Відставка – не панацея: основні сценарії оновлення Кабміну

Олександр Радчукполітолог

Чутки про відставку уряду Олексія Гончарука лунають ще з початку 2020 року. У середині січня після скандалу із оприлюдненням записів «закритої» розмови очільника уряду з міністрами та членами Нацбанку сам Олексій Гончарук був готовий подати у відставку. Проте звернувся зі своєю заявою не до парламенту, а безпосередньо до президента Володимира Зеленського.

Цей крок Гончарука дав можливість трохи виграти часу – при чому як для президента, так і прем’єра. Кабмін отримав нові завдання та чіткі дедлайни з їх виконання від глави держави. А Володимир Зеленський та його команда в цей час можуть зайнятися пошуком кандидатур на зміну міністрів та, можливо, заміну всього уряду. Водночас Верховна рада позиційно не відреагувала на протиріччя між урядом та президентом. Найімовірніше, арбітра в цьому питанні не буде.

При цьому варто відзначити вірогідність сценарію з невідворотними ротаціями в уряді з огляду на сьогоднішню відставку вже екскерівника Офісу президента Андрія Богдана. З іншого боку – у питанні пошуку нових кандидатур для ротації в уряді є елементи кулуарності та майже зовсім відсутня інтрига з точку зору впливу парламентської коаліції на кадрові зміни в Кабміні.

Саме тому в разі відсутності реального консенсусу в команді Володимира Зеленського з приводу нової кандидатури глави уряду вже на початку весни відбудуться лише точкові ротації очільників міністерств. Сам же Гончарук і його уряд можуть формально існувати і далі – команда Володимира Зеленського може не ризикувати відсутністю чи наявністю голосів у Раді для його відставки та призначення нового Кабміну.

Дві позиції Гончарука

Головною новиною 17 січня поточного року стала заява про відставку Олексія Гончарука з посади прем’єр-міністра. Після неї відбулася розмова з президентом, на якій було ухвалено обопільне рішення про те, що уряд поки що залишається працювати у тому самому складі. Цікаво, що зустріч відбулася між Гончаруком та Зеленським, представників парламенту – ані спікера, ані голови найбільшої фракції «Слуга народу», яка і є монобільшістю у Верховній раді, не було.

Вже за тиждень у Давосі Олексій Гончарук ще голосніше підтвердив тезу про єдність команди Кабміну із президентом та монобільшістю. «Уряд нікуди не йде. Уряд продовжує працювати. Ми не плануємо жодних відставок, це чутки. Навколо уряду зараз ведеться багато провокацій і маніпуляцій, зливів, брудної гри, яку дозволяють собі групи впливу, яким некомфортно працювати в країні з чесним урядом», – зазначив Гончарук.

У лютому публічна позиція очільника уряду знову змінилася. Він став активніше займатися темою можливих кадрових ротацій в уряді. Вже точно відомо про його ініціативу про введення до складу Кабміну посади віцепрем'єра з розвитку громад, а також про розділення Міністерства з питань ветеранів, тимчасово окупованих територій на два окремих відомства. Ймовірно, очікуються перестановки в ДФС та митниці, а також на допомогу економічному блоку уряду можуть також запровадити ще одну посаду віцепрем’єра. Крім того, лунають і думки зі створення окремої посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Подейкували навіть про заміну й самого Гончарука на менш публічного міністра Кабінету міністрів Дмитра Дубілета. Зрештою деякі експерти пояснюють інформаційну кампанію з приводу нібито недостовірних даних електронного перепису, ініційованого командою Дубілета, саме із метою «збити» позитивний імідж чиновника напередодні можливих кадрових призначень.

Слабкість позицій Гончарука полягає у тому, що йому ні на кого опертися ні у Верховній Раді, ні в Офісі президента. Доля уряду залежить від політичної волі глави держави. А значить найближчі ротації в Офісі президента напряму впливатимуть і на зміни в Кабміні.

Усе залежить від президента?

Сам Олексій Гончарук намагається діяти навпростець і налагодити комунікацію безпосередньо із президентом, повсякчас апелюючи до глави держави. «Для нас, для уряду, він є таким камертоном – клієнтом, замовником, тому що він насправді досить тонко, на мою думку, відчуває настрої людей та їх потреби. І особисто я звіряю з ним правильність рішень, які ми ухвалюємо», – заявив глава Кабміну в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю.

Президент та його найближче оточення, вочевидь, поки що не ухвалили остаточного рішення стосовно кандидата на заміну Гончаруку. У такий собі «шортліст» потрапили і чинний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, і досить несподівано – підзабутий ексочільник митниці (у 2007-2009 роках) та СБУ (у 2010-2012 роках), колишній близький соратник олігарха Дмитра Фірташа – Валерій Хорошковський.

У будь-якому разі віднині великого значення для перестановок у Кабміні матиме ще й голос нового очільника Офісу президента Андрія Єрмака. Його призначення саме цього тижня є лише формальністю, але й натяком на зміну формату роботи всієї урядової команди. 14 лютого, у п’ятницю, президент Володимир Зеленський заслухає звіт Кабінету міністрів і дасть повну оцінку роботі уряду.

Саме цього дня може бути ухвалено остаточне рішення з приводу кадрових ротацій у Кабміні Гончарука. Ймовірно, самому главі уряду ще дадуть можливість попрацювати прем’єр-міністром до осені поточного року – до символічної дати закінчення «імунітету» Кабміну, тобто до затвердженої річної програми дій уряду. А ось вже наступного тижня, коли Верховна рада розпочне роботу в пленарному режимі, цілком логічно очікувати нових кадрових призначень у чинному уряді.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО