Рада ухвалила закон про внутрішній водний транспорт: що зміниться у галузі

Читать на русском
З'явилася можливість відродити найдешевший і екологічний спосіб доправлення вантажів за допомогою річкових перевезень.

Верховна рада ухвалила у другому читанні закон «Про внутрішній водний транспорт», який регулюватиме річкову логістику в Україні. Цю законодавчу ініціативу не могли затвердити парламентарії кількох скликань через розбіжності між різними гравцями на ринку перевезень. І от нарешті сталося, передбачається, що закон набуде чинності з 1 січня 2022 року, а деякі його статті – через три роки після опублікування. «Слово і діло» розбиралося, що дасть ухвалення закону та як він вплине на розвиток галузі.

Відзначимо, що водний транспорт в Україні фактично занепав, і потенціал річок не використовується, як раніше. Ухвалений закон регулює не тільки галузь внутрішнього водного транспорту, його функціонування та розвиток, а й інфраструктуру, перевезення вантажів і пасажирів, внутрішнє судноплавство та безпеку майна, що затонуло на внутрішніх водних шляхах.

«Тепер ми зможемо відродити найбільш дешевий і екологічний спосіб доправлення вантажів – річкові перевезення і створити ефективну річкову логістику. Ми врахували пропозиції бізнесу і спільно допрацювали цей законопроєкт під час його підготовки до другого читання», – написав у Telegram міністр інфраструктури Владислав Криклій.

За його словами, новий закон про водний транспорт дозволить збільшити вантажопотік до 30 млн тонн на рік з економічним ефектом для держави в 13-16 млрд грн щороку. Передбачається поліпшення конкуренції на ринку, збільшення інвестицій та створення нових робочих місць.

Вантажне річкове судноплавство в Україні: чи варто очікувати відродження галузі?Рік тому славнозвісна баржа з херсонськими кавунами так і не допливла до Києва, але всі запам’ятали, що Україна стоїть на порозі відродження річкового судноплавства. Як змінювалася динаміка річкових перевезень у країні?

«Перехід частини вантажу з автошляхів на річку допоможе значно розвантажити дороги і зменшити витрати на їхній ремонт. Для прикладу, 1 млн тонн вантажів, перевезених річкою і перенаправлених з наземного транспорту, зменшує витрати на ремонт доріг на 1 млрд грн протягом 4 років», – зауважив Владислав Криклій.

Закон дає змогу започаткувати створення Державного фонду розвитку внутрішніх водних шляхів, необхідного для забезпечення належного технічного стану судноплавних шлюзів на Дніпрі та можливості підвищення пропускної спроможності річки. Це, у свою чергу, забезпечить розвиток пасажирських перевезень, у тому числі міжнародних.

Криклій вважає, що закон також дасть змогу лібералізувати ринок, допустивши судна під іноземним прапором, стимулювати міжнародну торгівлю, а також провести дерегуляцію галузі шляхом введення безкоштовного проходження шлюзів і часткового звільнення суден внутрішнього плавання від зборів у морських портах.

Також передбачається спростити адміністративні процедури під час реєстрації суден та видачі кваліфікаційних документів, імплементувати європейські норми і привести українське законодавство у відповідність з європейським.

Закон встановлює нові штрафи для судновласників. Зокрема, за завантаження судна внутрішнього плавання понад вантажної марки передбачено штраф у сумі 51 тис. грн. Таке ж покарання – за вихід в рейс судна без документів.

За вихід в рейс незареєстрованого судна внутрішнього плавання (або з відключеним або несправним обладнанням для автоматичної ідентифікації) штраф сягає 85 тис. грн.

За перевезення вантажу без оформлення транспортного документа загрожує штраф у розмірі 17 тис. грн.

Раніше в інтерв'ю «Слово і діло» міністр інфраструктури пояснював, що законопроєкт довго не міг отримати підтримку в Раді через відсутність консолідованої позиції бізнесу. Криклій зазначав, що серед критиків законопроєкту, зокрема, була компанія «Нібулон».

«Поважаємо цю компанію, але не треба боятися демонополізації ринку. Це нормальна ситуація, тим паче, якщо ви найбільш потужний гравець. Це винятково позитив. Зрозуміло, що кожен бачить якусь свою об'єктивну реальність і захищає бізнес, але в даному разі ми зацікавлені в тому, щоб були рівні умови для всіх, і щоб ми могли відкрити ринок, і щоб він був цікавий, у тому числі для інвесторів, які будуть вкладатися в перевезення на внутрішніх водних шляхах України», – підкреслив міністр.

На початку вересня долею законопроєкту перейнялася Європейська бізнес асоціація (ЄБА). У своїй заяві вона наполягала на обговоренні з профільною спільнотою найбільш гострих зауважень, особливо стосовно низки положень, спрямованих на зарегулювання ведення бізнесу та створення державного фонду Внутрішніх водних шляхів у складі спеціального фонду держбюджету.

Голова делегації ЄС в Україні Матті Маасікас надіслав листа спікеру Верховної ради, де наголошував, що ухвалення згаданого проєкту закону «є важливою віхою в реалізації транспортної глави Угоди про асоціацію між ЄС та Україною».

Він також зазначив, що потенціал внутрішнього водного транспорту в Україні, й особливо річки Дніпро між Києвом та Чорним морем, – значний, а його розвиток сприятиме екологізації транспорту та скороченню частки автомобільного транспорту, а також усуненню так званого «вузького місця» (bottleneck) у сфері залізничних перевезень, що виникає в період збирання урожаю.

Нагадаємо, Верховна рада ухвалила законопроєкт про внутрішній водний транспорт у першому читанні 24 квітня.

Водночас президент Володимир Зеленський давав доручення ухвалити закон до листопада 2019 року.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...