Подкаст «Словом» за 16 листопада: «Вовіна тисяча» та механізм відкликання депутатів Верховної ради

Про тисячу гривень, як стимул для українців вакцинуватися від коронавірусу. Про запровадження надзвичайного стану у п’яти областях України. Про нові правила входу до Верховної ради та плани парламенту на найближчі дні. А також про те, хто з політиків часів Незалежності обіцяв запровадити механізм відкликання депутатів за рішенням виборців. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Тисяча від Зеленського: чи спонукає це українців до вакцинації

Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий стимул для пришвидшення вакцинації – всім, хто отримає дві дози щеплення, держава виплатить по тисячі гривень. Про це президент заявив у своєму відеозверненні.

Зеленський зазначив, що держава підтримає ті сфери, які найбільше постраждали від карантину – а саме креативну, спортивну та транспортну галузі.

«Програма працюватиме так – кожен, хто отримав два щеплення, зможе отримати одну тисячу гривень. Швидко та зручно, тобто через додаток «Дія». За ці гроші можна буде придбати абонемент до спортзалу чи фітнес-клубу, відвідати кінотеатр, театр, музей, концертний зал чи виставковий центр. Або купити квитки для подорожей усередині країни, на внутрішні авіа та залізничні перевезення» - пояснив він.

Програма запрацює 19 грудня. До кінця року на неї виділять близько 3 млрд гривень. І ще стільки ж – на початку 2022 року.

Президент наголосив, що держава забезпечить можливість отримати цю тисячу всім вакцинованим громадянам, у тому числі людям похилого віку.

Надзвичайний стан у п'яти регіонах

Ситуація на білорусько-польському кордоні, де наразі перебуває близько 16 тисяч мігрантів із країн Близького Сходу, Азії та Африки, стає дедалі напруженішою. Україна почала готуватися до несприятливого і для себе сценарію – напливу біженців та можливих спроб нелегально перетнути кордон. За словами глави МВС Дениса Монастирського, розглядається навіть варіант запровадження надзвичайного стану в окремих областях.

Так режим надзвичайного стану можуть запровадити в областях, що межують з Білоруссю, а це Київська, Чернігівська, Волинська, Рівненська та Житомирська.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який тимчасово запроваджують в Україні чи окремих її областях за певних умов, серед яких, до речі, є і пункт про масовий перехід державного кордону з території суміжних держав. Надзвичайний стан запроваджується указом президента, який протягом двох днів має затвердити Верховна рада. Пропозиції щодо введення НС президенту подає Рада нацбезпеки та оборони, в окремих випадках – Кабмін.

Надзвичайний стан в Україні може бути введений на строк не більше 30 діб та не більше 60 діб в окремих місцевостях. Тобто НС в областях, що межують із Білоруссю, теоретично, можуть запровадити строком на два місяці. У разі потреби президент може продовжити надзвичайний стан на 30 днів (але не більше).

Польща запровадила режим надзвичайного стану на кордоні з Білоруссю ще у вересні – не лише через міграційну кризу, а й через російсько-білоруські навчання «Захід-2021». Латвія продовжила режим надзвичайної ситуації у чотирьох районах на кордоні з Білоруссю до 10 лютого 2022 року. З 10 листопада на місяць режим надзвичайного стану на кордоні з Білоруссю запровадила Литва.

За яких умов може бути введений надзвичайний стан в Україні та які можуть запроваджуватися заходи на період його дії - про це читайте докладно у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Погоджувальна рада та нові правила входу до парламенту

З 15 листопада вхід до Верховної ради для нардепів, їхніх помічників та всіх відвідувачів можливий лише за наявності сертифікату вакцинації чи негативного ПЛР-тесту. Віцеспікер Олександр Корнієнко повідомив, що на вході в приміщення парламенту вже були з цього приводу «інциденти».

Спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що на чолі з Корнієнком буде створено робочу групу з удосконалення регламенту Верховної Ради. А ще за його словами, наступний пленарний тиждень буде бюджетним.

У вівторок Рада планує розблокувати підписання закону про Фонд фермерських кредитів, розглянути законопроєкт про критичну інфраструктуру та про медіацію. У середу на порядку денному обіцяли «ресурсний» законопроєкт та законопроєкти щодо повноважень Бюро економічної безпеки. У четвер мають розглянути зміни до бюджету-2021, у п'ятницю – блок екологічних законопроєктів та звіт Кабміну про ситуацію на кордоні з Білоруссю та міграційну кризу.

В «Опозиційній платформі – За життя» заявили, що не погоджуються з порядком денним парламенту на тиждень. Фракція вимагала ухвалити зміни до бюджету та підвищити зарплати всім лікарям, а також створити антикризовий штаб зі стабілізації ситуації в енергетиці.

«Європейська солідарність» вимагала, щоб найближчим часом відбулася зустріч президента Володимира Зеленського із керівниками фракцій. Петро Порошенко хоче обговорити із президентом загрози національній безпеці, енергетичну та економічну кризи, ситуацію з коронавірусом. Крім того, у фракції попросили внести до порядку денного законопроєкт про колабораціонізм.

Пропозицію провести зустріч із Зеленським підтримала також «Батьківщина».

У групі «За майбутнє» вимагали створити тимчасову слідчу комісію для розслідування смерті нардепа Антона Полякова.

Про що йшлося на Погоджувальній раді та про плани парламенту на поточний тиждень - дізнавайтеся з нашого аналітичного матеріалу з інфографікою на сайті.

Механізм відкликання нардепів виборцями: хто обіцяв впровадити

Обіцянка запровадити механізм відкликання депутатів цілком могла б увійти до п'ятірки найпопулярніших нарівні зі скасуванням недоторканності та народним вето. Одними з перших народовладдя у вигляді механізму відкликання депутатів у 1999 році пообіцяли кандидати у президенти Олександр Базилюк та Наталія Вітренко. Вони обіцяли, що громадяни також матимуть право відкликати президента.

У 2002 році запровадити право відкликання депутатів та інших недобросовісних чиновників обіцяли «Блок Наталії Вітренко», «Виборчий блок Юлії Тимошенко», «Демократична партія України – партія «Демократичний союз», а також «Комуністична партія робітників та селян».

У 2010 році кандидат у президенти Олександр Мороз обіцяв запровадити спрощену систему відкликання депутатів. Олександр Пабат обіцяв просту та прозору схему відкликання чиновника будь-якого рівня – від депутата сільради до президента. Запровадити механізм відкликання депутатів, місцевих керівників та суддів обіцяв Олег Тягнибок.

У 2012 році обіцянку про відкликання депутатів та чиновників включили до своїх програм шість партій, серед яких були «Батьківщина», УДАР та Радикальна партія. На виборах 2014 року, після Революції гідності, ідея народовладдя знову стала надзвичайно популярною. З кандидатів у президенти пряму демократію у вигляді можливості відкликати депутатів хто тільки не обіцяв.

Запровадити механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців, обіцяла у програмі пропрезидентська партія «Слуга народу». У серпні 2020 року два нардепи від фракції навіть реєстрували у Раді законопроєкт «Про відкликання народного депутата з народної ініціативи», щоправда, парламент його так і не розглядав – наприкінці минулого року його повернули на доопрацювання авторам.

Хто з політиків незалежної України обіцяв запровадити механізм відкликання депутатів та інших чиновників - про це читайте у нашому спеціальному матеріалі на порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО