувати білоруські території російськими військовими базами – за останній місяць таких з’явилося щонайменше дві. По-третє, Росія та Білорусь у такий спосіб переслідують свої цілі в тиску на Європу – пришвидшення сертифікації газогону «Північний потік-2», а також зменшення санкційного тиску на Лукашенка. І наостанок – міграційна криза потенційно загрожує й Україні, адже наша держава має понад 1000 кілометрів кордону із Білоруссю.

Для Європи міграційна тема є надчутливою. В цьому контексті варто згадати міграційну кризу 2014-2015 років, а ще те, як у 2020-му році Туреччина використала тему біженців, аби посилити свої переговорні позиції із ЄС.

Попри це, поки що Росії та Білорусі не вдалося досягти своїх цілей – Євросоюз навпаки має намір ще більше посилити санкції щодо Мінська, а Німеччина тимчасово зупинила процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу «Північний потік-2».

Крім того, реагуючи на запит Польщі та країн Балтії, НАТО готове проводити консультації за статтею 4 Вашингтонського договору у зв’язку із ситуацією, що склалася на кордонах цих держав із Білоруссю.

У часових рамках нинішня криза, швидше за все, триватиме до погіршення погодних умов – адже із настанням холодів мігрантів потрібно буде якимось чином утримувати на кордонах з ЄС для нових штурмів та провокацій. Ймовірно, організовувати такий процес ані в Мінську, ані в Кремлі не збираються. Натомість жодних запобіжників тому, що нова хвиля мігрантів не повернеться на кордони навесні чи влітку наступного року – немає.

З усім тим, те, що біженці залишатимуться ще тривалий час на кордоні між Білоруссю та країнами ЄС – один із базових сценаріїв, яким й надалі намагатимуться тиснути на Польщу та Литву.

Другий сценарій передбачає те, що Білорусь таки змусять депортувати біженців – при цьому, не виключено, що режим Лукашенка відмовиться від організації даного процесу і пустить все напризволяще. А значить, не виключено, що частина біженців може потрапити й до України.

Третій сценарій передбачає, що Білорусь і Росія таки досягнуть свого і біженців почнуть приймати на території ЄС. Насправді цей сценарій – міна сповільненої дії. До того ж серед європейських політиків вже лунали ідеї з приводу того, щоб попередньо розміщувати біженців на території України перед тим, як ухвалювати рішення про допуск на територію ЄС.

Про те, коли очікувати завершення нинішньої міграційної кризи та до яких наслідків й для кого вона призведе - читайте у нашому тематичному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.

Які виплати та компенсації українці можуть отримати через карантин

Верховна рада найближчим часом може додатково виділити 3 млрд грн допомоги бізнесу у «червоних» зонах карантину. Зміни до бюджету-2021 передбачають, що гроші підуть на соціальну підтримку застрахованих осіб, які постраждали від карантинних обмежень, що спричинили тимчасове припинення роботи суб'єктів господарювання. Крім того, в Україні ще діє низка програм допомоги, ухвалених під час попередніх локдаунів.

Так, влітку 2020-го Верховна рада ухвалила зміни до закону, згідно з якими на час карантину не нараховуються штрафні санкції за споживчими кредитами. Загальнонаціональний карантин діє в Україні щонайменше до кінця цього року.

Аналогічно на час дії карантину та протягом 30 днів після його скасування заборонено нараховувати штраф чи пеню за несвоєчасну оплату комунальних послуг. Крім того, на час карантину не можуть зупиняти надання житлово-комунальних послуг.

Можливість автоматично переоформити житлову субсидію не діє. Як і додаткова компенсація на оплату окремих послуг. Але українці, які через карантин втратили роботу та стали на облік як безробітні, все ще можуть отримати субсидію за спрощеною схемою.

Медикам та іншим працівникам, які задіяні у боротьбі з коронавірусом, мають доплачувати 300% до зарплати. Проте медики скаржаться, що доплати затримуються. Тиждень тому в МОЗ повідомили, що провели аудит усіх COVID-лікарень і медики отримають гроші.

З 18 березня минулого року в Україні діє мораторій на податкові перевірки. Він збережеться до останнього календарного дня місяця, коли завершиться загальнонаціональний карантин.

Про виплати та компенсації, які українці можуть отримати під час та внаслідок карантину - читайте докладніше у нашому матеріалі з інфографікою на сайті.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський запропонував Кабміну розробити програму підтримки бізнесу, який дотримується карантинних обмежень.

Тисяча Зеленського: хто зможе отримати

До речі, ту саму одну тисячу гривень за повну вакцинацію від коронавірусу зможуть отримати всі українці, які зробили щеплення як до 19 грудня 2021 року, так і після цієї дати. Про це заявив прессекретар глави держави Сергій Никифоров у Facebook.

«Її (1 тисячу гривень – ред.) отримають усі українці, які пройшли повний курс вакцинації. Однією дозою у випадку Johnson & Johnson або двома – у всіх інших. До 19 грудня та після» - роз'яснив він.

Никифоров нагадав, що цю тисячу гривень отримати готівкою не можна буде. За його словами, насамперед - це масштабна програма з підтримки бізнесу, який найбільше постраждав від пандемії та локдаунів.

«Механізм виділення грошей ще опрацьовують, але вже зараз можна сказати, що це не готівка. Це буде певний ваучер чи сертифікат, чи депозит – називайте як хочете – на перелік товарів та послуг» - сказав він.

За словами Никифорова, повний список товарів та послуг поки що формують. Його оголосять найближчим часом, але це здебільшого буде «культура, подорожі та спорт».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що для українців, які вакцинувалися від коронавірусу двома дозами, запровадять «бонус». З 19 грудня вони зможуть отримати тисячу гривень – через додаток «Дія».

Для пенсіонерів обіцяють альтернативну можливість отримати гроші за відсутності смартфона.

В окремому матеріалі ми зробили огляд того, як відреагували соцмережі на «тисячу від Зеленського за вакцинацію».

Нагадаємо, в Україні дві дози вакцини від COVID отримали вже 8,8 млн осіб.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО