Підтримка бізнесу і проблеми з ФОПами: як минув тиждень у Раді

Верховна рада завершила свій передостанній пленарний тиждень цього року, але зітхати з полегшенням зарано. Попереду ще ухвалення в другому читанні держбюджету на 2021 рік, швидше за все, для цього депутати наступного четверга або п'ятниці зберуться на позачергове засідання. Крім того, ще нічого не зроблено для розв'язання конституційної кризи. Профільний комітет візьметься за законопроєкти, пов'язані з діяльністю КСУ після 12 грудня, значить в сесійній залі розгляд буде ще пізніше. Цього тижня нардепи спробували вирішити питання, що особливо хвилює ФОПів, заслухали черговий звіт Максима Степанова і повернули відповідальність за недостовірне декларування. Детальніше – в матеріалі «Слово і діло».

Кілька тижнів парламент не міг вирішити питання з відтермінуванням запровадження касових апаратів для підприємців-фізосіб 2-4 груп. ФОПи мітингували під Радою і не пускали нардепів на роботу, але в залі для ухвалення законопроєктів голосів забракло (незважаючи на запевнення в тому, що компроміс досягнений).

Свій законопроєкт вніс президент Володимир Зеленський, але і він не задовольнив депутатів. У результаті в понеділок спікер Дмитро Разумков доручив комітету розробити додатковий законопроєкт на основі всіх поданих ініціатив. Він передбачає:

  • відтермінування обов'язкового застосування РРО до 1 січня 2022 роки для ФОП 2-4 груп;

  • скасування штрафних санкцій за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а також відсутність попереднього програмування товарів в РРО;

  • продовження до 1 січня 2022 року знижених фінансових санкцій за порушення окремих вимог закону про використання реєстраторів розрахункових операцій.

Закон ухвалили 319 голосами, які дали всі фракції і групи. У парламенті був тільки один голос «проти» – «слуги народу» Олександра Качури. «Підприємці вийшли під стіни Верховної ради не для відкладення, а для повного скасування фіскалізації. Відстрочка розстрілу не вирішує питання розстрілу», – пояснив він свою позицію.

Закон і правда підприємців не влаштував, сьогодні під парламентом знову протестують.

3 грудня Верховна рада розглянула в другому читанні законопроєкт про внутрішній водний транспорт, який колись Володимир Зеленський доручав ухвалити до листопада 2019-го. Кілька місяців тому міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв'ю «Слово і діло» пояснив, щодо документу немає консолідованої позиції бізнесу. «Це не окремий випадок, але і не такий частий насправді, коли на ринку немає єдиної консолідованої позиції. Одні кажуть: «Так, потрібна реалізація і ми це підтримаємо». Фактично ми комунікуємо однаковими тезами абсолютно правильні здорові речі. А хтось із представників бізнесу бачить по-іншому, тому немає консенсусу. Що в таких випадках робиться? У таких випадках держава повинна приймати рішення і відповідати за наслідки такого рішення».

Але міністерство врахувало пропозиції бізнесу, доопрацювало законопроєкт, і депутати схвалили його 276 голосами. Закон регулює сферу внутрішнього водного транспорту, його функціонування та розвитку, інфраструктури, перевезення вантажів і пасажирів, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, і безпеки майна, яке затонуло на внутрішніх водних шляхах. Він, зокрема, дозволить збільшити вантажопотік, забезпечити розвиток пасажирських річкових перевезень, стимулювати суднобудування, розвантажити дороги шляхом переходу частини вантажу на річку. Детальніше про те, що зміниться в галузі, можна почитати в нашому матеріалі.

Сьогодні Верховна рада схвалила президентський пакет законопроєктів щодо підтримки бізнесу під час карантину. Вони, зокрема, передбачають одноразову допомогу підприємцям у 8 тисяч гривень, а також податкові пільги. Детальніше про ініціативи можна подивитися на нашій інфографіці.

