Комітет Європарламенту із закордонних справ запропонував Євросоюзу підготуватися до невизнання результатів виборів до Держдуми РФ, якщо Брюссель визнає, що вони були проведені з порушеннями міжнародних норм. Вибори до російського парламенту почалися 17 вересня і триватимуть три дні – до 19 вересня включно. Рекомендації Європарламенту викликали жорстку реакцію з боку РФ. У Кремлі закликали спочатку зафіксувати порушення, а вже потім робити висновки. Але вже зараз зрозуміло, що у європейців буде багато причин для того, щоб не визнавати легітимність російських виборів до Держдуми.
Нещодавно комітет Європарламенту із закордонних справ запропонував ЄС підготуватися до невизнання результатів виборів у Держдуму, якщо Брюссель визнає, що вони були проведені з порушеннями. Текст документа схвалений 56 членами комітету і має рекомендаційний характер. Проте він уже викликав жорстку реакцію з боку Росії.
Зокрема, офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала пропозиції Європарламенту «аномалією». «...Спочатку відбувається порушення законодавства або міжнародного права, потім фіксація порушення внутрішнього законодавства, а вже потім йде оцінка і після цього висновки. Тут же все навпаки. Спочатку йде висновок, що ЄС повинен бути готовий відмовитися (від визнання виборів до Держдуми), а потім передбачуваний факт», – пояснила свою думку пані Захарова.
Попри заклики російської сторони «не ставити воза попереду коня», вже зараз зрозуміло, що в європейців буде маса причин для того, щоб поставити під сумнів легітимність російських виборів. І справа навіть не в тому, що Кремль ґрунтовно зачистив електоральне поле в РФ, доклавши усіх зусиль для того, щоб позбавити керівну партію «Єдина Росія» політичної конкуренції. Справа в самих методах проведення виборчої кампанії.
По-перше, вибори до Держдуми проходять на території окупованого Криму, який Росія вважає «своїм». Жителі півострова мають російські паспорти, а значить у розумінні Москви немає жодних проблем у тому, щоб проводити в Криму і Севастополі передвиборчу агітацію і залучати кримчан до голосування. Однак юридично, з точки зору міжнародного права, Крим є територією України, а тому результати голосування в Криму можуть бути поставлені під сумнів.
По-друге, керівна партія «Єдина Росія» зараз відчуває істотне падіння рейтингу. За даними російських соціологів, проголосувати за партію Володимира Путіна готові 27-28% виборців, хоча в Кремлі хотіли би бачити, як мінімум, 40% підтримки. Для зміцнення рейтингу, який похитнувся, використовуються різні методи – від зачистки електорального поля, до спроби знайти голоси «на стороні».
Таким «резервом» виявилися окуповані райони Донецької і Луганської областей. Як відомо, РФ офіційно визнає ОРДЛО частиною України і готова (принаймні на словах) повернути ці території, якщо Київ виконає низку умов, викладених у Мінських угодах. Але на практиці, понад 600 тисяч жителів ОРДЛО вже мають російські паспорти, а значить у Кремлі також вирішили залучити їх до голосування на своїх виборах.
Робиться це досить хитро. Зокрема, так звана «влада ДНР» організувала на 17-19 вересня 825 автобусних і 12 залізничних маршрутів в Ростовську область, де змогли б проголосувати новоспечені «громадяни Росії». Так званих «бюджетників» вивозять централізовано з суворим розпорядженням голосувати тільки за «Єдину Росію». Жодних інших альтернатив крім ЄдРа для жителів «ДНР» просто не існує.
Можна не сумніватися в тому, що «Єдина Росія» є практично безальтернативним варіантом і для жителів Криму. Там теж вельми наполегливо вимагають від людей «виконати свій громадянський обов'язок», в деяких випадках навіть вимагаючи підтвердити факт голосування.
Саме таким чином «Єдина Росія» планує накрутити собі кілька сотень тисяч голосів, однак залучення громадян з окупованих територій навряд чи дозволить вважати цей результат об'єктивним.
З цієї причини Україна вже висловила протест щодо проведення виборів до Держдуми на території Криму, а також Луганської і Донецької областей та примусового залучення до них українців. У зв'язку з цим МЗС України закликало посилити міжнародний тиск на Кремль і розширити санкції проти Росії.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps