Обіцянка запровадити механізм відкликання депутатів цілком могла б увійти до п'ятірки найпопулярніших нарівні зі скасуванням недоторканності та народним вето. Вона переходить із програми до програми, але коли політик опиняється «біля керма», то найчастіше навіть не розробляє відповідних змін до закону. Так, наприклад, було з багатьма нардепами восьмого скликання. У поточному скликанні були деякі спроби напрацювати обіцяну процедуру, але вони поки що неуспішні. «Слово і діло» відстежило, як політики незалежної України обіцяли запровадити механізм відкликання депутатів (і деяких інших чиновників).
Одними з перших народовладдя у вигляді механізму відкликання депутатів у 1999 році пообіцяли кандидати у президенти Олександр Базилюк та Наталія Вітренко. Вони обіцяли, що громадяни також матимуть право відкликати президента.
В 2002 році запровадити право відкликання депутатів та інших недобросовісних чиновників обіцяли «Блок Наталії Вітренко», «Виборчий блок Юлії Тимошенко», «Демократична партія України – партія «Демократичний союз», а також «Комуністична партія робітників та селян».
Під час передвиборчої кампанії у 2004 році Вітренко та Базилюк повторили свої обіцянки. Підготувати закон про відкликання президента та нардепів обіцяв також кандидат Олександр Яковенко.
В 2006 році лише блок Вітренко «Народна опозиція» обіцяв запровадити механізм відкликання депутатів. В 2007 році з такою обіцянкою до парламенту балотувалися «Блок Литвина», Комуністична партія, Прогресивно-соціалістична партія та блок Людмили Супрун «Український регіональний актив».
Занадто ризиковано: нардепи не хочуть розробляти законопроекти про можливість їх відкликанняБагато народних депутатів обіцяли розробити законопроект про можливість їх відкликання виборцями. Ніхто не виконав обіцянки.
У 2010 році кандидат у президенти Олександр Мороз обіцяв запровадити спрощену систему відкликання депутатів. Олександр Пабат обіцяв просту та прозору схему відкликання чиновника будь-якого рівня – від депутата сільради до президента. Запровадити механізм відкликання депутатів, місцевих керівників та суддів обіцяв Олег Тягнибок.
Шість партій у 2012 році включили до своїх програм обіцянку про відкликання депутатів та чиновників: Українська платформа «Собор», «Батьківщина», «Нова політика», «Російський блок», УДАР та Радикальна партія.
На виборах 2014 року, після Революції гідності, ідея народовладдя знову стала надзвичайно популярною. З кандидатів у президенти пряму демократію у вигляді можливості відкликати депутатів обіцяли Андрій Гріненко, Михайло Добкін (хотів дати можливість відкликати також губернаторів та суддів), Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Петро Симоненко, Сергій Тігіпко та Василь Цушко.
Включили обіцянку до передвиборчих програм партії «Блок лівих сил», ВО «Свобода», «Батьківщина» та «Блок Петра Порошенка». Дві останні партії пройшли до Верховної ради, але за свою каденцію не змогли ухвалити відповідних змін.
На минулих президентських виборах передбачити процедуру відкликання депутатів усіх рівнів обіцяли Олександр Шевченко, Інна Богословська, Віктор Бондар, Микола Габер, Юрій Дерев'янко, Сергій Каплін (обіцяв механізм відкликання також президента, прем'єрів, міністрів, керівників правоохоронних та антикорупційних органів), Віталій Купрій, Олександр Мороз, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик та Юлія Тимошенко.
Чинний президент Володимир Зеленський обіцяв лише зареєструвати законопроєкт «Про відкликання народного депутата» і свою обіцянку він уже виконав. Законопроєкт з'явився у Раді дев'ятого скликання у перший день роботи – 29 серпня 2019 року.
Законопроєктом Зеленський пропонував розширити перелік підстав для дострокового припинення повноважень нардепа такими пунктами: відкликання мандата за кнопкодавство та за прогули засідань парламенту без поважної причини. КСУ визнав цю ініціативу частково неконституційною.
Мандати на стіл: хто і як може позбавити нардепів повноваженьЧи наважиться фракція Слуга народу позбавити депутатських мандатів народних обранців, не згодних із позицією монобільшості – аналізував політолог Олександр Радчук.
Запровадити механізм відкликання депутатів, які втратили довіру виборців, обіцяла у програмі пропрезидентська партія «Слуга народу». У серпні 2020 року два нардепи від фракції – Георгій Мазурашу та Максим Павлюк зареєстрували у Раді законопроєкт «Про відкликання народного депутата з народної ініціативи».
Підставами для відкликання нардепа, згідно із законопроєктом, є: порушення ним законів та Конституції, систематичне невиконання депутатських обов'язків, використання повноважень в особистих корисливих цілях, систематичне порушення норм депутатської етики та моралі, невідповідність практичної діяльності депутата основним принципам та положенням його передвиборчої програми, власного майна та доходів, а також внесення неправдивих відомостей до декларації.
Законопроєкт парламент так і не розглядав – наприкінці року його повернули на доопрацювання авторам.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало, хто і як обіцяв скоротити кількість народних депутатів.
Як відкликати депутата на місцевому рівні, можна прочитати у нашому матеріалі.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»