Перший законопроєкт – про соціальну підтримку застрахованих осіб і суб'єктів господарювання на період карантину – підтримали 297 народних депутатів. За внесення змін до Податкового кодексу проголосували 302 депутати, за внесення змін до держбюджету на 2020 рік – 304 депутати. У всіх трьох випадках голосували всі фракції та групи.

Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності досяг компромісу щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Увечері 3 грудня був зареєстрований відповідний законопроєкт, його авторами виступили кілька «слуг народу» і депутат від «Батьківщини». Депутати пропонують внести зміни до статті 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) Кодексу України про адміністративні правопорушення та уточнити суб'єктів такого правопорушення – накладати штраф в розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів.

Умисне внесення суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей, якщо вони будуть відрізняти від достовірних на суму від 500 до 4 тисяч прожиткових мінімумів, пропонують карати штрафом від 2,5 тисяч до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами до 240 годин з позбавленням права займати певні посади на три роки.

Якщо сума задекларованого доходу становитиме більше 4 тисяч прожиткових мінімумів, то буде загрожувати штраф від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів або громадські роботи до 240 годин або обмеження волі на термін до двох років із забороною обіймати певні посади. Також законопроєкт передбачає покарання за умисне неподання декларації – штраф від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи до 240 годин з позбавленням права перебувати на певних посадах.

На голосування ініціативу винесли сьогодні і ухвалили її відразу за основу і в цілому. Голоси дали 298 народних депутатів – усі фракції та групи.

Також цього тижня нардепи затвердили:

  • законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері і батька по догляду за дитиною» (в першому читанні). Він передбачає право обом батькам брати до 14 днів оплачуваної відпустки при народженні дитини.

  • законопроєкт про відповідальність за продаж неповнолітнім електронних сигарет (у другому читанні). Електронні сигарети прирівняли до звичайних, їхній продаж особам, які не досягли 18 років, каратиметься штрафом від 6,8 тисяч до 13,6 тисяч гривень. Закон набуває чинності з 1 січня 2021 року.

  • законопроєкт про віртуальні активи (перше читання). Він визначає поняття «віртуальних активів», зараховує їх до нематеріальних благ, а також дозволяє законно проводити операції з криптовалютою.

Не стали на цьому тижні розглядати законопроєкти про реформу СБУ і про створення Бюро економічної безпеки. За словами Олександра Качури, у багатьох нардепів є претензії і наразі тривають дискусії.

Також відклали розгляд проєкту закону про систему суспільного здоров'я. Він передбачає, що Кабмін може прийняти рішення про проведення додаткових обов'язкових профілактичних щеплень населення за епідемічними показаннями при загрозі епідемії інфекційної хвороби. Консенсусу з цього документа в залі не було.

Не пройшов другого читання президентський законопроєкт про «інвестиційних нянь». У ньому йшлося про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума вкладень яких перевищує 30 млн євро і які створюють більше 150 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більше, ніж в регіоні, де така інвестиція буде здійснена. Такі інвестори отримають прямий договір з урядом і інвестиційного менеджера, який буде супроводжувати їх від початку проєкту до його закінчення.

Під час розгляду законопроєкту нардепи не підтримали частину правок, через що документ «розбалансували». «Зважаючи на те, що поставлені на підтвердження правки наші колеги не підтримали, це розбалансувало закон повністю. Цей закон, якщо він буде ухвалений в цьому виді зараз, він просто не буде працювати. Тому ми б пропонували поставити на повторне друге читання цей закон, доопрацювати, знайти спільну мову з тими колегами, які не надали голосу, і повторно винести його в зал», – заявив Дмитро Наталуха. Таким чином, розрекламована Зеленським ініціатива пішла на повторне друге читання.

Голова МОЗ Максим Степанов сьогодні вчергове виступив в парламенті щодо ситуації з коронавірусом. Головний меседж міністра – локдауну в грудні, швидше за все, не буде, медична система витримає навантаження. Міністерство пропонуватиме оголосити жорсткий карантин на три тижні вже в січні, коли очікується зростання захворюваності на грип.

Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, що уряд змінив в бюджеті-2021 між першим і другим читанням.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО